04 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/10893/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Гром І.І.
Представник позивача - Луценко В.А., Магратій Я.В.
Представник відповідача - Хома Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕН» на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 15 вересня 2017 року (суддя Радченко Е.А., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕН» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
03 січня 2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРЕН» (надалі - ТзОВ «ДАРЕН»), звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та просив скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №07-вих-3220 від 11 листопада 2016 року та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова винесена в результаті проведення Інспекцією перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яка проведена 25.10.2016 року без повідомлення ТзОВ «Дарен» та без участі його посадових осіб.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 15 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення позапланової перевірки, припис, акт та протокол про порушення містобудівної діяльності складені з порушенням норм чинного законодавства. Вважає, що жодних перешкод у проведенні позапланової перевірки позивачем не створювалось, а доступ до об'єкту перевірки був вільним, також відповідачем не було надано чіткого переліку документів необхідних для перевірки Крім того стверджує, що ТзОВ «ДАРЕН» проводились внутрішні ремонтні роботи та роботи із зовнішнього утеплення приміщення, що не відноситься до поняття «будівельних робіт», тому позивач не є суб'єктом містобудування, а проведення, щодо нього перевірки, щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, є безпідставною та протиправною.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники позивача апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі .
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, відповідачем в період з 05 жовтня 2016 року по 11 жовтня 2016 року на підставі направлення № 344-пп від 05.10.2016 року мала бути проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТзОВ «Дарен» об'єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови по вул. Городоцька, 168-Б у м. Львові».
Однак, зазначену перевірку провести виявилося неможливим у зв'язку з обмеженим доступом до об'єкту будівництва та відсутність власника або його уповноваженої особи, про що складено акт від 11 жовтня 2016 року.
На підставі направлення № 393-пп від 19 жовтня 2016 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТзОВ «Дарен» об'єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі з розширенням за рахунок прибудови по вул. Городоцька, 168-Б у м. Львові».
За результатами зазначеної перевірки складено акт, з якого вбачається, що інспектор був не допущений до проведення перевірки. Також за результатами перевірки винесено припис від 25 жовтня 2016 року, яким ТзОВ «Дарен» зобов'язано в 10-денний строк з моменту отримання припису забезпечити доступ посадових осіб інспекції до об'єкту будівництва. Крім того, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з яким 25 жовтня 2016 року при проведенні позапланової перевірки ТзОВ «Дарен» не було забезпечено доступ посадових осіб інспекції до об'єкту будівництва.
Постановою від 11 листопада 2016 року № 07-вих-3200/80 ТзОВ «Дарен» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 14500 грн..
Відтак, не погоджуючись із вказаним вище рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт правопорушення підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, притягнення позивача до відповідальності здійснено повноважною на те особою із застосуванням правильної норми закону, яким передбачено відповідальність за таке правопорушення, стягнення накладено в межах санкції статті за зазначене порушення.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п. 3 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
За приписам п. 5, 7 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та підставою для проведення якої є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
П. 9 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з п.11 вказаного Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У п.14 Порядку визначено обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, який, зокрема, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Отже, законодавством регламентовано порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотримання суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт.
При цьому, з викладених правових норм вбачається, що на суб'єктів містобудівної діяльності покладено обов'язок допустити перевіряючих осіб на об'єкт будівництва, невиконання якого тягне за собою реагування органом архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи посадову особу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 25 жовтня 2016 року, котра проводила перевірку на підставі наказу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові № 23-К від 20 травня 2016 року та направлення на здійснення перевірки № 393-пп від 19 жовтня 2016 року, не допустив на об'єкт проведення перевірки представник ТзОВ «ДАРЕН» ОСОБА_5 (згідно з дорученням №54 від 25 травня 2016 року), та мав право представляти інтереси товариства у підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, органах влади та місцевого самоврядування та будь-яких інших органах та/або організаціях, з питань здійснення підприємством господарської та/або статутної діяльності, зокрема, щодо майнових та інших питань стосовно нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 168в та/або майна товариства, що там знаходиться. Також, уповноважений представник ОСОБА_5, отримав примірник акта від 25 жовтня 2016 року та протокол 25 жовтня 2016 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 11 листопада 2016 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, що підтверджується його підписом у зазначених акті та протоколі. Як засвідчують матеріали справи, саме ця особа брала участь у суді першої інстанції при розгляді позовних вимог товариства. Тому твердження апелянта щодо невстановлених осіб є безпідставними та відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в діях позивача щодо недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки на підконтрольному об'єкті наявний склад порушення вимог п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», уповноваженою особою відповідача дотримано порядок притягнення ТзОВ «ДАРЕН» до відповідальності, зокрема, правопорушення зафіксовано у протоколі, складений акт про недопущення інспектора на підконтрольний об'єкт та винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Вказані обставини доведені відповідачем як суб'єктом владних повноважень, згідно з вимогами ч.2 ст.77 КАС України, і не спростовані апелянтом ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження.
Доводи апелянта в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Також, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що відповідачем розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відсутності позивача та без повідомлення його про час та місце розгляду справи, позбавлено можливості надати пояснення, чим порушено приписи Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: наявністю підписів уповноваженого представника ОСОБА_5 в протоколі від 25 жовтня 2016 року, де зазначені час та місце розгляду справи про зазначене правопорушення в сфері містобудівної діяльності.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень п.17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Доводи позивача про те, що строк розгляду справи становив не 15 днів, а 17 днів, не заслуговує на увагу, оскільки не впливає на законність винесеної за результатами розгляду справи постанови. Крім того, сторона позивача невірно використовує зміст вказаної норми. У відповідності до п. 20 Правил №553, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме п.16, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Таким чином, відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Виконання будівельних робіт розпочинається після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення. Замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наявність таких документів на вказаному етапі робіт позивачем не доведена.
Ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації, що і було вчинено під час проведення перевірки на виконання направлення від 19.10.2016 року. Крім того, ці ж умови були підставою для проведення позапланової перевірки від 11.10.2016 року (а.с. 163)
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності 07-вих-3200/80 від 11 листопада 2016 року.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ч. 3 ст.243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕН» залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду міста Львова від 15 вересня 2017 року у справі № 464/154/17- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. В. Гуляк
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення складено 16.04.2018 року.