Справа №653/1169/17-ц Головуючий в І інстанції Венглєвська Н.Б.
Провадження №22-ц/791/430/2018 р. Доповідач Полікарпова О.М.
12 квітня 2018 року м. Херсон
Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого (суддя-доповідач)Полікарпової О.М.
суддів:Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
секретарПісоцька Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Венглєвської Н.Б. від 19 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «ЕК «Херсонобленерго», ОСОБА_5 про зобов'язання укласти договір,
У квітні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, уточнивши вимоги, посилався на те, що йому на підставі договору дарування від 04.08.2016 року належать будівлі та споруди бази відпочинку «Зорі Азова», розташовані за адресою: АДРЕСА_1
На вказаній земельній ділянці знаходяться також будівлі та споруди, які належать ФОП ОСОБА_5 та мають іншу адресу, а саме: вул. Набережна, 58-а, с. Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2014 року ОСОБА_7, правонаступником якої є позивач, було виділено в натурі її частку в спільному майні та припинено право спільної власності. У спільній частковій власності (по ? частці) залишилась трансформаторна підстанція - КТП 813/250, з якої, на підставі договору від 06.04.2004 року, укладеного між ПАТ «ЕК «Херсонобленерго" та ФОП ОСОБА_5 №1356 здійснюється живлення бази відпочинку «Зорі Азова».
На протязі 2014-2015 років ОСОБА_7 зверталась до ПАТ „ЕК «Херсонобленерго" з проханням укласти договір на електропостачання з точкою підключення КТП 813/250, але їй було відмовлено з посиланням на те, що укладення окремого договору на частину будівель, виділених в натурі, можливо лише за умови отримання згоди ФОП ОСОБА_5 на зменшення потужності, обумовленої в договорі, укладеному між ним та ПАТ „ЕК «Херсонобленерго".
Вважає, що відмова ПАТ „ЕК «Херсонобленерго" в укладенні договору на постачання електричної енергії безпосередньо з ним як співвласником трансформаторної підстанції є неправомірною, тому просив суд розподілити договірну потужність між власниками комплексної трансформаторної підстанції ОСОБА_5 та ним (ОСОБА_6Л.), відповідно до частин, передбачених рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2014 року та яка передбачена в договорі про постачання електричної енергії №1356 від 04.06.2004 року (зі змінами та доповненнями), укладеному між ПАТ «ЕК «Херсонобленерго" ЕДРПОУ 05396638 та ФОП ОСОБА_5, код НОМЕР_1, зменшивши дозволену потужність шляхом внесення відповідних змін у вищевказаний договір.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року позов задоволено.
Розподілено договірну потужність між власниками комплектної трансформаторної підстанції, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до частин у об'єкті нерухомості, передбачених рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2014 року та яка передбачена в договорі про постачання електричної енергії №1356 від 04.06.2004 року, укладеному між ПАТ ЕК «Херсонобленерго» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, зменшено дозволену потужність шляхом внесення відповідних змін у вищевказаний договір.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити або, відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, провадження у справі закрити.
Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що зі змісту позовних вимог не вбачається, що існує спір про право, оскільки позивач безперешкодно користується електричною енергією і з боку його (ОСОБА_5) ніяких перешкод йому у цьому не створюється. До того ж, рішення Щасливцевської сільської ради про присвоєння окремої адреси об'єкту позивача було скасовано в судовому порядку, внаслідок чого вказана в правовстановлюючих документах позивача адреса не відповідає дійсності.
