Справа № 826/12034/17 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.
16 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (представник ОСОБА_3, довіреність №2023 від 17.11.2016 року) до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Шепетівського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області та Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001101702 від 10.11.2016 та №0028781304 від 23.12.2016 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що право звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення належить лише платнику податків стосовно якого винесене таке податкове повідомлення - рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Представник позивача та позивач особисто у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів та третьої особи до судового засідання не з'явивились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатом проведених камеральних перевірок ТОВ"БНК-УКРАЇНА" Шепетівським відділенням Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області та Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області винесено ряд податкових повідомлень-рішень, а саме :
- від 10.11.2016 року № 0001101702 винесене Шепетівським відділенням Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо стягнення з ТОВ "БНК-Україна" штрафних санкцій за затримку сплати зобов'язання з податку на нерухоме майно у І-ІІ кварталах 2016 року в розмірі 20 %, що складає 6337,14 грн. та за затримку сплати зобов'язання з податку на нерухоме майно у ІІІ кварталі 2016 року в розмірі 10 %, що складає 73,27 грн.;
- від 23.12.2016 року № 0028781304 винесене Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області щодо стягнення з ТОВ "БНК-Україна" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 279 календарних дні.
Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують її права, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Підпунктом 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
Відповідно до змісту статті 58 Податкового кодексу України Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Статтею 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З аналізу наведених норм вбачається, що податкове повідомлення-рішення може бути оскаржено виключно платником податків щодо якого таке рішення винесено.
Водночас, оскаржувані податкові повідомлення-рішення було винесено щодо ТОВ "БНК -Україна", а враховуючи що платником податків ці податкові повідомлення-рішення не були оскаржені, останні вважаються узгодженими.
Враховуючи, що оскаржувані ОСОБА_2 податкові повідомлення-рішення винесено контролюючими органами щодо іншого платника податку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем, в рамках спірних правовідносин, обрано невірний спосіб захисту порушеного права.
Крім того, судом встановлено, що позивач працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ "БНК-Україна" у період з 01.04.2011 року по 01.11.2016 року.
За результатами проведеного службового розслідування, яке знайшло своє відображення у висновку комісії від 31.20.2016 року, комісія дійшла висновку про те, що податковий борг з податку на нерухоме майно виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, оскільки відповідач відобразила невірний код типу об'єктів нерухомості ТОВ "БНК-УКРАЇНА", що сталось внаслідок того, що при заповненні податкових декларацій був вказаний код типу нерухомості зі старої нечинної форми звітності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 735 від 01.07.2014 року, в якій нерухоме майно має всього 3 типи визначення, в той час як 22.05.2015 року наказом Міністерства фінансів України № 408 від 10.04.2015 року "Про затвердження форми податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", яким потрібно було керуватись в 2016 році, внесено зміни та додано ще 6 типів визначення нерухомого майна.
У зв'язку із наведеним та з урахуванням раніше застосованих до позивача дисциплінарних стягнень, позивача звільнено із займаної посади відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року в справі № 761/6740/17 задоволено позовні вимоги ТОВ "БНК-Україна" щодо стягнення з ОСОБА_2 шкоди заподіяної неналежним виконанням посадових обов'язків, в сумі еквівалентній оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Таким чином, позивач фактично заперечує щодо своєї вини у порушенні ТОВ "БНК-Україна" строків своєчасності сплати узгоджених зобов'язань, однак ці обставини досліджено та встановлено Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року у справі №761/6740/17, та не впливають на правомірність нарахування штрафних санкцій ТОВ "БНК-Україна" спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Що стосується вимоги апеляційної скарги та клопотання позивача щодо витребування з Шевченківського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи №761/6740/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству працівником від час виконання ним своїх трудових обов'язків, колегія суддів зазначає, що по-перше суд позбавлений правових підстав визначених КАС України для витребування справи з цивільного суду, а по-друге, означена справа не відноситься до предмету розглядуваної справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку