01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Олещенко В.І.
16 квітня 2018 року Справа № 748/422/18
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції Ткаченко Яни Миколаївни на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2018 року у справі:
за позовом ОСОБА_3
до інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції Ткаченко Яни Миколаївни,
Управління патрульної поліції у місті Чернігові
Департаменту патрульної поліції
про визнання дій протиправними
та скасування постанови,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції Ткаченко Яни Миколаївни (далі - відповідач-1), Управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправними дій відповідача-1 щодо винесення постанови від 03.02.2018 р. серії БР № 536188 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності;
- скасування постанови від 03.02.2018 р. серії БР № 536188 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності;
- закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2018 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме:
- скасовано постанову від 03.02.2018 р. серії БР № 536188;
- справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрито у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, за яке його і було притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.02.2018 р. інспектором роти № 3 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Ткаченко Я.М. відносно ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 536188.
Відповідно до зазначеної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 03.02.2018 р. в м. Чернігові по вул. І. Мазепи, 48 він керував транспортним засобом марки «ЗАЗ-211010», номерний знак НОМЕР_1, в якого не горіла ліва фара в режимі ближнього світла в темний час доби, чим порушив вимоги п. 31.4.3 «в» ПДР.
Позивач, вважаючи постанову від 03.02.2018 р. серії БР № 536188 протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України встановлена відповідальність за експлуатацію транспортних засобів, в яких не горить лампа фари в режимі ближнього світла в темний час доби, але враховуючи, що позивач одразу ж після виявлення працівниками поліції відповідної несправності її усунув, а також особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, що в результаті його вчинення не було спричинено будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю, а позивач звільненню від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, і вданому випадку слід обмежитися усним зауваженням.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 31.4 ПДР закріплено, що забороняється експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема п. 31.4.3 зовнішні прилади: в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Частиною 1 статті 121 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв за керування транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово - зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інших технічних несправностей, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, законодавством регламентовано відповідальність за експлуатацію транспортних засобів, в яких не горить лампа фари в режимі ближнього світла в темний час доби.
Разом з тим, вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказане порушення контролюючий суб'єкт владних повноважень повинен повно та всебічно встановити обставини не лише щодо його вчинення, а й всі інші обставини, визначені статтею 280 КупАП, зокрема наслідки такого порушення, чи взагалі вони є, особу порушника (наявність інших адміністративних стягнень), обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо, та з'ясувати можливість застосування ст. 22 КУпАП, тобто питання щодо малозначності вчиненого порушення.
Виходячи з викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачами не було надано жодних доказів, які б підтверджували встановлення відповідачем-1 всіх вищевказаних обставин при винесенні спірної постанови та накладенні на позивача штрафу в розмірі 340,00 грн., а також не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б вказували на неможливість визнання такого порушення малозначним.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи усунення позивачем несправності фари автомобіля одразу ж після її виявлення працівниками поліції, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, його незначний характер, те, що в результаті його вчинення не було спричинено будь-яких перешкод іншим учасникам дорожнього руху, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю, а позивач звільненню від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, і вданому випадку слід обмежитися усним зауваженням.
Доводи апелянта про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, за яке його і було притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу, є необґрунтованими з підстав, зазначених вище.
Таким чином проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції Ткаченко Яни Миколаївни підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2018 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону управління патрульної поліції у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції Ткаченко Яни Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.
Рішення виготовлено 16.04.2018 р.
Головуючий суддя:
Судді: