Справа № 739/394/17
Провадження № 1-кп/739/5/18
"17" квітня 2018 р. м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016270190000541 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого верстатником ПП «Нетовчений», не одруженого, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
25 грудня 2016 року, приблизно о 01 год. 30 хв., ОСОБА_4 , знаходячись на пішохідній доріжці, яка веде від металевого мосту через рів з вулиці Зеленої на вулицю Успенську, поблизу господарства №27А у м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, умисно завдав один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини, ускладненого відкритим гемопневмотораксом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України не визнав та дав показання про те, що 24 грудня 2016 року він перебував у кафе «Хуторок» на святкуванні ювілею своєї тітки. Приблизно о 00 год. 25 грудня 2016 року він пішов до готелю «Слов'янський» побачитися з товаришем. Там на вході у готель він запитав чи є його товариш, далі зайшов до приміщення диско бару, випив кави і оскільки зустріч з товаришем не відбулася, то пішки пішов додому. Проходячи по вул. Зеленій він підійшов до пішохідних мостів, які ведуть до вул. Успенської. Далі попереду на відстані 10 м. побачив чотирьох осіб, а саме двох хлопців і двох дівчат, та оскільки захотів поспілкуватися, то запитав у них «куди повели баб». Хлопець відповів, що це їхні жінки і нецензурно висловився, при цьому сказав «відстань від нас, ми йдемо додому». Тоді він зупинився, випалив цигарку і пішов в слід за вказаним особами. Коли підходив до другого мосту і наздоганяв вказаних осіб для того, щоб познайомитися, то казав «молодь куди ви?». Після цього один хлопець підійшов до нього і вдарив його в ніс, внаслідок чого він впав, далі до нього підбігли хлопець та дівчина, які почали бити його ногами по тілу, при цьому він лежав на правому боці та закривався руками, від ударів відчував біль. Ще одна дівчина стояла осторонь, приблизно на відстані 5 м. і кричала, щоб його били. На той час на ньому була вдягнута куртка та светр, до того ж він прикривався руками, відповідно тілесні ушкодження на тілі могли не утворитися, при цьому вони утворилися на обличчі. Потім якась дівчина сказала «досить, ходімо». Вказані особи відійшли на кілька метрів і він підвівся та став на коліна. Тоді один з хлопців повернувся до нього. У цей час він побачив, що ніж, який він мав при собі, випав з куртки. Він його підняв і почав підводитися, тримаючи ніж в правій руці для захисту, щоб «припугнути» особу, яка наближалася до нього. Далі вказана особа на штирхнулася на ніж. Візуально це був той самий чоловік, який перед цим першим вдарив його. Тоді він, будучи шокованим, побіг у зворотному напрямі. При цьому за ним бігли хлопець та дівчина, які кричали «стій». Коли він добіг до перехрестя вулиць Зеленої та Шевченка то переслідування припинилося. Далі він пішов додому. Обвинувачений припустив, що кров на лівому рукаві куртки є його кров'ю, яка йшла з носу, а на його штанах можливо знаходиться кров потерпілого. Після описаних подій працівники поліції пред'являли йому його шапку та мобільний телефон. Обвинувачений заявив, що перед описаними подіями він спиртних напоїв не вживав. Вже вранці проводився огляд на предмет можливості його утримання в ІТТ, при цьому огляду на стан сп'яніння він не проходив. Щодо показань, наданих під час досудового розслідування, про вживання спиртних напоїв обвинувачений заявив, що вони є неправдивими. 26 грудня 2016 року його було оглянуто на предмет наявності тілесних ушкоджень. З приводу ножа обвинувачений зазначив, що той лежав у кишені його куртки, але коли він йшов додому то тримав його в рукаві, аби в темноті не послизнутися і не наштирхнутися на нього. До описаних подій у нього не було тілесних ушкоджень і ні з ким конфліктів не виникало. Свої дії вважає самозахистом, тілесні ушкодження потерпілому заподіяв не умисно. Щодо цивільних позовів обвинувачений заявив, що позов прокурора визнає повністю, а позов потерпілого частково і згоден відшкодувати останньому витрати на лікування у розмірі 7 800 грн. та в якості моральної шкоди 3 000 грн.
Допитаний у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_6 дав показання про те, що на даний час він одружений, працевлаштований, живе в м. Новгороді-Сіверському. Раніше один притягувався до кримінальної відповідальності. 24 грудня 2016 року він разом зі своєю дружиною та друзями приблизно з 23 год. 00 хв. до 01 год. 00 хв. 25 грудня 2016 року перебував на святкуванні відкриття бару «Дарк Сайд», водночас спиртних напоїв там не вживав. Далі він, дружина та двоє їхніх друзів пішли додому. Перебуваючи між вулицями Зелена та Успенська, біля пішохідного мосту, ліворуч, перед спуском, вони бачили якогось чоловіка, вищого за нього зростом та більшого за статурою. Даного чоловіка він не розгледів, оскільки було темно. Останній на них не зреагував. Потім він пропустив вперед друзів та дружину, а сам пішов за ними. Приблизно за 3-4 м. від сходів містка вони почули як вказаний чоловік запитав «куди ви баб повели». Вони озирнулися та побачили що останній наближається до них, це був обвинувачений, якого він тоді ще не знав. Його товариш ОСОБА_8 відповів останньому, що це їхні дружини, а він нецензурно попросив вказаного чоловіка відчепитися, після чого вони продовжили рух. Обвинувачений казав щось у відповідь, але що саме він не пригадує. Коли вони відійшли на 90-100 м., він, йдучи позаду інших, зазнав нападу, відчув різкий біль у грудях та побачив кров. Як саме йому було завдано удару він не пригадує. Водночас пригадав, що після того одразу крикнув іншим, що його вдарили ножем та присів, його дружина підбігла до нього, далі викликала швидку медичну допомогу. Після того він втрачав свідомість, лікарі приводили його до тями. Лікування проходив у Семенівській ЦРЛ. На місці нападу його дружина знайшла шапку нападника, а медичні працівники мобільний телефон та ніж останнього, при цьому ніж був зламаний, зокрема руків'я лежало на місці події, а лезо «заплуталося» в його одязі. До цього часу він проходить обстеження. Дружина та друзі розповідали йому, що перед тим як його вдарили ножем вони чули нецензурне висловлювання, однак він цього не пригадує, так само як і сам момент удару ножем. До того ні він, ні його дружина, ні їхні друзі нападника не били і причин робити це у них не було, останній також нікого не бив. Причини нападу на нього йому не відомі. Від дружини йому відомо, що остання бачила, як нападник спершу після нападу впав, а потім підвівся та втік. З обвинуваченим ні він, ні його дружина раніше знайомі не були. Також йому відомо, що перед описаними подіями обвинувачений знаходився в кафе «Хуторок» на святкуванні дня народження, де у нього був конфлікт з відвідувачем кафе, в ході якого обвинувачений отримав тілесні ушкодження. За голосом обвинуваченого було зрозуміло, що останній перебував в стані алкогольного сп'яніння. Після нападу обвинувачений у нього вибачення не просив і завданої шкоди не відшкодував, водночас матір обвинуваченого приїздила до нього в лікарню. З приводу позову потерпілий пояснив, що у зв'язку із заподіяними йому обвинуваченим тілесними ушкодженнями він тривалий час лікувався, при цьому відчував сильний фізичний біль, довгий час не мав змоги пересуватися, через тривале вживання антибіотиків у нього виникли проблеми зі шкірою, на даний час він боїться ходити сам через пішохідні мости, де відбулися описані події.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 дала показання про те, що потерпілий є її чоловіком, з обвинуваченим вона раніше знайома не була. 24 грудня 2016 року вони з чоловіком та кумами знаходилися на святкуванні відкриття клубу «Дарк сайд».Спиртних напоїв вони з чоловіком там не вживали. 25 грудня 2016 року, біля 01 год. ночі, пішли додому. Коли наблизилися до пішохідного мосту, то бачили якогось чоловіка який стояв обпершись на перила. Далі спустилися на міст і почули як чоловік запитав «куда баб повели, девушки я за вас волнуюсь». Тоді хтось з хлопців відповів «це наші дружини». Судячи з голосу невідомого чоловіка останній перебував у стані алкогольного сп'яніння. Обличчя його вона не бачила. Далі вони продовжили рух, пройшовши міст і віддалившись десь на 100 м., вони почули як вказана особа нецензурно сказала «стійте». Вона озирнулася та побачила як її чоловік, який йшов позаду, знаходячись до неї спиною, падає на землю разом з якимсь іншим чоловіком. Далі невідомий чоловік підвівся і почав втікати. Вона підбігла до свого чоловіка, який сказав, що його «підрізали», далі вона викликала швидку допомогу. Чи переслідували їхні друзі нападника вона тоді не знала, оскільки уваги на це не звернула. Також на місці події було знайдено шапку, яка, як з'ясувалося пізніше, належала нападнику. Коли вони перебували в кареті швидкої допомоги то лікар запитав кому належить мобільний телефон, який він знайшов на місці події. Також у складках одягу чоловіка було знайдено лезо ножа, яке на вигляд було не металевим. Оскільки у Новгород-Сіверській ЦРЛ не було фахівців для надання допомоги, то чоловіка повезли до Семенівської ЦРЛ. Жодного конфлікту перед пораненням її чоловіка між ними та нападником не було. Після описаних подій її оглядав судово-медичний експерт, однак ніяких тілесних ушкоджень у неї виявлено не було. Її чоловік після поранення тривалий час лікувався в реанімаційному відділенні лікарні, на лікування витрачено значні кошти, до цього часу чоловік страждає від отриманих ушкоджень. Також від знайомих їй відомо, що перед описаними подіями у обвинуваченого був конфлікт в кафе «Хуторок» з якимось чоловіком, який вдарив його.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 дав показання про те, що потерпілий є його знайомим, з обвинуваченим він раніше знайомим не був. 25 грудня 2016 року, приблизно о 1 год. ночі, він разом зі своєю дружиною, потерпілим та дружиною останнього повертався додому. Спустившись до пішохідного мосту, що знаходиться в м. Новгороді-Сіверському між вулицями Зелена та Щорса, вони почули як якийсь чоловік крикнув «куди баб повели, я за них волнуюсь». Тоді він відповів йому, що це їхні жінки, після чого вони пішли далі. Потім, не дійшовши до другого мосту, вони почули нецензурне висловлювання з вимогою зупинитися. Тоді він повернувся і побачив, як потерпілий та ще якийсь чоловік падають на землю, при цьому потерпілий був спиною до нього. Далі він почав бігти до них та кричати «стій» незнайомому чоловіку, який в цей час почав втікати. Потерпілий сказав йому, що його «поронули». Тоді він зі своєю дружиною намагався переслідувати невідомого чоловіка, але той втік. Останній за статурою був схожий на обвинуваченого. Потім він попросив свою дружину зателефонувати до поліції. Коли разом з дружиною вони повернулися до потерпілого, на місці пригоди знайшов руків'я від ножа. Потім він поїхав до поліції. Свідок зазначив, що жодної бійки між ним і його знайомими з обвинуваченим не було. Він проходив медичне обстеження в ході якого жодних ушкоджень на його тілі не виявлено.