16 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/1318/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство"
на рішення Господарського суду Київської області
у складі судді Шевчук Н.Г.
від 13.07.2017 та
на постанову Київського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І., Пашкіна С.А.
від 29.08.2017,
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
до Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство"
про стягнення 480 209,12 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. 08 травня 2016 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 480 209,12 нарахованих платежів за час затримки вагонів.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем не сплачено нараховані йому платежі, пов'язані із перевезенням та затриманням вантажу відповідача Закарпатською митницею ДФС України.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2017 позов був задоволений повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 480 209,12 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів та 7 203,14 грн. судового збору.
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що в силу приписів статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 46, 119, 121, 129 Статуту залізниць України, пунктів 2-4, 6, 10, 12, 13, 16 Правил користування вагонами, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, пунктів 2.15, 2.16, 4.10, 4.11 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2008 №1019/1143, відповідач як вантажовідправник повинен відшкодувати позивачу понесені додаткові витрати під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару внаслідок здійснення митного контролю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 29 листопада 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.
7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. У травні 2016 року відповідач відправив зі станції "Немішаєве" Південно-Західної залізниці до станції "Захонь" (Угорщина) вагони №91505867 та №66165531 з вантажем "деревина паливна", про що укладено накладні відправок №496497, №404277.
9. 21 та 29 травня 2016 року вказані вагони прибули на прикордонну станцію Батьово відділу митного контролю №4 (Батьово) та були відчеплені для проведення переогляду згідно з актами загальної форми №10961 від 21.05.2016, №10999 від 29.05.2016, на підставі заявок Закарпатської митниці ДФС № 17/16 від 21.05.2016, №32/16 від 29.05.2016.
10. Позивачем надано телеграфні повідомлення №144 від 21.05.2016, №248 від 30.05.2016 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника про зазначені обставини.
11. За результатами огляду митницею складено акти про проведення огляду (переогляду) товарів №305010505/2016/ЗМК-09030 від 09.06.2016, №305010505/2016/ЗМК-09032 від 09.06.2016, згідно з якими вантаж деревини за зовнішніми ознаками відповідає заявленому у товаро-супровідних документах.
12. 14-15 червня 2016 року, на підставі заявки №44/16 від 13.06.2016 відділу митного оформлення №4 (Батьово) було проведено перевірку маси вантажу у спірних вагонах та виявлено різницю між фактичною масою та масою за ПД вагонів, про що складено акти загальної форми №668, №710.
13. На підставі листа Закарпатської митниці ДФС України №07-70-61/34/2813 від 20.10.2016 спірні вагони відправлено на станцію "Колчино" ДП "Мукачівське лісове господарство" для проведення митного огляду із залученням експерта Закарпатської ТПП шляхом повного вивантаження вагонів та направлено телеграмами на станцію відправлення для повідомлення відповідача.
14. 27 жовтня 2016 року на станції "Колчино" проведено повне вивантаження вантажу з вагонів №91505867, №66165531, про що складено акти загальної форми №24, №26, після чого вагони було відправлено за маршрутом слідування.
15. У зв'язку з затримкою Закарпатською митницею ДФС України спірних вагонів і виникнення необхідності проведення залізницею операцій, необхідних для здійснення митного огляду, позивачем було донараховано відповідачу додаткові збори та платежі, загальна сума яких становить 480 209,12 грн.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що відсутність його вини у затримці вагонів виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 119 Статуту залізниць України, пунктів 2, 10, 12, 13, 15 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 8 Правил зберігання вантажів.
17. Відповідач у касаційній скарзі також зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій частини 5 статті 338 Митного кодексу України.
18. Господарський кодекс України
Стаття 306 частини 1-3
Перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
19. Закон України "Про залізничний транспорт"
Стаття 26 частина 1
Обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
20. Статут залізниць України
Стаття 119
За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Стаття 121
Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Стаття 129
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
21. Правила користування вагонами і контейнерам, затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113
Пункт 2
За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Пункт 13
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Пункт 16
Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
22. Правила зберігання вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644
Пункт 8
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Пункт 9
За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
23. Митний кодекс України
Стаття 4 частина 1 пункт 29
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Стаття 218 частина 2
Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
Стаття 338 частина 5
Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.
24. Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, до якої Україна приєдналася 05.06.1992
Стаття 5
При відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.
Стаття 28 § 6
Якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла по причинам, не залежним від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
Стаття 32 § 1
Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 31 "Оплата провізних платежів та неустойок".
25. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)
Стаття 43
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
26. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 300 частини 1, 2
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
27. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
28. Суд відхиляє аргумент відповідача про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статей 218, частини 5 статті 338 Митного кодексу України та статті 119 Статуту залізниць України. Тобто, доводи про те, що відшкодування вартості розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій за час проведення огляду (переогляду) товару має здійснюватися органом, з ініціативи якого прийнято рішення про проведення митного огляду.
29. Суд зазначає, що виходячи з системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.
30. У разі ж відсутності виявлення такого факту вантажовідправник може стягнути в судовому порядку понесені ним збитки у розмірі вартості сплачених залізниці витрат з того органу, за ініціативою якого було проведено затримку товару на станціях залізниці чи на підходах до них.
31. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
33. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
Судові витрати
34. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Висновки про застосування норм права
35. З системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, убачається, що вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №911/1318/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
В. Студенець