Справа №560/547/18
Провадження №1-кс/560/121/18
13 квітня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
скаржника: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження,
До слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від ОСОБА_3 надійшла скарга, у якій просить поновити строк на оскарження постанови слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області та скасувати постанову слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження.
Скаргу обґрунтовує тим, що 01 липня 2017 р. було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву та розпочато досудове розслідування за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 190 КК України.
31 жовтня 2017 р. слідчим СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненський області лейтенантом поліції ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12017180110000439 від 01.07.2017 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Копію постанови про закриття кримінального провадження скаржником було отримано 02 квітня 2018 р.
Винесену слідчим постанову про закриття кримінального провадження, скаржник вважає передчасною, оскільки під час винесення оскаржуваної постанови порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки. Зокрема: слідчим не вчинено всіх необхідних слідчих дій спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження: не допитано свідків, які могли дати свідчення про вчинення злочину; не перевірено інформацію, викладену в поясненнях ОСОБА_5 . Не виконані вказівки Сарненської місцевої прокуратури від 02.10.2017 року.
На розгляді скарги в суді скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задоволити.
Сдідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 30 червня 2017 року до Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області надійшла заява ОСОБА_3 , у якій він просив: прийняти його заяву про кримінальне правопорушення за ст. 190 КК України та ст. 192 КК України; внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України (ст. 192 КК України); визнати його потерпілим від кримінального злочину, передбаченого ст. 190 КК України ( ст. 192 КК України); вручити йому пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого; надати йому можливість дати додаткові свідчення; повідомити його письмово, у встановленому законом порядку і строки, про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування (а.п.5-8).
У поданій до Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області заяві ОСОБА_3 вказує, що протягом 2007 року ним проводилась спільна комерційна діяльність з ОСОБА_5 , який займав посаду директора ТОВ «Мінерал».
Спільна комерційна діяльність полягала в тому, що між ними виникла домовленість про перевезення вантажів, у зв'язку з чим вони придбали вантажний автомобіль з причепом, який ОСОБА_3 оформив на себе, а з ОСОБА_5 уклав договір про перевезення вантажу.
В ході бесіди про спільну комерційну діяльність ОСОБА_5 пояснив ОСОБА_3 , що оформлення на ОСОБА_3 кредитних зобов'язань, зменшить податкові навантаження на їхній спільний проект.
В травні 2008 року скаржником з ВАТ «Мегабанк» був укладений кредитний договір №49-п/2008 на отримання кредиту в розмірі 300 000 гривень. За зазначені кошти був придбаний автомобіль марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до умов договору переданий в заставу ВАТ «Мегабанк». Також скаржником відповідно до умов договору фінансового лізингу оформленого з ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» був отриманий напівпричіп-самоскид MEGA MNW 35 S, вартість якого складала 274210 гривень. Проте, автомобіль та причеп фактично використовував ОСОБА_5
07 лютого 2008 року між скаржником та ТОВ «Мінерал» був укладений договір перевезення вантажу, строком на чотири роки, даний договір зі слів ОСОБА_5 мав стати запорукою їх спільної діяльності. За умовами договору ОСОБА_5 мав сплачувати ОСОБА_3 кошти за надані послуги з перевезення, що і мало становити частку прибутку останнього в спільній комерційній діяльності. Проте, ОСОБА_5 не повідомивши ОСОБА_3 , на свій розсуд, уклав договір перевезення вантажів з невідомою йому фірмою, у зв'язку з чим був поставлений перед фактом, що вантажний автомобіль буде працювати на трасі "Умань - Чернігів" та перевозити щебінь. Після цього ОСОБА_3 довелось за свої кошти заправляти вантажний автомобіль протягом двох місяців, платити зарплату водію, а також сплачувати кошти за кредит автомобіля та лізингові платежі за причеп. В цей час ОСОБА_5 отримував кошти, які надходили на рахунок ТОВ «Мінерал» та запевнював скаржника, що невдовзі він з ним розрахується.
В такому режимі вони пропрацювали два місяці, після чого ОСОБА_3 був змушений зупинити роботу вантажного автомобіля і чекати на розрахунок в зв'язку з тим, що не було далі чим розраховуватись за кредит і фінансувати роботу. Однак, ОСОБА_5 ніяких коштів не перераховував. Через декілька місяців ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_5 з вимогою надання роз'яснень стосовно їхньої спільної діяльності, на що він йому відповів, що кошти йому поступили приблизно в сумі 14600 доларів США, але ці кошти він забирає собі на підставі того, що це є його частка в їхньому спільному проекті.
Як ОСОБА_3 стало відомо пізніше у ТОВ «Мінерал» та безпосередньо у ОСОБА_5 були величезні борги, в зв'язку з чим, після фінансової кризи 2008 року він виконувати грошові зобов'язання перед фінансовими установами за отримані кредити ТОВ «Мінерал» та ОСОБА_5 фактично не мав можливості. Тому під час їхньої спільної діяльності ОСОБА_5 попросив у нього написати боргову розписку на суму 19 000 тисяч доларів США, яку він пред'явить своїм кредиторам (фінансовим установам) в свою чергу він отримає преференції щодо сплати своїх фінансових зобов'язань.