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 дала показання про те, що з обвинуваченим вона раніше знайома не була, при цьому потерпілий є чоловіком її куми. 25 грудня 2016 року, приблизно о 1 год. ночі, вона разом зі своїм чоловіком та кумами, зокрема й потерпілим, поверталася додому. Коли вони спустилися до пішохідного мосту, то незнайомий чоловік крикнув їм в слід «куди ви баб повели, дівчата я за вас волнуюсь». Тоді її чоловік відповів вказаній особі, що це наші жінки, після чого вони пішли далі, при цьому потерпілий йшов позаду. Пройшовши приблизно 100 м. та не дійшовши до другого мосту вона почула, як невідомий чоловік висловив нецензурну вимогу зупинитися, після чого вона озирнулася і побачила як потерпілий впав на коліна, при цьому знаходився спиною до неї. Падав він разом з якимсь невідомим їй чоловіком. Далі останній побіг від них в бік першого мосту. Потерпілий крикнув «він мене поронув». Далі вона побачила, що у потерпілого йде кров, дружина потерпілого викликала швидку медичну допомогу. Вони з чоловіком побігли за вказаним невідомим чоловіком, але наздогнати його не змогли. Повернувшись на місце події вони знайшли руків'я ножа. Також безпосередньо після нападу вона бачила на місці події якийсь мобільний телефон. Судячи з голосу нападника останній перебував у стані алкогольного сп'яніння. За статурою обвинувачений схожий на нападника. Жодної бійки з обвинуваченим під час описаних подій не було, після тих подій її оглядали і жодних тілесних ушкоджень у неї не виявили.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 дав показання про те, що обвинуваченого він знає як однокласника своєї доньки, потерпілому надавав медичну допомогу після його поранення. Приблизно у грудні 2016 року, точніше свідок пригадати не зміг, коли він перебував на чергуванні у відділенні швидкої медичної допомоги, по телефону надійшло повідомлення від якоїсь дівчини про те, що в м. Новгороді-Сіверському біля пішохідного моста, що веде на вул. Щорса, поранено чоловіка. Тоді він на кареті швидкої медичної допомоги приїхав на місце виклику де їх зустріла якась дівчина. Далі він бачив потерпілого, який стояв на колінах. Останній пояснив, що його вдарили ножем. Біля потерпілого на відстані 1,5 м. він побачив мобільний телефон, але присутні заявили, що останній їм не належить. Даний телефон він забрав до автомобіля швидкої допомоги, а в подальшому передав співробітникам поліції. В автомобілі швидкої допомоги він здійснив огляд потерпілого. Стан останнього був задовільним, однак він потребував термінової госпіталізації. У складках одягу потерпілого було виявлено лезо ножа. Спершу потерпілого привезли до Новгород-Сіверської ЦРЛ, однак там не було лікаря анестезіолога, у зв'язку з чим потерпілого повезли до Семенівської ЦРЛ. По дорозі стан потерпілого погіршувався. В м. Семенівка потерпілого було передано лікарям місцевої лікарні. Чи перебував потерпілий в стані сп'яніння свідок сказати не зміг, водночас зазначив, що в кареті швидкої допомоги відчувався запах спиртного. Подробиці поранення потерпілого йому не відомі.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 дала показання про те, що вона є подругою тітки та матері обвинуваченого. 24 грудня 2016 року вона знаходилася на святкуванні дня народження тітки обвинуваченого, яке відбувалося в кафе «Хуторок». Там відпочивали й інші відвідувачі. Під час святкування між місцевими хлопцями виникла штовханина. З їхньої компанії, у якій відпочивав і обвинувачений, ніхто участі в тому конфлікті не приймав. На час його виникнення обвинувачений якраз вийшов випалити цигарку. Один раз під час танців якийсь хлопець нібито хотів штовхнути обвинуваченого плечем, але останній лише відійшов до своєї компанії та продовжив танцювати. Під час святкувань обвинувачений сидів біля своєї тітки і чи вживав він спиртні напої свідок сказати не змогла, однак зазначила, що обвинувачений не був схожий на людину в стані сп'яніння. Приблизно о півночі всі почали розходитися по домівках. Обвинуваченого вона знає з дитинства і останній ніколи участі в конфліктах не приймав. Під час святкувань у нього на обличчі тілесних ушкоджень вона не бачила.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 дала показання про те, що 24 грудня 2016 року вона була на святкуванні дня народження тітки обвинуваченого, яке відбувалося в приміщенні кафе «Хуторок». У той час там також відпочивали й інші компанії. Вже в кінці вечора якийсь хлопець висловлював претензії до обвинуваченого з приводу якоїсь дівчини, з якою обвинувачений танцював. Вказаний хлопець намагався підійти до обвинуваченого та розмахував руками, однак знайомі хлопця заспокоїли його. Далі обвинувачений виходив на вулицю покурити, після чого знову повернувся. При цьому ніяких тілесних ушкоджень у нього на обличчі видно не було. Потім, приблизно о півночі, всі пішли по домівках. Чи вживав того дня обвинувачений спиртні напої вона не бачила, але зазначила, що останній вигляду п'яної людини не мав.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 дала показання про те, що обвинувачений є її сином, з потерпілим вона раніше знайома не була. 24 грудня 2016 року її син та чоловік пішли на святкування дня народження, вона ж залишилася вдома. У нічний час чоловік повернувся додому та повідомив, що їхній син пішов до готелю «Слов'янський». Приблизно за годину син також повернувся додому та ліг спати. Вже вранці до них прийшли працівники поліції та запитали де знаходиться син. Останній вийшов до них після чого поїхав з працівниками поліції до райвідділу. Саме тоді вона бачила у сина на обличчі пошкодження, зокрема садна та почервоніння. Пізніше їй розповіли, що її син ОСОБА_15 нібито напав на якогось хлопця в районі пішохідних мостів. Від сина їй відомо, що останній захищався під час бійки. Далі вона телефонувала до лікарні в якій лікувався потерпілий, та цікавилася його станом. Також хотіла поговорити з батьками потерпілого, але їй порадили цього не робити, оскільки вони «скандальні». Сам потерпілий не хотів з ними спілкуватися і від запропонованих грошей відмовився. Чи вживав син спиртні напої під час святкування дня народження вона не знає, але вранці від сина запаху спиртного не відчувала.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 дав показання про те, що з потерпілим він не знайомий, водночас обвинуваченого знає як колишнього співробітника міліції. В ніч з 24 на 25 грудня 2016 року, приблизно о 00 год., до диско бару готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прийшов обвинувачений. Він був охайно вдягнутий в куртку та штани, тілесних ушкоджень у нього на обличчі не бачив. Обвинувачений цікавився чи не приходив до диско бару один з працівників поліції. Приблизно на початку другої години ночі обвинувачений залишив диско бар.
