Справа № 826/9112/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
16 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження , -
Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18.05.2017 року №1756.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що позивачем було невмотивовано відмолено у здійсненні страхового відшкодування, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження від 18.05.2017 року №1756.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернувся із зверненням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13.03.3017 року (вх.№КОЛ-1183 від 14.03.2017 року) щодо невиконання товариством зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.05.2016 року №АЕ/9428810 та порушення вимог законодавства про фінансові послуги.
Відповідач, розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг від 25.04.2017 року №895/13-5/15, встановлено порушення Позивачем абз. 1-3 п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" від 18.05.2017 року №1756, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 09.06.2017 року.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Розпорядженням Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг було встановлено наступне.
За участю забезпеченого товариством за договором транспортного засобу ВАЗ, державний реєстровий номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 13.11.2016 року трапилась подія, що має ознаки страхового випадку, внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2.) під керуванням ОСОБА_2
В подальшому ОСОБА_2 16.11.2016 року звернувся до позивача з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою.
Страховиком на вимогу Нацкомфінпослуг не було надано підтверджуючих документів про виконання обов'язку протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містять ознаки страхового випадку, не розпочато розслідування, у тому числі не здійснено запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування та протягом 10 робочих днів не направленого свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, чим порушено п.34.1 та 34.2 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за що до товариства Нацкомфінпослуг застосовано захід спливу у вигляді розпорядження від 02.02.2017 року №193.
Листом від 21.02.2017 року №347 позивач на підставі пп.37.1.3 п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відмовив ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з ненаданням для огляду представнику страховика транспортного засобу Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
У відповідності до статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Згідно із пунктом першим частини першої статті 40 України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.
Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.11.2012 N 2319, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за N 2112/22424 (далі - Положення №2319), розроблене з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - заходи впливу), та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.
Відповідно до пункту 1.5 розділу І Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.
Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Нацкомфінпослуг; звітності, що подається до Нацкомфінпослуг; повідомленнях, отриманих від органів державної влади; повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій іноземних держав; зверненнях громадян; повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації; матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.
Згідно із пунктом 1.6 розділу І розділу І Положення №2319 Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.
Відповідно до пункту 1.8 розділу І розділу І Положення №2319 розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень.
Згідно із підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення №2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.
У відповідності до пункту 3.1 розділу ІІІ Положення №2319 розгляд справ про правопорушення та застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, належить до повноважень Нацкомфінпослуг як колегіального органу.
Відповідно до пункту 1.7 розділу І розділу І Положення №2319 рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення. Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із пунктом 4.21 розділу IV Положення №2319 за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень:
про застосування заходу впливу;
про закриття справи про правопорушення.
Відповідно до пункту 4.5 розділу IV Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган приймає рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, протягом 60 календарних днів з дня порушення провадження у справі про правопорушення.
Отже, обов'язковою передумовою для застосування відповідачем заходу впливу є встановлення правопорушення у сфері фінансових послуг.
Як вбачається з Акта перевірки від 04.02.2015 №50/13-15/13/6 відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем норм законодавства щодо відшкодування витрат, пов'язаних із пошкодженням транспортного засобу.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати встановлено статтею 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ (п. 36.1 ст. 36 Закону).
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення (п. 36.2 ст. 36 Закону).
Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), а саме:
- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
- вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);
- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Так, згідно ст. 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем порушено п.34.1 та 34.2 ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема страховиком не надано підтверджуючих документів про виконання обов'язку протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, не розпочато її розслідування, у тому числі не здійснено запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Вказані обставини Позивачем не спростовані під час розгляду даної адміністративної справи.
Водночас, відповідно до п.34.3 ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
ОСОБА_3 скористалась правом, передбаченим п.34.3 ст.34 вищевказаного закону, та самостійно замовила проведення експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Зважаючи на те, що страховою компанією не було надано пояснень з належними доказами щодо спростування порушення страховою компанією п.34.3 ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд не бере до уваги посилання ПрАТ "Київський страховий дім" щодо недопущення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для огляду представнику страхової компанії транспортного засобу Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, оскільки останніми було замовлено самостійно експертизу пошкодженого автомобіля, що цілком відповідає приписам п.34.3 ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Суд звертає увагу, що до заяви про виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 від 30.11.2016 року вх.№2175 було додано результати експертизи.
Втім, під час прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування від 21.02.2017 року №347 позивач посилався на порушення ОСОБА_3 пп.37.1.3 п.37.1 ст.37 Закону.
Таким чином, позивачем не було в повному обсязі досліджено обставини означеної події, не надано належних обґрунтувань щодо підстав такої відмови у відшкодуванні по суті доданих документів до заяви, проігноровано та не проаналізовано результати доданої експертизи пошкодженого транспортного засобу, а також не надано обґрунтувань щодо не взяття вказаних висновків експертизи до уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо невмотивованої відмови у здійсненні страхового відшкодування, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження від 18.05.2017 року №1756.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку