12 квітня 2018 року , м. Дніпросправа № 804/4480/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Чередниченка В.Є. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року у справі № 804/4480/17
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі
12.07.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу /а.с. 3-9 том 1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2017р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/4480/17 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 2 том 1/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що 29.12.1997р. його було прийнято на службу в органи внутрішніх справ, 07.11.2015р. його прийнято на службу до Національної поліції України та в званні підполковника він проходив службу на посаді начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №207 о/с від 26.06.2017р. його було звільнено з посади начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію України» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2338 від 07.06.2017р., відповідно до якого його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування від 07.06.2017р., який було проведеного на підставі наказу ГУНП № 2087 від 22.05.2017р. за фактом порушення транспортної дисципліни начальником відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 Позивач вважає вищезазначені накази протиправними, оскільки прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, ним не було вчинено ніяких порушень транспортної дисципліни, як і не було допущено порушень присяги працівника поліції тому вважає, що накази відповідача №2338 від 07.06.2017р. та №207 о/с від 26.06.2017р. підлягають скасуванню. Просив суд:- визнати протиправними та скасувати накази відповідача №2338 від 07.06.2017р. та №207 о/с від 26.06.2017р.; - поновити його на посаді начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП; - стягнути з відповідача на користь позивача усі види грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 30.06.2017р. по день поновлення на службі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. у справі №804/4480/17 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» № 2338 від 07.06.2017р. в частині накладення на начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» № 207 о/с від 26.06.2017р. в частині звільнення начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції; стягнуто з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.06.2017р. по 13.12.2017р. в сумі 44519,67 грн. (сорок чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять гривень шістдесят сім копійок); у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. (суддя Деєв М.В.) /а.с. 185-188 том 1/.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 13.12.2017р. подав апеляційну скаргу /а.с. 201-209 том 1/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 13.12.2017р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Матеріали адміністративної справи №804/4480/17, разом з вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача, надійшли до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 22.01.2018р. / а.с. 200 том 1/, та 22.01.2018р. визначено суддю-доповідача у справі / а.с. 214 том 1/, а ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. у справі № 804/4480/17 / а.с. 215 том1/ і ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.01.2018р. апеляційний розгляд даної справи у судовому засіданні було призначено на 15-00 годин 21.02.2018р. / а.с. 217 том 1/. розгляд
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 223-227 том 1/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 01.02.2017р. залишити без змін.
У зв'язку перебуванням суддів, які входять до складу колегії суддів з розгляду даної справи, у відпустці та відрядженні, розгляд справи переносився на 28.02.2018р. /а.с. 251 том 1/, на 20.03.2018р. / а.с. 1 том 2/, у судовому засіданні 20.03.2018р. судом оголошено перерву до 10-00 годин 28.03.2018р. з метою надання учасникам справи часу на ознайомлення з відеозаписами, які долучені до матеріалів справи у якості доказів, а у судовому засіданні 28.03.2018р судом у розгляді справи оголошено перерву до 12.04.2018р. у зв'язку з необхідністю виклику у судове засідання свідків / а.с. 17-18 том 2/.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі, заперечував проти доводів позивача, які викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 13.12.2017р. скасувати, та постановити у справі нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, підтримали доводи викладені у письмовому відзиві позивача на апеляційну скаргу та просили суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 13.12.2017р. залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, позивача та його представника, свідка ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1, позивач у даній справі, з 29.12.1997 р. по 07.11.2015р. проходив службу в органах МВС України, а з 07.11.2015 р. був прийнятий на службу до Національної поліції України, також 07.11.2015р. позивачу присвоєно спеціальне звання підполковник поліції та позивач склав присягу працівника Національної поліції України, а з 09.12.2016р. позивача призначено на посаду начальника відділення поліції у метрополітені Дніпровського ВП ГУНП / а.с. 12-18,36,37,38 том 1/.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2087 від 22.05.2017р. призначено службове розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни підполковником поліції ОСОБА_1, відносно якого 21.05.2017р. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП /а.с.41 том 1/.
Матеріали службового розслідування містять, зокрема, пояснення свідків вчинення позивачем порушення транспортної дисципліни ОСОБА_3, ОСОБА_4, працівників поліції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_8 ОСОБА_9, які підтверджували відмову позивача від проходження медогляду та складання щодо нього адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП , акт перегляду відеозаписів з боді-камери поліцейського УПП в м.Дніпрі / а.с. 42-61 том 1/.