Також в апеляційній скарзі зазначається про те, що з характеру спірних правовідносин вбачається, що вони пов'язані зі здійсненням сторонами господарської діяльності і не стосуються особистих цивільних прав позивача, а тому вважає, що дана справа підсудна господарському суду.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» доводи апелянта не визнає, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. При цьому зазначає, що ОСОБА_6 є власником частини КТП 813/250, інша частина належить ОСОБА_5 Живлення електричною енергією бази відпочинку «Зорі Азова» здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії №1356 від 04.06.2004 р. укладеного між ПАТ ЕК «Херсонобленерго» та ОСОБА_5 ПАТ ЕК «Херсонобленерго» зобов'язало ОСОБА_6 узгодити питання з приводу перерозподілу потужності зі ОСОБА_5 Згідно з п.1.5 Правил приєднання, співвласник КТП 813/250 ОСОБА_5 повинен був письмово повідомити ПАТ ЕК «Херсонобленерго» про зменшення дозволеної потужності в рахунок приєднання електроустановки ОСОБА_6, після чого виготовляються технічні умови та здійснюються заходи з приєднання об'єкту позивача від КТП 813/250. Тільки після вирішення питання про розподіл потужності між співвласниками можливо буде здійснити інші дії, передбачені Правилами приєднання та укласти договір про постачання електричної енергії до об'єкту позивача.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 доводи апелянта не визнає, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Зокрема посилається на те, що безперешкодне живлення електричною енергією належних йому будівель на підставі договору, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ ЕК «Херсонобленерго» не свідчить про відсутність спору про право. ФОП ОСОБА_5 не є енергопостачальною організацією і не має права постачати електроенергію третім особам. Він не має бажання сплачувати гроші ФОП «ОСОБА_5» та в іншій спосіб залежати від нього у питаннях споживання електричної енергії. Крім того, він не має права споживати електричну енергію за відсутності договору. Перешкодою для укладення договору між ПАТ ЕК «Херсонобленерго» та ОСОБА_6 є відсутність згоди ФОП ОСОБА_5 на зменшення договірної потужності за договором від 04.06.2004 року.
Щодо непідсудності справи суду загальної юрисдикції, то він не є суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем, оскільки підприємницька діяльність ним була припинена 28.12.2016 року.
Також зазначив, що скасоване рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння його об'єкту окремої адреси не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки державна реєстрація права власності за ним на будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 1 у Генгірківському рекреаційному масиві на території Щасливцевської сільської ради, Генічеського району, Херсонської області на даний час не скасована.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення та доводи скаржника, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що сторони здійснили виділ в натурі часток у спільній частковій власності, внаслідок чого є співвласниками КТП, а тому є всі законні підстави для розподілу договірної потужності комплектної трансформаторної підстанції, встановленої договором на постачання електричної енергії №1356 від 04.06.2004 року, оскільки розподіл є необхідною передумовою для внесення змін до існуючого договору про енергопостачання.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач на підставі договору дарування від 04.08.2016 року є власником нежитлових будівель та споруд бази відпочинку «Зорі Азова», які розташовані в с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 58а Генічеського району Херсонської області. Деякі об'єкти, які є предметом договору дарування, у тому числі й трансформаторна підстанція КТП 813/250 перебувають у спільній частковій власності позивача та відповідача ФОП ОСОБА_5, по ? частині у кожного (а.с.8-11).
Забезпечення електричною енергією бази відпочинку «Зорі Азова» здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії №1356 від 04.06.2004 року, укладеного між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ФОП ОСОБА_5 (а.с.53-56). 05.11.2009 року було укладено додаткову угоду до договору і визначено, що споживачу надається дозволена потужність 112 кВт (а.с.53-56). Сторонами договору складено акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та однолінійна схема, які є додатками до договору (а.с.58, 59).
У квітні 2015 року ОСОБА_7 зверталась до ФОП ОСОБА_5, а на початку 2016 року - до ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» із заявами про надання дозволу на підключення її електроустановок до належного їй трансформатора КТП 813/250 (а.с.25, 26). Спір було розглянуто Національною комісією з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і заявнику було надано роз'яснення, що поставлене нею питання можливо вирішити шляхом внесення змін до договору про постачання електричної енергії, укладеного між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ФОП ОСОБА_5 (а.с.28-29).
У серпні 2016 року з аналогічною заявою до ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» звернувся новий співвласник КТП 813/250 ОСОБА_6, якому також було відмовлено у підключенні через відсутність згоди іншого співвласника (а.с.31, 32-34).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року №28 та Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж (ППЕЕМ), затвердженими постановою НКРЕ від 17 січня 2013 року №32.
Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Пунктом 5.2. ПКЕЕ визначено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору, що є Додатком до Правил.
Умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Аналіз викладених законодавчих норм дає підстави для висновку, що за наявності обставин споживач має право вимагати визнання договору на постачання електричної енергії укладеним на умовах, що забезпечують інтереси інших споживачів.
Отже свобода договору не є безмежною, оскільки, відповідно до абз. 2 ч. З ст. 6 та ст. 627 ЦК України при укладенні договору, виборі контрагентів, умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 2 ст. 5 ЦПК України визначено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Заявляючи вимоги, ОСОБА_6 посилався на те, що енергопостачальник, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) за умови, що електроустановка замовника приєднана.
Таким чином для вирішення спору між сторонами у справі щодо укладання договору про постачання електричної енергії за наведеною адресою необхідно попередньо врегулювати питання стосовно приєднання електроустановки до електричних мереж.
Згідно з п. 1.5 ППЕЕМ суб'єкт господарювання має право за зверненням замовника погодити приєднання його електроустановок до власних технологічних електричних мереж у рахунок зменшення дозволеної потужності за договором про постачання електричної енергії або в межах резерву потужності існуючих трансформаторів та пропускної спроможності електричних мереж цього суб'єкта у відповідний період доби.
ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» вказало, що для отримання можливості приєднання нежитлових приміщень позивача до електричних мереж енергопостачальної організації через КТП 813/250 останньому необхідно отримати попереднє погодження співвласника цієї трансформаторної підстанції, оскільки електромережі ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» знаходяться на відстані понад 300 м від об'єкта позивача і проведення окремої електролінії вимагає надмірних матеріальних витрат, що є несправедливим, з урахуванням того, що у позивача у власності є трансформаторна підстанція. Зазначене приєднання у даному випадку можливе за рахунок зменшення дозволеної потужності, визначеної договором про постачання електричної енергії за адресою об'єкта, до якого планується приєднання.
Таким чином заявнику було надано роз'яснення, що поставлене ним питання можливо вирішити шляхом внесення змін до договору про постачання електричної енергії, укладеного між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ФОП ОСОБА_5
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що порушене право позивача, як рівноправного співвласника трансформаторної підстанції на укладення з ним окремого договору на енергопостачання підлягає захисту шляхом внесення змін до існуючого договору між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ФОП ОСОБА_5, в обраний ним спосіб, оскільки цей спосіб не суперечить закону. ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» вважає, що іншого порядку для забезпечення права позивача на укладення з ним договору на енергопостачання не існує.
За таких обставин, коли сторони у справі є рівноправними співвласниками трансформаторної підстанції і у позивача є також право на укладення договору на постачання електричної енергії, а відповідач ФОП ОСОБА_5 перешкоджає йому в цьому, доводи апелянта про те, що у позивача відсутнє порушене право є неприйнятними.
Колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на законі і посилання апелянта на те, що спір між сторонами у даній справі є господарським.
При визначенні підсудності даної справи слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.
Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи іншого виду судочинства, як правило, є суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
За змістом ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
У даному випадку позивач є фізичною особою і доказів того, що у належних йому нежитлових будівлях він здійснює господарську діяльність в справі немає. А тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що не спростовують висновок суду й твердження апелянта про те, що на даний час у об'єкта позивача відсутня окрема адреса, оскільки дана обставина не є перешкодою для укладення договору на користування електричною енергією.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2018 року
Головуючий підпис О.М. Полікарпова
Судді підпис Л.П. Воронцова
підпис П.Я. Ігнатенко
З оригіналом згідно:
Копія постанови оформлена 17 квітня 2018 року
Постанова набрала законної сили 12 квітня 2018 року
Суддя О.М. Полікарпова
Секретар
судового засідання О.В. Прушинська