Також судом у ході судового розгляду були досліджені наступні письмові докази:
- рапорт співробітника Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області від 25 грудня 2016 року про те, що 25 грудня 2016 року о 01 год. 42 хв. надійшло анонімне повідомлення згідно якого 25 грудня 2016 року о 01 год. 30 хв. на вул. Зеленій у м. Новгороді-Сіверському, на мосту, невідомий чоловік наніс тілесне ушкодження знайомому заявника предметом, схожим на ніж (а.с.136);
- рапорт співробітника Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області від 25 грудня 2016 року про те, що 25 грудня 2016 року о 01 год. 41 хв. надійшло анонімне повідомлення згідно якого невідомий чоловік у м. Новгороді-Сіверському підрізав ножем знайомого заявниці, яка переслідує нападника (а.с. 134);
- рапорт співробітника Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області від 25 грудня 2016 року про те, що 25 грудня 2016 року о 01 год. 55 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_8 згідно якого останній знайшов уламок ножа, яким було завдано тілесні ушкодження (а.с. 135);
- заява ОСОБА_6 від 26 грудня 2016 року про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні, відповідно до якої 25 грудня 2016 року, о 01 год. 30 хв. невідома особа на пішохідній доріжці, яка веде до металевого мосту через рів з вул. Зелена на вул. Успенська завдала йому удар в тулуб заподіявши ушкодження у вигляді проникаючого поранення правоплевральної порожнини (а.с. 155);
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 грудня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_4 повідомив до Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області про те, що 25 грудня 2016 року, приблизно о 01 год. 00 хв., на мосту, який знаходиться біля вулиць Зелена та Успенська у м. Новгороді-Сіверському троє невідомих хлопців та дівчина нанесли йому тілесні ушкодження (а.с. 137);
- протокол огляду місця події від 25 грудня 2016 року відповідно до якого було оглянуто ділянку пішохідної доріжки між мостами, що ведуть з вулиці Зеленої на вулицю Успенську в м. Новгороді-Сіверському, в ході якого виявлено сліди на снігу у вигляді крапель бурого кольору, а також виявлено та вилучено з місця події уламок ручки з ножа (а.с. 138-139);
- протокол огляду від 25 грудня 2016 року, згідно якого працівник швидкої медичної допомоги ОСОБА_11 добровільно видав співробітникам поліції частину ножа, а саме лезо довжиною 15 см. із зображенням овочів на лезі, який він дістав з одягу потерпілого ОСОБА_6 під час надання йому медичної допомоги 25 грудня 2016 року (а.с. 140);
- протокол огляду від 25 грудня 2016 року, згідно якого працівник швидкої медичної допомоги ОСОБА_11 добровільно видав співробітникам поліції мобільний телефон Алькатель, чорного кольору, який він знайшов біля потерпілого на вул. Щорса у м. Новгороді-Сіверському 25 грудня 2016 року, приблизно о 01 год. 45 хв. (а.с. 141);
- протокол огляду від 25 грудня 2016 року, згідно якого ОСОБА_9 видала співробітникам поліції належні її чоловіку ОСОБА_6 зимову шапку з балабоном чорно-сірого кольору, джинси темно-сірого кольору, куртку чорного кольору, сорочку, які були на її чоловіку 25 грудня 2016 року, а також шапку чорного кольору, яка була на особі, що заподіяла тілесні ушкодження її чоловіку. В ході огляду встановлено, що на речах, належних ОСОБА_6 , є сліди бурого кольору схожі на кров, також на рубашці ОСОБА_6 є два механічні пошкодження у вигляді розрізів шириною 1 см. та 2 см. відповідно (а.с. 142-144);
- протокол огляду від 25 грудня 2016 року, згідно якого в присутності ОСОБА_4 , як власника, було оглянуто належний останньому мобільний телефон марки «Alkatel» моделі one touch 5036 D, з двома сім-картами, який був добровільно виданий ОСОБА_11 (а.с. 145-146);
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 26 грудня 2016 року, відповідно до якого підозрюваному ОСОБА_4 було пред'явлено для впізнання чотири шапки чорного кольору серед яких останні впізнав належну йому шапку, позначену №2, яка була видана ОСОБА_9 . Підозрюваний пояснив, що дану шапку він втратив 25 грудня 2016 року під час нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с. 147-148);
- протокол проведення слідчого експерименту від 26 грудня 2016 року з відеозаписом вказаної слідчої дії, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_4 в ході даної слідчої дії розповів та продемонстрував як 25 грудня 2016 року, приблизно біля 01 год., коли він повертався додому, на вул. Зеленій між першим та другим пішохідними мостами у нього виник конфлікт з чотирма невідомими особами, зокрема він йшов позаду вказаних осіб, потім крикнув їм «дівчата» чи «дівки». Тоді три чоловіка почали його бити, а одна дівчина стояла осторонь та кричала аби його били. Удари наносили по голові та тулубу. Під час побиття у нього спала шапка, випав мобільний телефон та ніж. Водночас він вказаних осіб не бив. Далі він взяв ніж та почав підійматися, а один з нападників набігав і сам напоровся на ніж. Після цього він втік, а ніж залишився на місці події. Свої дії підозрюваний пояснив самообороною. Також на відеозаписі візуально непомітні тілесні ушкодження на обличчі обвинуваченого, що були виявлені у нього напередодні під час освідування (а.с. 160-164);
- протокол проведення слідчого експерименту від 25 грудня 2016 року з відеозаписом вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 в ході даної слідчої дії розповів та продемонстрував як вночі 25 грудня 2016 року, він разом зі своєю дружиною та кумами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 йшли через пішохідні мости до вул. Щорса у м. Новгороді-Сіверському. Коли спустилися по східцях мосту то почули позаду чоловічий голос, який запитував куди вони повели баб, також невідомий сказав, що хвилюється за них. Вони відповіли йому, що це їхні дружини і вони йдуть додому. Пройшовши перший міст вони почули як невідомий хлопець сказав «стойте». Тоді він обернувся і побачив як кум ОСОБА_17 обійняв невідомого хлопця та крикнув «він мене поронув». Далі він підбіг до кума, який тримався за живіт. Невідомий почав втіками, вони намагалися його переслідувати, також викликали швидку допомогу (а.с. 165-168);