20 жовтня 2008 року ОСОБА_3 виконав прохання ОСОБА_5 та написав розписку про отримання 19 000 доларів США, але фактично коштів він не отримував.
Згодом ВАТ «Мегабанк» та ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» вилучили у ОСОБА_3 заставне майно та майно, надане у фінансовий лізинг та почались судові процеси.
На всі звернення ОСОБА_3 до ОСОБА_5 щодо спільної відповідальності у разі невиконання фінансових зобов'язань, він отримував відмову. Крім того, кошти які були отримані за останні місяці роботи вантажного автомобілю, були остаточно привласнені ОСОБА_5 . Наслідком їхньої спільної комерційної діяльності з ОСОБА_5 стало те, що ОСОБА_3 самостійно по теперішній час сплачує борги, які виникли внаслідок програних судових процесів.
На даний час ОСОБА_5 вимагає від ОСОБА_3 сплатити вищезазначені кошти. Такі дії ОСОБА_5 є шахрайством та мають склад злочину, за який відповідно до ст. 190 КК України передбачена кримінальна відповідальність.
З витягу з кримінального провадження ЄРДР №12017180110000439 від 01.07.2017 року вбачається, що 30 червня 2017 року до Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області надійшла заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с.Соломіївка, про те, що ОСОБА_5 , зловживаючи довірою попросив написати боргову розписку, про отримання коштів. За даним фактом 01 липня 2017 року до ЄРДР були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (а.п.1).
Постановою слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31 жовтня 2017 року кримінальне провадження №12017180110000439 від 01.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (а.с.27).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення слідчого під час досудового розслідування, залежно від того, чи були встановлені обставини, що підлягають доказуванню зазначені в ст.91 КПК України та виконані інші вимоги КПК України, при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження, приймає одне з таких рішень: скасовує рішення слідчого чи відмовляє у задоволенні скарги.
За змістом ч.5 ст. 110 КПК України, обгрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинне знайти відображення в мотивуванні постанови про закриття кримінального провадження, яке виражається в детальному викладенні тих обставин, які є підставами до закриття розслідування та наведення необхідних доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Згідно з положеннями статті 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад передбаченого Кримінальним кодексом України злочину, тобто наступні елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона злочину. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Відповідно до ст.190 КК України, шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно потерпілого шляхом обману або зловживання довірою, суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Відсутність хоча б одного з елементів складу злочину шахрайства, у тому числі об'єктивної і/або суб'єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не є злочином і можуть свідчити про наявність між потерпілим і правопорушником цивільно-правових відносин.
Обман - повідомлення неправдивих відомостей або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.
Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснований на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.
Особливості шахрайства полягають в тому, що потерпілий, будучи введеним в оману або довіряючи обвинуваченому, зовні добровільно передає останньому майно або право на майно, вважаючи що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, або що він зобов'язаний це зробити.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності», отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його привласнити, не виконуючи зобов'язання.
З матеріалів скарги та кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 надав ОСОБА_3 в борг 19000,00 доларів США, що підтверджується копією боргової розписки від 20 жовтня 2008 року (а.п.24), а також протоколами допитів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з яких встановлено, що ОСОБА_5 спочатку позичив ОСОБА_3 14 тисяч доларів США, а потім ще 5 тисяч доларів США.
Факт укладання договору позики між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 також стверджується копією заочного рішення Залізничного районного суду м.Льова від 20 березня 2012 року, яке набрало законної сили, яким з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_5 151620 гривень боргу за договором позики (а.п.14). Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_3 20 жовтня 2008 року позичив у ОСОБА_5 19000 доларів США, які зобов'язувався повернути до 20 жовтня 2011 року.
На підставі вищевказаного рішення 27 квітня 2012 року судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 вказних грошових коштів (а.п.12).
Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В судовому засіданні не знайшли своє підтвердження доводи скарги ОСОБА_3 , оскільки жодного письмового доказу на підтвердження факту, що розписку він написав ОСОБА_5 під конкретну мету, а останній завідомо мав мету привласнити кошти чи майно, не виконуючи зобов'язання, тобто ознак шахрайства по відношенню до нього не надано, натомість у матеріалах кримінального провадження наявне рішення суду, яке набрало законної сили, де встановлено, що ОСОБА_3 20 жовтня 2008 року позичив у ОСОБА_5 19000 доларів США, які зобов'язувався повернути до 20 жовтня 2011 року. Тому слідчий Дубровицького ВП обгрунтовано виніс постанову про закриття кримінального провадження, адже під час досудового розслідування не встановлено ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, а наявні ознаки цивільно-правових відносин між вище вказаними особами.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, а також у зв'язку з необґрунтованістю доводів скаржника, які не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, під час розгляду даної скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 31 жовтня 2017 року про закриття кримінального провадження, - слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Поновити строк на оскарження постанови слідчого СВ Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 від 31.10.2017 року про закриття кримінального провадження №12017180110000439 від 01.07.2017 року за ч.1 ст.190 КК України.
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого ОСОБА_4 від 31.10. 2017 року про закриття кримінального провадження №12017180110000439 від 01.07.2017 року за ч.1 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1