Справа № 826/12446/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
11 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
секретаря Андрієнко Н.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2,
представника Київського міського голови: Демченко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Київської міської державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2018 року, -
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - відповідач 1), Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач 2), Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 3), у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача 1 від 08.09.2017 року про звільнення його з посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), поновити його на вказаній посаді та стягнути з відповідача 3 на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2017 року по день поновлення на роботі.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він належним чином, сумлінно і старанно виконував покладені на нього обов'язки, у зв'язку із чим висновок відповідачів про формальний підхід до виконання службових обов'язків є надуманим та таким, що не відповідає дійсності. Відтак, на думку позивача, його було необґрунтовано звільнення за результатами випробування, як такого, що не відповідає займаній посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення умотивовано тим, що позивач отримав негативну оцінку за результатами випробування, що є підставою для розірвання трудового договору у розумінні ч. 2 ст. 28 КЗпП України.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що строк випробування закінчився 10.09.2017 року, однак він продовжив працювати 11.09.2017 року, виконуючи посадові обов'язки, відтак на підставі ст. 28 КЗпП України вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору могло відбутися лише на загальних підставах. Також, позивач зазначає, що місцевим судом не надано жодної правової оцінки його доводам та не наведено мотивів їх відхилення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
З матеріалів справи убачається, що розпорядженням Київського міського голови від 25.04.2017 року №299 ОСОБА_2 призначено за результатами конкурсу на посаду директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 10 травня 2017 року із встановленням строку випробування чотири місяці.
Розпорядженням Київського міського голови від 08.09.2017 року №685 ОСОБА_2 звільнено з посади директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11 вересня 2017 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 87 Закону України «Про державну службу», як такого, що не відповідає займаній посаді.
Уважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернувся у суд із даним позовом.
Надаючи оцінку зазначеному розпорядженню, колегія суддів ураховує наступне.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу» в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.
Суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування.
Матеріалами справи підтверджується, що підставами для звільнення позивача із займаної посади слугувало те, що останнім не виконувалися та не належно виконувалися покладені на нього обов'язки, що підтверджується доповідною запискою безпосереднього керівника позивача, - першого заступника міського голови Г. Пліса від 01.09.2017 року №002-516. Представник відповідача 1 у судовому засіданні, не заперечуючи високий рівень теоретичних знань позивача, посилається на відсутність у нього управлінських навичок, які потрібні для роботи на вказаній посаді, неспроможність виконувати доручення. А більшість відповідей позивача на поставлені завдання зводилися до формальних відписок, які до того ж надавалися із порушенням строків виконання.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачами не було допущено порушення вимог законодавства під час прийняття розпорядження про звільнення позивача, який перебував на випробувальному терміні, як такого, що не належно виконував свої обов'язки, що і відповідає меті самого випробувального терміну.
При цьому, є помилковими покликання скаржника на те, що строк випробування закінчився 10.09.2017 року, а він продовжив працювати 11.09.2017 року, у зв'язку із чим на підставі ст. 28 КЗпП України вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору мало відбутися лише на загальних підставах, з огляду на наступне.
Відповідно до 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 5 вказної статті дійсно присвячена обчисленню строків, які визначаються днями, однак із системного тлумачення наведеної правової норми слідує, що у цій частині міститься загальне правило щодо обчислення закінчення строку, якщо його останній день припадає на святковий, неробочий або вихідний день. Позаяк у всіх цих випадках закінчення строку відбувається в певний день, тобто при обчисленні строку на заключній стадії виникає необхідність перейти на обчислення строку в днях, або встановити останній день строку.
Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що 01 вересня 2017 року листом №001-01-126 Київський міський голова попередив позивача про звільнення за результатами випробування 11 вересня 2017 року. З даним повідомленням ОСОБА_2 ознайомився 04 вересня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, позивач був завчасно попереджений про звільнення за результатами випробування, як того вимагає Закон України «Про державну службу».
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.М. Кузьмишина
суддяО.Є. Пилипенко
(Повний текст постанови складений 16 квітня 2018 року.)