- протокол проведення слідчого експерименту від 25 грудня 2016 року з відеозаписом вказаної слідчої дії, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 в ході даної слідчої дії розповіла та продемонструвала як в ніч на 25 грудня 2016 року, біля 01 год, вона разом зі своїм чоловіком та кумами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 йшли через пішохідні мости з боку вул. Зеленої у м. Новгороді-Сіверському. На першому мосту вони почули позаду чоловічий голос, який запитував куди вони повели дівчат, також невідомий сказав, що хвилюється за них. Їхні чоловіки відповіли йому, що це їхні дружини і вони йдуть додому. Вони з чоловіком йшли попереду, а родина ОСОБА_19 позаду них. Пройшовши перший міст і не дійшовши до другого мосту вони почули як невідомий хлопець сказав «стойте». Тоді вони з чоловіком обернулися і побачили, що щось відбувається, в той час їхній кум був повернутий до них спиною, він падав на землю. Далі ОСОБА_17 сказав що його підрізали. При цьому невідомий чоловік почав втікати в бік першого мосту. У ОСОБА_17 йшла кров. Після цього вони з чоловіком намагалися переслідувати нападника, а також викликали швидку медичну допомогу. При цьому свідок вказала, що бійки не було. На місці події ними було знайдено руків'я ножа (а.с. 169-172);
- висновок експерта №37 від 21 лютого 2017 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 мають місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини, ускладненого відкритим гемопневмотораксом, що могло утворитись від дії колючо-ріжучого предмету та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Дане тілесне ушкодження могло утворитися внаслідок нанесення удару ножем в ділянку грудної клітини потерпілого. Для утворення ушкодження достатньо нанести один удар. Направлення раневого каналу спереду назад, зліва на право. Раневий канал довжиною до 8 см. починається вхідною раною в ділянці грудини та закінчується в правій плевральній порожнині (а.с. 179-181);
- висновок експерта №131 від 28 грудня 2016 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця та забою в ділянці лівої вилиці, синця на спинці носа, садно та забій на внутрішній поверхні слизової оболонки нижньої губи ліворуч, які виникли від дії тупих предметів, в тому числі і в результаті нанесення удару руками, ногами з боку сторонніх осіб і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. Виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , їх характеру та розташування, можна припустити, що він міг піддаватися впливу не менше трьох травматичних дій. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , по давності утворення, можуть відповідати даті як 25 грудня 2016 року, близько 01 год. 30 хв., так і 24 грудня 2016 року в проміжок часу між 18 год. 00 хв. та 24 год. 00 хв. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , утворення їх при падінні з висоти власного зросту на площину, на думку експерта, неможливе. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , знаходяться в зонах, досяжних для власної руки (а.с. 146-147);
- висновок експерта №133 від 28 грудня 2016 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень на тілі не виявлено (а.с. 183);
- висновок експерта №132 від 28 грудня 2016 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень на тілі не виявлено (а.с. 185);
- висновок експерта №135 від 30 грудня 2016 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень на тілі не виявлено (а.с.187);
- висновок експерта №90 від 15 лютого 2017 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи крові ОСОБА_6 встановлено, що кров останнього відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системною АВ0 (а.с.189-190);
- висновок експерта №91 від 22 лютого 2017 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-медичної експертизи в слідах на куртці та джинсах, вилучених у підозрюваного ОСОБА_4 знайдено кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлено антиген В, а в об'єкті №6 ізогемаглютинін анти-А. Таким чином, кров в цих слідах відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, і так як кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, то походження слідів крові від нього не виключається (а.с. 192-196);
- висновок експерта №2 від 13 лютого 2018 року, відповідно до якого за результатами проведеної судово-імунологічної експертизи встановлено, що в слідах на куртці та джинсах, вилучених у ОСОБА_4 , знайденого кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлено антиген В, а в об'єктів №6 ізогемаглютинін анти-А. Таким чином, кров в цих слідах могла походити від особи (осіб) з групою В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, що за серологічною системою АВ0 не виключає можливості походження крові від ОСОБА_4 при наявності у нього джерела зовнішньої кровотечі (а.с. 271-273);
- висновок експерта №1(б), 6 від 14 березня 2017 року, відповідно до якого за результатами проведеної комплексної судової імунологічної та трасологічної експертизи встановлено, що кров ОСОБА_4 відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. На одній з поверхонь наданого на експертне дослідження леза ножа (об'єкти №3 та №4) виявлено кров людини, поту не виявлено. При серологічному дослідженні крові в об'єктах №3 та №4 були виявлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А, що належить особі (особам) із групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічною системи АВ0. Не виключається походження виявленої на одній з поверхонь леза ножа крові від ОСОБА_4 , кров якого представлена на дослідження. Два уламки полімерного матеріалу розмірами 14,4х21,2х115 мм та 5,4х18,2х115 мм, надані на дослідження, до розділення становили єдине ціле, а саме руків'я ножа. Металева частина, закріплена в уламку розмірами 14,4х21,2х115 мм та хвостовик клинка, наданого на дослідження, до розділення становили єдине ціле, а саме штабу (клинок з хвостовиком) ножа. Руків'я та штаба ножа до розділення були складовими частинами одного ножа. Надані на дослідження частини утворилися внаслідок злому (розламу) ножа на частини внаслідок дії (натиск, удар в тверду поверхню, комбінація удару з натиском тощо) на нього зусилля, яке перебільшило міцність конструкції ножа (а.с. 200-210).