З наданої суду ксерокопії висновку про результати службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни начальником відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 / а.с. 62-69 том 1/ вбачається, що в ході проведеного службового розслідування встановлено, що 21.05.2017р. поліцейськими УПП у місті Дніпро спільно з поліцейськими ВІОС УКЗ ГУНП, під час відпрацювання території міста Дніпро з метою виявлення поліцейських, які порушують транспортну дисципліну, 21.05.2017р. близько 19 год. 10 хв. поліцейські УПП у місті Дніпро, старший лейтенант поліції ОСОБА_5, лейтенант поліції ОСОБА_6 та молодший лейтенант поліції ОСОБА_7 під час патрулювання помітили автомобіль «Lexus RX 300», н.з. НОМЕР_1, який порушив Правила дорожнього руху України, а саме, розвернувся на дорозі перетнувши подвійну суцільну смугу та на великий швидкості поїхав у двір будинку № 10 по вул. Маршала Малиновського. Переслідуючи вказаний автомобіль поліцейські звернули у двір будинку № 10 по вул. Маршала Малиновського та помітили вказаний автомобіль між будинками № 10 та № 12 з відчиненими вікнами, але в салоні авто водія не було. У цей час до поліцейських підбігла громадянка ОСОБА_10 та повідомила, що водій автомобіля «Lexus RX 300», н.з. НОМЕР_1, заїжджаючи на подвір'я ледве не збив її малолітню дитину та після того як припаркував своє авто почав втікати. Також, ОСОБА_10 повідомила поліцейським прикмети водія (синя футболка, чорні штани, чорні кросівки), у цей час до поліцейських підійшло ще декілька свідків, які підтвердили відомості надані громадянкою ОСОБА_10 про водія зазначеного автомобіля. Під час пошуку, поліцейськими біля будинку № 8 по вул. Маршала Малиновського був помічений громадянин, за зовнішніми прикметами схожий на особу, яку описувала ОСОБА_10, який помітно нервував та побачивши поліцейських почав тікати у під'їзд будинку № 8. Надалі на вимогу поліцейських громадянин, як надалі було встановлено підполковник поліції ОСОБА_1, не зупинявся та продовжував тікати, у зв'язку з чим поліцейськими було застосовано фізичну силу та спецзасіб кайданки. Після затримання підполковник поліції ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він вживав алкогольні напої та заперечував факт керування автомобілем «Lexus RX 300», н.з. НОМЕР_1, і наполягав на тому, що вказаним автомобілем керувала його дружина ОСОБА_11
У своїх поясненнях, поліцейські УПП у місті Дніпрі ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 / а.с. 44-46 том 1/ зазначили, що під час розмови до підполковника поліції ОСОБА_1 підійшла його дружина ОСОБА_11 та забрала у нього ключі від квартири та автомобіля «Lexus RX 300», н.з. НОМЕР_1.
У подальшому, 21.05.2017р. поліцейськими УПП у місті Дніпрі - лейтенантом поліції ОСОБА_12 та капралом поліції ОСОБА_13, у зв'язку з перебуванням підполковника поліції ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, у відношенні останнього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії. / а.с. 61 том 1, а.с. 61 зворотна сторона/.
Наказом Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області № 207 о/с від 26.06.2017р. позивача було звільнено зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) / а.с. 71 том 1/
При цьому з наданої суду ксерокопії вищезазначеного наказу вбачається, що підставою звільнення став наказ Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області №2338 від 07.06.2017 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1 /а.с. 70 том 1/, у якому вказано, що порушення позивачем транспортної дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують уваги та швидкість реакції, та у відмові пред'явити документи на право керування транспортним засобом.
