Ічнянський районний суд Чернігівської області
Справа № 733/93/18
№ 2/733/150/18
Рішення
Іменем України
"17" квітня 2018 р.
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді Лібстера А.С.
при секретарі Пітько О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 2014 року. Від даного шлюбу мають одну спільну дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, різні погляди на сімейне життя, на грунті чого між ними постійно виникають сварки та суперечки. Вони припинили сімейно-шлюбні відносини, на даний час проживають окремо, спільне господарство не ведуть та примирятися не мають наміру. Вважає, що сім'я розпалася, збереження шлюбу та подальше спільне проживання неможливе, тому просить розірвати шлюб та після розірвання шлюбу залишити їй теперішнє прізвище «ОСОБА_1».
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить розірвати шлюб.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, проти позову не заперечує та згоден на розірвання шлюбу.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як встановлено в судовому засіданні сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 4). Від даного шлюбу мають одну спільну дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5). Подружнє життя не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, різні погляди на сімейне життя, на грунті чого між ними постійно виникають сварки та суперечки. Вони припинили сімейно-шлюбні відносини, на даний час проживають окремо, спільне господарство не ведуть та примирятися не мають наміру. Сім'я розпалася, існує лише формально і подальше спільне проживання буде суперечити інтересам сторін. Тому суд вважає, що вимоги позивачки слід задовольнити повністю та розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, відповідно до задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 200, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104-105,110,112,114,115 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ічнянського районного управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 101 від 20 вересня 2014 року, розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити теперішнє прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. С. Лібстер