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, які є належними та допустимими з точки зору їх достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття рішення суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 фактично визнав свою причетність до заподіяння 25 грудня 2016 року о 01 год. 30 хв. в м. Новгороді-Сіверському на пішохідній доріжці між двома мостами, що ведуть з вул. Зеленої до вул. Успенської потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини, ускладненого відкритим гемопневмотораксом, наявність якого у потерпілого підтверджується висновком експерта №37 від 21 лютого 2017 року. При цьому свої дії обвинувачений пояснив необхідною обороною та заявив, що він оборонявся він нападу групи осіб, зокрема й потерпілого, одна з цих осіб спершу вдарила його кулаком в ніс, а далі три особи били його ногами по голові та тулубу, після чого залишили його, однак коли потерпілий почав набігати на нього, то він виставив руку з ножем і потерпілий сам наштовхнувся на ніж. При цьому обвинувачений вказує, що під час побиття йому були заподіяні тілесні ушкодження, виявлені на його обличчі в ході проведення судово-медичної експертизи.
Водночас сам потерпілий, свідок ОСОБА_9 , яка є дружиною потерпілого, та свідки ОСОБА_8 в ОСОБА_10 вказали, що жодної бійки між ними та обвинуваченим не було, останній спершу запитав у них куди вони повели дівчат, назвавши їх «бабами» на що свідок ОСОБА_8 відповів, що це їхні жінки, а потерпілий нецензурно попросив відчепитися від них, а через деякий час обвинувачений підбіг та завдав потерпілому удару ножем, після чого втік.
Надаючи оцінку доводам обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження потерпілому він заподіяв в стані необхідної оборони суд враховує, що згідно частини першої статті 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Частиною третьою статті 36 КК України визначено, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Отже, право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли має місце суспільно небезпечне посягання, яке викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №5-34кс14 від 27 листопада 2014 року, для вирішення питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
З дослідженого судом висновку експерта №131 від 28 грудня 2016 року дійсно вбачається наявність у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у вигляді синців, саден та забоїв на обличчі, які виникли від не менше ніж трьох травматичних дій і по давності утворення можуть відповідати як 01 год. 30 хв. 25 грудня 2016 року, так і проміжку часу між 18 год. 00 хв. та 24 год. 00 хв. 24 грудня 2016 року. При цьому у обвинуваченого не виявлено тілесних ушкоджень на інших, крім обличчя, частинах тіла, зокрема й на руках, хоча з показань обвинуваченого під час завдання трьома особами ударів ногами по його голові та тулубу він лежав та закривався руками, при цьому відчував біль.
Водночас, у потерпілого ОСОБА_6 , крім різаної рани в області грудей, інших тілесних ушкоджень, зокрема й на руках, що могли б свідчити про завдання ними удару обвинуваченому в обличчя, виявлено не було. У свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 згідно висновків експерта, також жодних тілесних ушкоджень, зокрема й тих, які могли б свідчити про завдання ними ударів руками іншій особі, теж не виявлено.
Твердження обвинуваченого та його захисника про те, що на штанях та лезі від ножа виявлено кров саме обвинуваченого, а не потерпілого, суд вважає безпідставними, оскільки згідно експертних висновків №91 від 22 лютого 2017 року, №2 від 13 лютого 2018 року та №1(б), 6 від 14 березня 2017 року кров як потерпілого, так і обвинуваченого відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 і саме кров вказаної групи була виявлено на зазначених речах, що в свою чергу не виключає її походження як від обвинуваченого, так і від потерпілого. До того ж наявність на речах, належних обвинуваченому, слідів його крові, саме по собі не є достатнім доказом того, що дана кров потрапила на ці речі саме внаслідок побиття потерпілим.
Також суд звертає увагу на наявність істотних протиріч між показанням обвинуваченого, наданими ним у судовому засіданні, та показаннями, які він давав під час проведення за його участі слідчого експерименту, оскільки в ході допиту обвинувачений вказав, що його били двоє хлопців та одна дівчина, а під час слідчого експерименту зазначав, що побиття здійснювали троє чоловіків. Істотними є протиріччя і щодо місця побиття, оскільки із заяви обвинуваченого про побиття від 25 грудня 2016 року вбачається, що воно відбулося на мосту, в той же час під час слідчого експерименту та допиту у судовому засіданні обвинувачений вказував, що побиття відбулося на доріжці між мостами.
