Справа №2-2166/09
копія
27 жовтня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Куценка О.В.
при секретарі - Мирошниченко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завдані, в наслідок нападу собаки, яка належить відповідачу.
В судовому засіданні позовні вимоги підтримала і пояснила, що 23.09.2008 року в дворі домоволодіння №64 по вул. В.Биківська мав місце напад на позивача собаки породи "німецька вівчарка", належної відповідачу. В наслідок нападу, позивачу завдано тілесні ушкодження та пошкоджено особисті речі: светр та джинси. При цьому була присутня відповідач, однак, жодних дій по припиненню нападу, не вчиняла.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і пояснили суду, що ОСОБА_2 ні коли не належала собака породи "німецька вівчарка", даний позов викликаний неприязненими відносинами між сторонами, позивач не могла бути о 4-ій ранку на території домоволодіння, оскільки там не проживає і не є дружиною ОСОБА_3
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили факт того, що відповідач є власником собаки породи "німецька вівчарка", неодноразово відповідач відпускала собаку у двір без намордника та повідка, на що сусіди, в тому числі і свідки скаржилися. ОСОБА_3 повністю підтвердив пояснення позивача, оскільки був очевидцем описаних подій. Свідкам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про факт нападу відомо зі слів позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали даної справи, матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи ЖРЗПЗ №8028 від 23.09.2008 року, судом встановлено наступне.
23.09.2008 року близько 4-ої години ранку на території домоволодіння №64 по вул. В.Биківська в м.Кіровограді мав місце напад на позивача собаки породи "німецька вівчарка". Даний факт підтверджується поясненнями позивача, свідків, матеріалами про відмову у порушенні кримінальної справи та актом судово-медичного обстеження №1535 від 23.09.2008 року, згідно якого на тілі ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо і зубів тварини, відповідають вказаному строку і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Той факт, що позивач не зареєстрована в домоволодінні та не перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 не спростовує факту нападу собаки на позивача, за вказаних нею, обставин.
Вирішуючи питання про належність собаки відповідачу, суд виходить з доведеності даного факту. Так, допитані свідки однозначно стверджують суду про належність собаки породи "німецька вівчарка" відповідачу. Даний факт, також підтверджується письмовими поясненнями вказаних свідків, зафіксованих у матеріалах постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, відібраних одразу ж після вказаних подій, що на думку суду, свідчить про їх об'єктивність та незацікавленість свідків у результатах розгляду справи. Опосередковано, належність собаки відповідачу, доводиться протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 154 ч. 2 КУпАП, складеного відносно ОСОБА_2 Доказів відсутності у відповідача собаки, зацікавленості свідків, суду надано не було.
Аналізуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність того, що відповідачу належить собака породи "німецька вівчарка" та факт нападу саме даної собаки на позивача.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Вирішуючи питання про наявність вини відповідача в завданій шкоді, суд виходить з положень "Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР", затверджених 17.06.1980 року. Пунктами 2, 6 даних Правил передбачено, що громадяни - власники собак, котів і хижих тварин зобов'язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей. Тримати сторожових собак на прив'язі і спускати їх з прив'язі лише в закритих дворах, що виключають можливість втечі; про наявність собак застерігати написом.
В даному випадку відповідачем не виконано вимоги згаданих Правил, та допущено випадок нападу собаки на позивача, що не можна вважати забезпеченням безпеки людей.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність вини відповідача в нападі собаки на позивача.
Вирішуючи питання про стягнення шкоди, суд вважає, що вимоги в частині стягненні матеріальної шкоди не доведено в судовому засіданні, оскільки не надано будь-яких доказів пошкодження особистих речей та їх вартість.
Суд погоджується з тим, що позивачу завдано моральну шкоду, оскільки це безумовно пов'язано з нервовим стресом, перенесенням болю. Однак, вказану позивачем суму вважає завищеною. На думку суду, з урахуванням розміру моральних страждань, суд оцінює завдану моральну шкоду в сумі 500 грн., а вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, однак, оскільки надані позивачем квитанції свідчать, що судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення сплачено не позивачем, вказані судові витрати слід стягнути на користь держави.
На підставі ст. 1167, 1187, п.2, 6 "Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР", керуючись ст. 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом одного місяця з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом перших 10-ти діб та апеляційної скарги протягом наступних 20-ти діб.
Суддя Кіровського
районного суду підпис ОСОБА_6
м. Кіровограда
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровського
районного суду ОСОБА_6
м. Кіровограда