17 квітня 2018 р. справа № 804/6744/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Олімп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
18 жовтня 2017 року позивач Фермерське господарство «Олімп» (далі по тексту - ФГ «Олімп») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов ФГ «Олімп» до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволений частково.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 29 січня 2018 року відповідач ГУ ДФС у Дніпропетровській області оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року повернута скаржнику, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме: несплатою судового збору.
Втім, 04 квітня 2018 року відповідач ГУ ДФС у Дніпропетровській області повторно оскаржив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, а також на відповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
- в порушення вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, з огляду на наступне.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 14 грудня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження ухвалено постанову.
Відповідно до письмової розписки в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.236), копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року отримана представником скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області 18 січня 2018 року, що також підтверджує представник скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Войтенко К.В. в апеляційній скарзі та не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.
Також, звертаю увагу на тому, що скаржник ГУ ДФС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 18 січня 2018 року, надавши в підтвердження останнього копію супровідного листа із реєстраційним штампом вхідної кореспонденції від 18 січня 2018 року.
Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 29 січня 2018 року включно (день, який був першим робочим днем після 28 січня 2018 року - останнього дня для оскарження вказаного судового рішення, який припав на вихідний день).
Однак, апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року до суду першої інстанції подана 03 квітня 2018 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто з двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року навіть виготовлена 30 березня 2018 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого законодавством України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, на подання апеляційної скарги.
Разом з тим, скаржник ГУ ДФС у Дніпропетровській області в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, зазначивши, що копія оскаржуваної ним постанови суду першої інстанції дійсно отримана 18 січня 2018 року та була оскаржена в межах процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її отримання, однак через несплату судового збору апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв'язку з чим, вважає, що скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши клопотання скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.
Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приписами статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, чинними на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Звертаю увагу скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що перша апеляційна скарга була подана без сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, через що суддя і була змушена залишити її без руху, надавши скаржнику ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлений чинним законодавством десятиденний строк для сплати судового збору.
Однак скаржник ГУ ДФС у Дніпропетровській області не усунув зазначені недоліки апеляційної скарги, у зв'язку із чим апеляційна скарга була повернута скаржнику ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Суддя не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, адже з моменту отримання копії постанови суду першої інстанції, а саме 18 січня 2018 року, скаржник ГУ ДФС у Дніпропетровській області мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк та сплатити судовий збір, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області службових обов'язків не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.
Такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, у зв'язку з її поверненням ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року через несплату судового збору, визнаю не поважними та такими, що взагалі не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.
До того ж, скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржувана скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв'язку з чим скаржник ГУ ДФС у Дніпропетровській області мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області суду апеляційної інстанції не надано.
- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.
Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.
Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», оскарження податкового повідомлення-рішення є вимогою майнового характеру, оскільки дана вимога підлягає вартісній оцінці, а відтак впливає на майновий стан особи, яка звертається до суду.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ФГ «Олімп» оскаржує податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ФГ «Олімп» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 18 жовтня 2017 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2017 року становить 1600 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 18 жовтня 2017 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1600 грн.
Ціна позову (сума майнових вимог позивача ФГ «Олімп»), відповідно до матеріалів адміністративної справи, становить 306681 грн. 25 коп., а 1,5 відсотка ціни позову - 4600 грн. 22 коп.
Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 4600 грн. 22 коп.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області до суду першої інстанції подано 03 квітня 2018 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Втім, відповідно до частини 4 статті 6 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області до суду апеляційної інстанції оскаржується постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року в частині задоволення позовних вимог в сумі 11235 грн., а 1,5 відсотка від 11235 грн. - 168 грн. 57 коп., однак не менше 1600 грн.
Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 2400 грн. (1600 грн. х 150% ).
При цьому, з огляду на зміни в Закон України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, органи Державної фіскальної служби не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинні сплачувати судовий збір.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником ГУ ДФС у Дніпропетровській області судового збору.
Отже, скаржнику ГУ ДФС у Дніпропетровській області за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2400 грн. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.
Судовий збір скаржнику ГУ ДФС у Дніпропетровській області необхідно сплатити на зазначені реквізити:
дата документа;
отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра ;
рахунок отримувача: 31217206781004;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;
банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;
код банку отримувача (МФО): 805012;
назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи);
призначення платежу: "*;101;___(код клієнта); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд".
Поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): "*" (зірочка); розділовий знак ";" (крапка з комою); код ознаки судового збору "101"; розділовий знак ";" (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак ";" (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: "Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)". Використання символу ";" не допускається.
Отже, апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення та вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з двомісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДФС у Дніпропетровській області службових обов'язків та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без руху, надавши скаржнику ГУ ДФС у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними наведені скаржником Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Олімп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без руху.
Надати скаржнику Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.С. Прокопчук