13 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 923/103/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 (Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я., Головей В.М.) та рішення Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017 (Немченко Л.М.) у справі № 923/103/17
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України"
до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
про стягнення 59 885,66 грн
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (далі - Відповідач) про стягнення 59 885,66 грн заборгованості за договором №4Р/1-П-ХЕФ-16 від 11.01.2016 про забезпечення доступу Портового оператору до причалу (ів).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідачем не виконуються зобов'язання за договором №4Р/1-П-ХЕФ-16, а саме, не сплачуються надані Позивачем послуги із забезпечення доступу до причалу, чим порушуються норми статей 525, 526, 530, 611, 629 ЦК України, статей 64, 193 ГК України, Закону України "Про морські порти України", наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України" №541 від 18.12.2015.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017 позов задоволено. Рішення суду мотивовано тим, що у Відповідача виникли договірні грошові зобов'язання перед Позивачем за надані послуги із забезпечення доступу Відповідача до причалу, що перебуває у господарському віданні Позивача відповідно до умов договору № 4Р/1-П-ХЕФ-16. Так, згідно з умовами договору Позивачем надано спеціалізовану послугу Відповідачу (доступ портового оператора до причалу відповідно до виду та кількості вантажу, який пройшов через причал у процесі навантаження на борт судна "РАSНА" (прапор - Острови Кука), нараховано плату за тарифами згідно з пунктом 2 розділу І Тарифів, визначених додатком № 2 до наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України" №541 від 18.12.2015. За результатами нарахування Позивачем виставлено рахунок на оплату 59 885,66 грн з ПДВ, направлений Відповідачу разом з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4262 від 31.05.2016, який Відповідачем не сплачено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду 14.06.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017 залишено без змін з тих же підстав.
Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В касаційній скарзі Відповідач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій та посилається на відсутність підстав для стягнення плати за послуги із забезпечення доступу Відповідача до причалів, на яких згідно з актом від 29.05.2016 було здійснено навантаження вантажем судна "РАSНА" у кількості 5999,842т, оскільки вантаж не було відправлено за межі митної території України в режимі експорту; пунктом відправлення та пунктом призначення зазначено морський порт України - порт Херсон. Зазначеного судами попередніх інстанцій не враховано, чим порушено вимоги частини 1 статті 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу Відповідача, в якому не погоджується з доводами скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції без змін з тих підстав, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та направлені на належне виконання договірних відносин з Відповідачем, оскільки Відповідачу було надано спеціалізовану послугу за договором - доступ Портового оператора до причалу, за яку Відповідачем отримано плату за експортною ставкою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що між Позивачем (Адміністрація) та Відповідачем (Портовий оператор) 11.01.2016 укладено договір про забезпечення доступу Портового оператору до причалу(ів) №4Р/1-П-ХЕФ-16 (підписано з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей від 14.01.2016), за умовами якого Адміністрація зобов'язалась забезпечити доступ Портового оператора до причалу(ів) №№2, 3, 4, 5 (далі - Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, а Портовий оператор зобов'язався сплатити Адміністрації за доступ до причалу(ів). Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором навантажувально- розвантажувальних робіт на причалі(ах) у межах його(їх) паспортних довжини та ширини (далі - експлуатація причалу(ів).
Згідно з пунктами 2.3.2, 2.3.9 договору Портовий оператор зобов'язаний користуватись Послугою доступу до Причалу(ів), на умовах встановлених даним договором та чинним законодавством України, здійснювати оплату за забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) в порядку та на умовах визначених цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 541 від 18.12.2015. Для нарахування плати Портовий оператор надає до розрахункового центру Адміністрації протягом 2 робочих днів після завершення звітного місяця інформацію та документи, передбачені додатком 2 до цього договору (а в електронній формі - до 1 числа місця, наступного за звітним). Розрахунковий центр Адміністрації складає у двох примірниках акт наданих послуг та рахунок за надані послуги за звітний місяць протягом 3 робочих днів з дня отримання від Портового оператора документів та інформації, передбачених додатком 2 до цього договору.
Господарськими судами з'ясовано, що на виконання пункту 1.1 договору, Позивачем надано відповідну послугу Відповідачу, а згідно з пунктом 3.1 договору Відповідачем надано необхідну інформацію для виставлення рахунків. В свою чергу, Позивачем нараховано плату відповідно до вимог пункту 3.1 договору та 03.06.2016 виставлено рахунок № 12055 на оплату по забезпеченню доступу Портового оператора до причалів №№2, 3, 4, 5 при перевантаженні експортного металобрухту навалом, а також надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 4262 від 31.05.2016. на суму 59 885,66 грн з ПДВ. Проте, як дослідили суди попередніх інстанцій, Відповідач акт не підписав, рахунок не сплатив та повернув зазначені документи Позивачу, посилаючись на те, що вантаж не був відправлений на експорт та буде відвантажено на склад Відповідача. В подальшому, Позивачем направлялася Відповідачу претензія з вимогою сплатити заборгованість та повторно направлялися акт і рахунок на оплату, але Відповідач акт не підписав, рахунок не оплатив.
За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення, оскільки матеріали справи свідчать про належне та своєчасне виконання Позивачем всіх умов договору №4Р/1-П-ХЕФ-16 та невиконання Відповідачем своїх зобов'язань з проведення оплати за отримані від Позивача послуги за договором.
При цьому, судом першої інстанції мотивовано відхилено посилання Відповідача на те, що оскільки вантаж, який був навантажений на борт судна "РАSНА" не було відправлено за межі митної території України у режимі експорту, тому позовні вимоги є безпідставними. Суд звернув увагу Відповідача, що предметом договору є забезпечення Адміністрацією доступу Портового оператора до причалу(ів) і така послуга Позивачем була надана, що Відповідачем не заперечується, а тому у Відповідача виникли зобов'язання оплати за отримані послуги.
Апеляційний господарський суд, відхиляючи доводи апеляційної скарги Відповідача щодо того, що вантаж, який було навантажено на борт судна "РASHA" не було відправлено за межі митної території України у режимі експорту, що є, на думку Відповідача, підставою для анулювання рахунку та акту здачі-прийняття, вірно зазначив, що в інформації для виставлення рахунку № 03-25/236 від 01.06.2016 (додаток № 2 до договору), яка була підписана обома сторонами, зазначено документ - коносамент, що підтверджує проведення експортної операції. Крім того, суд вказав, що укладений між сторонами договір та наказ Міністерства інфраструктури України, який визначає відповідні тарифи, не містять посилань на можливість анулювання фактично наданих послуг та скасування сторонами дій, здійснених в процесі виконання договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили фактичні обставини справи, здійснили перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосували законодавство під час розгляду справи.
Посилання Відповідача в касаційній скарзі на відсутність підстав для стягнення плати за послуги із забезпечення доступу Відповідача до причалів, на яких згідно з актом від 29.05.2016 було здійснено навантаження вантажем судна "РАSНА" у кількості 5999,842т, оскільки вантаж не було відправлено за межі митної території України в режимі експорту, колегія суддів відхиляє з підстав, наведених у даній постанові суду, а тому твердження скаржника, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено норми статті 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017, не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення Господарського суду Херсонської області від 04.04.2017 у справі №923/103/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.