02 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/1159/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Головне управління ДФС у Запорізькій області,
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс",
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018
у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючий), Сгара Е.В., Геза Т.Д.,
та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2017
у складі судді Сушко Л.М.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго"
про залучення правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження
у справі за заявою Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива-плюс"
про банкрутство,
27.07.2017 ухвалою Господарського суду Запорізької області відмовлено Головному управлінню ДФС у Запорізькій області в порушенні провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Нива-Плюс".
20.02.2018 постановою Донецького апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2017 по справі № 908/1159/17 залишено без змін.
13.03.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2017 у справі № 908/1159/17, разом із клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
23.03.2018 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів Верховного Суду у складі: головуючого Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Тому частину третю статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство із завершенням відповідного апеляційного провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2017 у справі № 908/1159/17, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Крім того, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що у додатках до касаційної скарги відсутні докази направлення касаційної скарги боржнику, що підтверджується актом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2018 № 120.
Керуючись статтями 234, 235, частиною першою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2017 у справі № 908/1159/17.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Я. Погребняк