16 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 917/1737/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Плахов О.В., Здоровко Л.М., Шутенко І.А.
від 14.03.2018
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"
про стягнення 412 588 943,03 грн.,
23 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 у справі №917/1737/16.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" оскаржує постанову апеляційного господарського суду, якою було скасовано ухвалу місцевого господарського суду про призначення повторної судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі №917/1737/16.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року встановлений у розмірі 1 762,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 у справі №917/1737/16 становить 1 762,00 грн.
Проте до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" додано платіжне доручення від 16.03.2018 №23 про сплату судового збору на суму 1 829,59 грн. Із зазначеного платіжного доручення вбачається, що судовий збір сплачено за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" на рішення Господарського суду Полтавської області у справі №922/3933/17; отримувачем коштів є Харківський апеляційний господарський суд; р/р отримувача - 31216206782003; код отимувача - 37999654; МФО отримувача - 851011.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про неналежність платіжного доручення від 16.03.2018 №23, як документа що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі у справі №917/1737/16.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з несплатою судового збору Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 у справі №917/1737/16 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 1 762,00 грн.
Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 у справі №917/1737/16 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач Г. Вронська