16 квітня 2018 р.Справа № 820/4858/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.
розглянувши у м. Харкові у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 820/4858/16 , -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 820/4858/16 частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1, на його користь з Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області стягнута середньомісячна заробітна плата у розмірі 7.232,40 грн.
У строк, визначений частиною 2 статті 186 КАС України в редакції Закону, що була чинною до 15 грудня 2017 року, сторони у справі судове рішення в апеляційному порядку не оскаржили.
Відповідно до розписки про отримання (а.с. 121, 122) копію вступної та резолютивної частини судового рішення ОСОБА_1 отримав 16 лютого 2017 року.
Копія повного судового рішення від 09 лютого 2017 року отримана скаржником 09 березня 2017 року (а.с. 126).
04 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення, допущених у судовому рішення очевидних арифметичних помилок.
До свого звернення заявник додав: копію листа Державної служби України з питань праці від 12 квітня 2017 року № 1716/3/7.1-зв-17, копію наказу ТДІзПП у Харківській області від 30 вересня 2015 року № 40-к про призначення його на посаду, копію довідки ТДІзПП у Харківській області «Про прибуток за 2015 рік».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, що набрала законної сили 08 листопада 2017 року, в задоволені заяви ОСОБА_1 відмовлено.
14 грудня 2017 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року. Одночасно ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення пропущеного строку на часткове апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено з підстав визнання неповажними причини пропуску скаржником строку на оскарження рішення суду першої інстанції. Ухвалою цього ж суду 02 січня 2018 року апеляційна скарга залишена без руху, з наданням 10-денного строку з дня отримання її копії для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 820/4858/16.
На виконання означеної ухвали суду до Харківського апеляційного адміністративного суду скаржником ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В якості інших підстав, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник зазначає, що вихідна допомога при звільненні з роботи входить до структури заробітної плати. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону від 15 грудня 2017 року № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У зв'язку з тим, що судове рішення ухвалене 09 лютого 2017 року, а установлений Законом № 1404-VIII трирічний строк, протягом якого судове може рішення може бути пред'явлено до примусового виконання закінчується 10 лютого 2020 року, то звернення до суду 04 вересня 2017 року із заявою про виправлення описок і очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні при розрахунку середньомісячної заробітної плати, вважається поданим без пропущення процесуального строку.
Зазначає, що оскільки Вищий адміністративний суд України не відмовив у його клопотанні про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, а також не відмовив у відкритті провадження у зв'язку із пропущенням процесуального строку звернення до суду, то слід вважати пропуск строку на оскарження постанови від 09 лютого 2017 року пропущеним з поважних причин.
Позивач посилається на відсутність можливості своєчасно реалізувати своє право на оскарження постанови суду першої інстанції від 09 лютого 2017 року через довготривалий розгляд адміністративної справи з приводу внесення відповідних виправлень, допущених в судовому рішенні описки та очевидних арифметичних помилок в суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях із чого витікає, що вказана підстава перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з поважністю причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на означене судове рішення.
Крім цього, зазначає, що матеріали справи не містять документального підтвердження факту вручення 16 лютого 2017 року копії постанови від 09 лютого 2017 року, складеної у повному обсязі, відповідно до його заяви «Про видачу копії постанови від 09.02.2017 р.» вх. № 01-36/7662/17, а також не містять документального підтвердження про надіслання судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його складання у повному обсязі, тобто подання апеляційної скарги з недотриманням строку оскарження пов'язане з тим, що йому невчасно вручено судове рішення, а це наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного оскарження судового рішення із врахування поданого до суду клопотання про поновлення строку оскарження, причинно-наслідкового зв'язку порушення норм процесуального права та є підставою для визнання причин пропуску поважними.
Враховуючи послідовність і стабільність своїх дій на оскарження Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 820/4858/16, вважає, що процесуальний строк на її оскарження в апеляційному порядку ним пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим, просить його поновити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені скаржником в обґрунтування свого клопотання, та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведені у клопотанні ОСОБА_1 причини пропуску ним процесуального строку, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Судом установлено, що копія вступної та резолютивної частини постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року отримана скаржником 16 лютого 2017 року /а.с. 121/.
Копія повного тексту оскаржуваного судового рішення, а також виконавчий лист по справі отримані скаржником 09 березня 2017 року (а.с. 126).
Як убачається із повідомлення Управління державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Харкова від 27 квітня 2017 року № 03-23/428, виконавчий лист, виданий Харківським окружним адміністративним судом по справі № 820/4858/16 виконаний у повному обсязі (а.с. 128).
Встановлені судом обставини спростовують викладенні в клопотанні доводи скаржника ОСОБА_1 стосовно дати та способу отримання оскаржуваного судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" ( 980_172 ) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення «Устименко проти України» випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року скаржник ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що даний спір витікає із трудових правовідносин, спори з приводу яких не обмежуються будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
Колегія суддів вважає таке твердження позивача помилковим, оскільки в даному випадку порушується питання щодо поновлення строку на апеляційний перегляд ухваленого у справі рішення суду першої інстанції, що не стосується строку звернення до суду із позовом, який витікає із трудових правовідносин.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що правова оцінка доводам скаржника щодо відсутності можливості своєчасно реалізувати своє право на оскарження постанови суду першої інстанції від 09 лютого 2017 року через довготривалий розгляд адміністративної справи з приводу внесення відповідних виправлень, допущених в судовому рішенні описки та очевидних арифметичних помилок в суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях, - надана судом апеляційної інстанції в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року, що прийнята за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14 грудня 2017 року про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Доводи скаржника про те, що Вищий адміністративний суд України не відмовив у його клопотанні про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, а також не відмовив у відкритті провадження у зв'язку із пропущенням процесуального строку звернення до суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року з підстав, визначених статтею 211 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), - неможливості касаційного перегляду ухвал судів попередніх інстанцій, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі.
А ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, оскільки касаційна скарга подана скаржником на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Посилаючись на послідовність і стабільність своїх дій, що направлені на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 820/4858/16, скаржник ОСОБА_1 не надав суду апеляційної інстанції доказів, які б підтвердили об'єктивну неможливість звернутися із апеляційною скаргою на судове рішення протягом часу з 09 березня 2017 року по 14 грудня 2017 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для визнання поважними причини, наведені ОСОБА_1 у своєму клопотанні про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, та відмовляє у його задоволенні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року по справі № 820/4858/16, - відмовити.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис)Бенедик А.П. Донець Л.О.