Справа № 577/695/18
Провадження № 3/577/188/18
"11" квітня 2018 р.
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О. з участю прокурора Данилюка А.А. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Кошари Конотопського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працює механіком у ТОВ «Ремавтокомплект-сервіс», раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався,-
за вчинення корупційних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КпАП України,-
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення №19/2018 та 20/2018 від 15.02.2018 року, складеного оперуповноваженим МРВ №4 Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Внучковим Д.С., ОСОБА_1 інкримінується вчинення корупційних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КпАП України за наступних підстав.
Так, у вказаних протоколах зазначено, що ОСОБА_1 будучи депутатом Кошарівської сільської ради Конотопського районну, і відповідно суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, на засіданні 13 та 21 сесій Кошарівської сільської ради VII скликання від 23.06.2016 та 07.02.2017 року відповідно, під час виконання депутатських повноважень порушив вимоги п. 1-4 ч.1 ст.28, ч.1 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції» та ч.1 ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» і в умовах реального конфлікту інтересів проголосував за прийняття рішень про передачу неуспадкованих та невитребуваних земельних ділянок загальним розміром 335,5578 га під 4% орендної плати в оренду ТОВ «Ремавтокомплект-сервіс», в якому з 2012 року і по теперішній час працює на посаді механіка.
У наслідок чого автором протоколів робиться висновок про виникнення у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів та не повідомлення останнім про наявність такого конфлікту інтересів і не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно, як депутат сільської ради, проголосував за прийняття вказаних вище рішень. Про це його ніхто не просив і на прийняття рішення не впливало перебування у трудових правовідносинах з ТОВ «Ремавтокомплект-сервіс». Отже, ніяких порушень закону не допускав.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, доводи прокурора, який вважає, що в діях ОСОБА_1 мається склад правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КпАП України, дослідивши представлені докази, прихожу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із представлених доказів встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Кошарівської сільської ради Конотопського району і працює на посаді механіка у ТОВ «Ремавтокомплект-сервіс».
На засіданні 13 та 21 сесій Кошарівської сільської ради VII скликання від 23.06.2016 та 07.02.2017 року відповідно, виконуючи депутатські повноваження, проголосував за прийняття рішень про передачу неуспадкованих та невитребуваних земельних ділянок загальним розміром 335,5578 га під 4% орендної плати в оренду ТОВ «Ремавтокомплект-сервіс».
Наведені факти підтверджуються належними доказами і ніким не оспорюються.
Розглядаючи питання щодо наявності конфлікту інтересів у прийнятті вказаних рішень ОСОБА_1 та підстав для притягнення його до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов»язане з корупцією, передбачене ст.172-7 КпАП України необхідно виходити із такого.
Відповідно до диспозиції ст.172-7 КпАП України та п.2 примітки до цієї статті слід констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів може полягати:
- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об»єктивність або неупередженість прийняття рішення або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч.1 ст.172-7 КУпАП);
- у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об»єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч.2 ст.172-7 КУпАП).
Аналіз терміну «реальний інтерес», який міститься у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04.2016 року №126/50-е, виконаного на замовлення адвоката ОСОБА_3, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об»єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об»єктивний вираз, а також часовий взаємозв»язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто для підтвердження факту реального конфлікту інтересів слід безпосередньо встановити, що, по-перше приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність реально впливає на об»ективність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов»язкової сукупності таких юридичних факторів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовим чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об»єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
Встановлення цих фактів обов»язково має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов»язане з корупцією, оскільки саме на відповідний орган, якому законодавець надав право складати ці протоколи, покладений обов»язок доведеності вини.
Проте, у складених протоколах конкретно не відображена наявність приватного інтересу, суперечність між приватним і службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення, реальний вплив суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об»єктивність або неупередженість рішення, а мається лише посилання на трудові відносини ОСОБА_1, який не є засновником чи керівником товариства, працює механіком, із чого робиться висновок про реальний конфлікт інтересів під час прийняття рішень про передачу земельних ділянок в оренду ТОВ «Ремавтокомплект-сервіс».
У ст.280 КпАП України закріплено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов»язаний з»ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальним правилом корупційні правопорушення та правопорушення, пов'язані з корупцією вчинюються з умисною формою вини.
Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією, визначене, як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
З огляду на викладене слід дійти висновку про відсутність доказів, які б достовірно свідчили про те, що ОСОБА_1, як депутат сільської ради, проголосувавши за певні рішення переслідував приватний інтерес, а також про те, що його приватний інтерес реально зіткнувся з його представницькими повноваженнями, тобто доказів того, що він мав умисел на вчинення корупційного діяння.
У ч.2 ст.62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності, зокрема складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази у даній справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КпАП України, внаслідок чого провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись: ч.1,2 ст.172-7, п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, Законом України «Про запобігання корупції»,-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.172-7 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. О. Кравченко