Викладене вище свідчить про відсутність доказів того, що саме потерпілий та особи з якими він повертався додому, вчинили напад на обвинуваченого і завдавали йому удари, а останній в свою чергу лише оборонявся. Показання свідка ОСОБА_16 про те, що о 00 год. 25 грудня 2016 року в приміщенні диско барку готелю «Слов'янський» він не бачив на обличчі обвинуваченого тілесних ушкоджень даних висновків жодним чином не спростовують, оскільки виявлені в ході експертного дослідження у обвинуваченого на обличчі тілесні ушкодження могли бути заподіяні останньому після спілкування обвинуваченого зі свідком ОСОБА_16 , але до зустрічі обвинуваченого з потерпілим, або ж могли бути заподіяні ще до спілкування обвинуваченого із зазначеним свідком, зокрема під час святкування дня народження тітки обвинуваченого, при цьому були непомічені свідком ОСОБА_16 , оскільки з відеозапису слідчого експерименту, проведеного 26 грудня 2016 року за участі обвинуваченого, вбачається, що вказані тілесні ушкодження на обличчі обвинуваченого є візуально непомітними.
Суд також зазначає, що показання потерпілого, надані ним під час допиту в ході судового розгляду та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , надані ними як під час допиту в ході судового розгляду, так і під час досудового розслідування в ході слідчих експериментів, проведених 26 грудня 2016 року, тобто безпосередньо після заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, узгоджуються між собою та не містять істотних протиріч і повністю спростовують показання обвинуваченого про здійснення з їх боку нападу на обвинуваченого.
Вказане вище в сукупності свідчить про відсутність доказів того, що безпосередньо перед завдання обвинуваченим потерпілому удару ножем з боку потерпілого по відношенню до обвинуваченого мало місце суспільно небезпечного посягання, яке б викликало у обвинуваченого невідкладну необхідність в заподіянні шкоди потерпілому, що у свою чергу виключає перебування обвинуваченого в стані необхідної оборони.
З наведених підстав показання обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні в результаті застосування ним необхідно оборони від нападу останнього, суд вважає неправдивими та відкидає їх.
Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів свідчить, що саме обвинувачений почав чіплятися до потерпілого та свідків, які поверталися додому, запитуючи «куди ви повели моїх баб», маючи на увазі дружину потерпілого та дружину ОСОБА_8 , після чого останній сказав, що це їхні дружини, а потерпілий, використовуючи нецензурну лексику, що визнано ним самим, попросив обвинуваченого не чіпати їх. Далі обвинувачений, очевидно будучи ображеним вказаними висловлюваннями, почав йти за потерпілим та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , тримаючи при цьому наявний у нього ніж в рукаві своєї куртки, що визнано самим обвинуваченим під час допиту. Потім обвинувачений крикнув іншим «стійте», що підтвердили свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , та наздогнавши потерпілого, який йшов останнім, діючи з мотивів особистої неприязні, умисно завдав удару ножем в область грудей потерпілого, який в свою чергу перед цим повернувся до нападника, після чого обвинувачений та потерпілий впали на землю. Саме внаслідок удару ніж, яким його було завдано, зламався, при цьому в результаті падіння у обвинуваченого з голови спала шапка та випав мобільний телефон. Далі, злякавшись відповідальності за вчинене і усвідомлюючи протиправність своїх дій, обвинувачений почав втікати, при цьому спроб надати допомоги потерпілому не здійснив, швидку допомогу не викликав і про дану подію одразу ж до правоохоронних органів не повідомив.
Водночас обвинувачення ОСОБА_4 в тому, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілому він заподіяв в стані алкогольного сп'яніння дослідженими судом доказами не підтверджується, оскільки сам обвинувачений факт вживання спиртних напоїв перед описаними подіями, зокрема й на святкуванні дня народження тітки, заперечив, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вживання обвинуваченим спиртних напоїв під час святкуванні дня народження не підтвердили. Потерпілий, а також свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 хоча й заявили, що на їхню думку обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак зазначили, що такі висновки зробили судячи з голосу самого обвинуваченого. Будь-яких інших доказів перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння на час вчинення злочину суду не надано. Як вбачається, після затримання за підозрою у вчиненні злочину огляд обвинуваченого на стан сп'яніння не проводився. Це у свою чергу свідчить про відсутність у суду підстав для висновку про перебування обвинуваченого на час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і відповідно для врахування даної обставини як такої, що обтяжує покарання.
Таким чином суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений частиною першою статті 121 КК України і його дії правильно кваліфіковані як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, який є тяжким умисним насильницьким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, має задовільний стан здоров'я. Також суд враховує відсутність як передбачених статтею 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання, так і відсутність передбачених статтею 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, оскільки перебування обвинуваченого на час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння не було доведено в ході судового розгляду.
Згідно досудової доповіді органу пробації, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , існує середній ризик повторного вчинення ним кримінального правопорушення та середній ризик його небезпеки для суспільства, у зв'язку з чим, на думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
За таких обставин, враховуючи все викладене вище, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до нижньої межі санкції частини першої статті 121 КК України, оскільки таке покарання є необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.
Стосовно поданого в ході судового розгляду захисником обвинуваченого клопотання трудового колективу ПП «Нетовчений І.М.» про звільнення ОСОБА_4 від покарання та передачу його трудовому колективну на поруки суд зазначає, що згідно частини першої статті 47 КК України обов'язковими умовами для передачі особи на поруки є вчинення нею вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та її щире каяття. Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин, у вчиненому не розкаявся, підстави для передачі його на поруки трудовому колективу відсутні.
