Справа № 750/10469/17
Провадження № 2/750/217/18
13 квітня 2018 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
із секретарем - Разумейко К.М.,
за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист авторського права,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш»,
31 жовтня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (32000 грн.) за використання твору образотворчого мистецтва, а саме: картини під назвою "Город спит", автором якої вона є, при реалізації 1 вересня 2017 року в магазині "ВіВат, канцелярія!", господарську діяльність в якому здійснює відповідач, блокнота для ескізів, на якому була зображена частина вказаного твору. Однак, дозволу на його використання вона ФОП ОСОБА_5 не надавала.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» подала пояснення на позовну заяву, в яких просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність. Вказані пояснення підтримала у судовому засіданні.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися; примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі.
Відповідно до вимог ст. 11 ч. ч. 1 та 5 цього Закону первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
Відповідно до вимог ст. 15 ч. 1 цього Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права": право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до вимог ст. 50 ч. 1 п. б цього Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі компютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за НОМЕР_3 "Збірник творів образотворчого мистецтва художниці ОСОБА_4", в тому числі картини під назвою "Город спит"(а/с. 7-8).
1 вересня 2017 року в магазині "ВіВат, канцелярія!", господарську діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2, було придбано блокнот для ескізів, на якому зображено частину твору позивача "Город спит" на загальну суму 60 грн. 05 коп. Дозволу на використання вказаного твору ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_5 не недавала (а/с. 15).
Таким чином, відповідач порушив її авторські права щодо використання створеного нею твору.
Відповідно до вимог ст. 52 ч. 1 п. г цього Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Згідно вимог ст. 52 ч. 2 п. г цього Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про: г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених п. "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Проте, прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 грн.
Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом України "Про авторське право і суміжні права" на час прийняття рішення у справі, не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.
Враховуючи викладене, суд, враховуючи приписи пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", застосовує розрахункову величину у розмірі 1600 грн., та, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав позивача у сумі 16 000 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачу правову допомогу надавали адвокати Адвокатського об'єднання «Фіделіум» на підставі ордерів серії НОМЕР_5 від 22.11.2017 та серії НОМЕР_4 від 11.01.2018 (а.с.34-35)
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №9 від 17.01.2018 представник позивача сплатив згідно договору про надання правової допомоги 10000 грн. Адвокатському об'єднанню «Фіделіум» і цього ж дня був підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.40-41).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, заява позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу від 17.01.2018 була надіслана відповідачу з додатками цього ж дня та тримана ним 19.01.2018 (а.с.50, 65)
Клопотання з обгрунтуванням підстав для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідач не подав.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача половину понесених судових витрат у даній справі, а саме 320 грн. витрат по сплаті судового збору та 5000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 5320 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про захист авторського права задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) компенсацію за порушення авторських прав в сумі 16000 (шістнадцять тисяч грн.).
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на відшкодування понесених судових витрат 5320 грн., з яких 320 грн. витрат по сплаті судового збору та 5000 грн. витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.04.2018.
Суддя І.П. Рахманкулова