Саме вищезазначені накази відповідача - №2338 від 07.06.2017р. та №207 о/с від 26.06.2017р. є предметом оскарження у даній справі, і суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог, а саме в частині скасування наказів відповідача №2338 від 07.06.2017р. та №207 о/с від 26.06.2017р. та поновлення позивача на посаді, зазначив, що висновок відповідача про порушення позивачем транспортної дисципліни, яке полягає у відмові від проходження огляду на станом сп'яніння та відмові пред'явити документи на право керування транспортним засобом є протиправним, оскільки Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська при розгляді справи №199/3634/17 було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. / а.с. 19 том 1/, а постановою Амур-Нижньодніпровським районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2017р. у справі №199/4690/17 постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕАА №102046 від 21.05.2017р. за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасовано, оскільки не доведено правомірність прийняття цієї постанови / а.с.155-156 том 1/ , а звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку процедури звільнення свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника, але колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а частиною 1 ст. 19 цього ж закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно пункту 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №901-VIII від 23.12.2015 р. (набрав чинності 28.12.2015 року), до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» вирішено поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» №3460-IV від 22.02.2006р. (далі - Статут).
Положеннями ст.ст. 1, 2 Статут передбачено, що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до абзаців другого, третього, п'ятого, сьомого частини першої статті 7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З урахуванням матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.05.2017р. позивач дійсно скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки його відмова від проходження медичного огляду для встановлення стану під час керування автомобілем за наявності ознак алкогольного сп'яніння, відмова у наданні посвідчення на керування транспортним засобом, невиконання законних вимог працівників поліції під час виконання ними службових обов'язків, намагання втекти від працівників поліції, а потім поведінка під час спілкування з працівниками поліції, свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, і такі дії позивача не можна вважати гідними звання поліцейського, а поведінку в позаслужбовий час чесною та такою, що є прикладом у дотриманні громадського порядку.
Так, відповідно до положень ст. 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, як звільнення з посади; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Крім цього вищезазначена стаття Статуту, яка встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування, зазначає, що визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС України №230 від 12.03.2013р. (далі - Інструкція).
Так п.2.1. Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що за фактом скоєння позивачем дисциплінарного проступку було проведено службове розслідування, за результатами якого обставини його скоєння знайшли своє підтвердження, тому у відповідача були наявні підстави для видання наказу №2338 від 07.06.2017р. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, який в подальшому було реалізовано шляхом видання наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровські області №207о/с від 26.06.2017р. щодо звільнення позивача з поліції, при цьому ці накази видані уповноваженою особою у передбаченому законом порядку і обраний вид дисциплінарної відповідальності відповідає тяжкості та обставинам вчиненого позивачем проступку, і відношенню позивача до нього, а тому колегія суддів вважає, що позивачем вчинено негідну поведінку проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам та суперечить змісту Присяги працівника поліції, підриває довіру до нього як носія влади, працівника поліції, що призводить до приниження авторитету державного органу, і підстав для визнання зазначених наказів протиправними немає.
Що стосується посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2017р. у справі №199/3634/17, якою встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. / а.с. 19 том 1/, та постанову Амур-Нижньодніпровським районного суду м.Дніпропетровська від 24.10.2017р. у справі №199/4690/17, якою постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕАА №102046 від 21.05.2017р. за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасовано, оскільки не доведено правомірність прийняття цієї постанови / а.с. 155-156 том 1/, як на підставу для визнання протиправними та скасування наказів відповідача №2338 від 07.06.2017р. , №207 о/с від 26.06.2017р. та поновлення позивача на службі, колегія суддів зазначає наступне.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що наказами №2338 від 07.06.2017р., №207 о/с від 26.06.2017р. позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав скоєння адміністративного правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком, а тому з огляду на те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійними видами відповідальності особи, самі по собі постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.06.2017р. у справі №199/3634/17 від 24.10.2017р. у справі №199/4690/17 та від по справі № 199/2554/17 не мають ніякого преюдиціного значення під час розгляду даної адміністративної справи, при цьому також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку не було предметом дослідження у вищезазначених справах про адміністративне правопорушення, і не притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є підставою для задоволення його позову про скасування оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення.
Отже, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що звільнення позивача зі служби в поліції проведено з дотриманням вимог законодавства, з урахуванням тяжкості вчиненого проступку та результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення та постановлення ним у справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції від 13.12.2017р. у даній справі необхідно скасувати.
Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а тому позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі через їх необґрунтованість та безпідставність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 315,317,321,322 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. у справі № 804/4480/17 - скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено - 13.04.2018р.
Головуючий суддя: А.О. Коршун
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: О.М. Панченко