Строк відбування ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі слід обраховувати з моменту його затримання на виконання даного вироку, при цьому у строку покарання, відповідно до статті 72 КК України (в редакції Закону України №838V-III), необхідно зарахувати період попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 25 грудня 2016 року по 27 грудня 2016 року виходячи з такого співвідношення - одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Цивільний позов прокурора до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування потерпілого у розмірі 12 501 грн. 28 коп. та стягнення їх на користь КЗПЛ «Семенівська центральна районна лікарня» (ЄДРПОУ - 02006509, місцезнаходження: Чернігівська область, Семенівський район, м. Семенівка, вул. Лікарняний хуторок, 2, р/р 35418001331603 в ГУДКСУ в Чернігівській області), суд, на підставі статті 1206 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вважає за необхідне задовольнити повністю, оскільки зазначені витрати були здійснені на стаціонарне лікування тілесних ушкоджень потерпілого, заподіяних йому обвинуваченим в результаті вчинення ним злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України. Розрахунок розміру витрат на лікування, наданий прокурором (а.с. 111, 275), суд вважає обґрунтованим, оскільки він складений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання». До того ж сам обвинувачений вказаний позов визнав повністю.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 21 493 грн. 43 коп. та моральної шкоди у розмірі 370 000 грн. суд враховує наступне.
Так, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України доведена повністю, в результаті його вчинення потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження у зв'язку з чим у період з 25 грудня 2016 року по 06 лютого 2017 року перебував на лікуванні у КЗПЛ «Семенівська центральна районна лікарня». За вказаний період загальні витрати потерпілого становили 21 493 грн. 43 коп., з яких 20 343 грн. 43 коп. (21 493 грн. 43 коп. - 1 150 грн. 00 коп.) безпосередньо витрати на лікування та 1 150 грн. 00 коп. (550 грн. 00 коп. + 250 грн. 00 коп. + 300 грн. 00 коп. + 50 грн. 00 коп.) витрати на сплату благодійних внесків, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні фіскальними чеками та квитанціями (а.с. 47-60).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 1 частини першої статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З наведених правових приписів висновується, що право на відшкодування збитків, зокрема витрат на лікування тілесних ушкоджень, заподіяних в результаті злочину, має особа, яка понесла відповідні витрати.
Оскільки потерпілий здійснив витрати на лікування тілесних ушкоджень, заподіяних йому обвинуваченим, на суму 20 343 грн. 43 коп., що підтверджується належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого витрат на лікування саме у вказаному розмірі. При цьому витрати у розмірі 1 150 грн. 00 коп. стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки з квитанцій, які їх підтверджують сплату благодійних внесків, не вбачається, що ці витрати здійснені саме на лікування.
Щодо позовної вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 370 000 грн., то суд керується положеннями статей 23, 1167 ЦК України, враховує характер вчиненого обвинуваченим злочину, його майновий стан, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, що зумовлені відчуттям у момент заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та під час подальшого тривалого лікування сильного фізичного болю, негативними змінами у житті потерпілого та пережитим емоційним стресом, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості і вважає за необхідне задовольнити дану позовну вимогу частково, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілого в якості відшкодування моральної шкоди 60 000 грн.
Витрати потерпілого на надання правової допомоги, а саме на оплату допомоги представника як на стадії досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, здійснені на суму 8 000 грн., суд, відповідно до частини першої статті 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого повністю, оскільки розмір даних витрат є обґрунтованим та підтверджується належними доказами - актом виконаних робіт від 12 квітня 2018 року та квитанціями до прибуткового касового ордера від 21 та 28 березня 2018 року (а.с. 276-279).
Процесуальні витрати, здійснені у ході досудового розслідування на залучення експертів для проведення комплексної судової імунологічної та трасологічної експертизи у розмірі 2 513 грн. 89 коп. (а.с. 199), відповідно до частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до частини дев'ятої статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили речові докази: руків'я та лезо кухонного ножа, зразки крові ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - знищити; джинсові штани синього кольору, шкіряну зимову куртку чорного кольору, зимову шапку чорного кольору, мобільний телефон марки «Alkatel» моделі one touch 5036 D, з двома сім-картами - повернути їх власнику ОСОБА_4 ; джинси з ременем, зимову куртку, шапку, сорочку - повернути їх власнику ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 23, 1166, 1167, 1206 Цивільного кодексу України, статтями 100, 110 124, 126, 368, 370, 373, 374, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 місяців.
Строк відбування ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.
Зарахувати відповідно до частини п'ятої статті 72 КК України у строк відбування ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі період його попереднього ув'язнення з 25 грудня 2016 року по 27 грудня 2016 року виходячи з такого співвідношення - одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Цивільний позов прокурора до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування потерпілого - задовольнити повністю.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь КЛПЗ «Семенівська центральна районна лікарня (ЄДРПОУ - 02006509, місцезнаходження: Чернігівська область, Семенівський район, м. Семенівка, вул. Лікарняний хуторок, 2, р/р 35418001331603 в ГУДКСУ в Чернігівській області) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 12 501 (дванадцять тисяч п'ятсот одна) гривня 28 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) в якості відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 20 343 (двадцять тисяч триста сорок три) гривні 43 копійки.
Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог щодо відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування витрат на надання правової допомоги 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в якості відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів для проведення експертизи 2 513 (дві тисячі п'ятсот тринадцять) гривень 89 копійок.
Речові докази:
- руків'я та лезо кухонного ножа, зразки крові ОСОБА_6 та ОСОБА_4 - знищити;
- джинсові штани синього кольору, шкіряну зимову куртку чорного кольору, зимову шапку чорного кольору, мобільний телефон марки «Alkatel» моделі one touch 5036 D, з двома сім-картами - повернути їх власнику ОСОБА_4 ;
- джинси з ременем, зимову куртку, шапку, сорочку - повернути їх власнику ОСОБА_6 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.
Суддя ОСОБА_1