11 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/2057/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - Молдавської О.В.,
відповідача - Стрілка О.В., Овчаренка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ярмак О.М.)
від 25.07.2017,
та постанову Київського апеляційного господарського суду
(головуючий - Дикунська С.Я., судді -Жук Г.А., Мальченко А.О.)
від 31.10.2017,
за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до - приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 1 037 608,43 грн
У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 1 037 608,43 грн, з яких 638 565, 54 грн - сума невиплачених страхових відшкодувань, 399 042, 89 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальник відповідно до договору добровільного страхування майна № М/10141/15 від 30.06.2015 належним чином повідомив страховика про страхові випадки та виконав всі заходи, передбачені цим договором, однак ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" умови договору № М/10141/15 від 30.06.2015 належним чином не виконало, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 провадження у справі в частині стягнення 4 598,78 грн заборгованості припинено згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017). Позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 497 449,30 грн страхового відшкодування та судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 частково скасовано. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Провадження у справі № 910/2057/17 в частині стягнення з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 3 726, 00 грн страхового відшкодування та 872, 78 грн пені припинити. В задоволенні позову про стягнення з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 634 839,54 грн страхового відшкодування та 398 170, 11 грн пені відмовити". Здійснено розподіл судового збору.
17.11.2017 позивач звернувся з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 534 401, 62 грн, з яких 137 390,04 грн - сума невиплачених страхових відшкодувань, 397 011, 58 грн - пеня, а в частині задоволених позовних вимог рішення місцевого суду залишити без змін.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає порушення судами (місцевим господарським судом в частині відмови в позові) ст. ст. 32-36, 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки належним чином не було досліджено докази у справі; неврахування апеляційним судом того, що ПАТ "Укрсоцбанк" належним чином повідомив страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку (спочатку у телефонному режимі або електронною поштою, а потім згідно з вимогами п. 15.1.2 договору), компетентні державні органи, що підтверджується довідками та листами; надав страховику повний пакет документів, визначений п. 16.1 договору, а також на запит страховика надав додаткові документи для прийняття рішення щодо страхових виплат; неправильне застосування ч. 1 ст. 173 , ст. 175 ГК України, ст. ст. 25, 26 Закону України "Про страхування".
У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що апеляційний суд на підставі дослідження всіх доказів, врахувавши умови п. п. 7.3, 13, 14.2.10, 16.1 договору, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 та залишення часткового в силі рішення місцевого суду (в частині задоволення позову) та ухвалення нового рішення (в частині відмови в позові) відповідно до вимог ст. ст. 311, 312 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права.
Щодо доводів позивача про порушення апеляційним судом ст. ст. 32-36, 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки судом належним чином не було досліджено докази у справі, то необхідно зазначити про їх безпідставність, адже апеляційним судом згідно з вимог ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) було ретельно досліджені всі наявні в матеріалах справи докази і їм була надана належна оцінка, а також були почуті сторони, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Проніна проти України").
Щодо посилань позивача на те, що ПАТ "Укрсоцбанк" належним чином повідомив страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку (спочатку у телефонному режимі або електронною поштою, а потім згідно з вимог п. 15.1.2 договору), а також компетентні державні органи, що підтверджується довідками та листами, надав страховику повний пакет документів, визначений п. 16.1 договору, а також на запит страховика надав додаткові документи для прийняття рішення щодо страхових виплат, то вони є безпідставними і не доведеними позивачем відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.
Недоречним є посилання позивача на неправильне застосування апеляційним судом ч. 1 ст. 173 , ст. 175 ГК України, ст. ст. 25, 26 Закону України "Про страхування", адже останній не довів неправильність їх застосування апеляційним судом, а незгода позивача з рішенням апеляційного суду та бажання винесення нового рішення на його користь у справі не є доказом неправильного застосування судами вказаних норм матеріального права.
Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому її необхідно залишити в силі з таких підстав.
Скасовуючи частково рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд правильно виходив з відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми невиплачених страхових відшкодувань та пені, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку у передбачений договором строк здійснити виплату страхового відшкодування (страхова виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку).
Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
30.06.2015 між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (відповідачем, страховиком) та ПАТ "Укрсоцбанк" (позивачем, страхувальником) було укладено договір № М/10141/15 добровільного страхування майна, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, зазначеним в п. 5 договору.
Пунктом 5 договору визначено, що майном є пристрої самообслуговування (банкомати, банкомати з депозитним модулем та інформаційні кіоски) згідно з переліком, наведеним у додатку № 2 до договору (в якому сторонами було погоджено перелік застрахованого майна).
Страховим випадком згідно з п. 7.3. договору є втрата, знищення (загибель) або пошкодження майна внаслідок страхових ризиків, зокрема, ПДТО (протиправні дії третіх осіб): хуліганство, крадіжка, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна (вандалізм, підпал, підрив).
Відповідно до п. 12 договору майно є застрахованим виключно за адресою місцезнаходження застрахованого майна, вказаного у договорі.
Як встановлено апеляційним судом, впродовж 2015 року страхувальник (позивач) звертався до страховика з повідомленнями про виявлення подій, які мають ознаки страхових випадків, внаслідок протиправних дій третіх осіб, що виявилося у пошкодженні зчитувача карток банкомата, а саме: 1) банкомат № 1475 за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 11а; 2) банкомат № 1478 за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11; 3) банкомат № 1246 за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1; 4) банкомат № 1087 за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22/1; 5) банкомат № 1418 за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 4; 6) банкомат № 1090 за адресою: м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 25б; 7) банкомат № 1535 за адресою: м. Київ, вул. бул. Перова, 36; 8) банкомат № 1337 за адресою: м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 25б; 9) банкомат № 1484 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 18; 10) банкомат № 1125 за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 18; 11) банкомат № 1153 за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 20б; 12) банкомат № 1154 за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 4; 13) банкомат № 1411 за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 2; 14) банкомат № 1412 за адресою: м. Київ, бул Т.Шевченка, 2; 15) банкомат № 1388 за адресою: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 58а; 16) банкомат № 1402 за адресою: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 23а; 17) банкомат № 1383 за адресою: м. Київ, вул. Григоренка, 43; 18) банкомат № 1290 за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 14-16; 19) банкомат № 1291 за адресою: м. Київ, пр-т Гагаріна, 2/35; 20) банкомат № 1133 за адресою: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 23а; 21) банкомат № 1153 за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 20б; 22) банкомат № 1415 за адресою: м. Київ, вул. Мішуги, 3а; 23) банкомат № 1416 за адресою: м. Київ, вул. Мішуги, 3в; 24) банкомат № 1407 за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14а; 25) банкомат № 1406 за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14а; 26) банкомат № 1122 за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 1Б; 27) банкомат № 1473 за адресою: м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 6г; 28) банкомат № 1446 за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31/33.
Апеляційний суд, дослідивши з урахування вимог ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) надані позивачем акти огляду та довідки сервісної організації ТОВ "Реноме-Смарт" про виведення з ладу банкоматів внаслідок поломки запчастин; докази звернення страхувальника до страховика із повідомленнями про настання страхових випадків та до правоохоронних органів із заявами про вчинене кримінальне правопорушення; висновки, складені заступником директора ЦФ ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та начальником відділу врегулювання збитків, за результатами огляду майна (встановлено відсутність механічних пошкоджень цих банкоматів), а також, врахувавши те, що позивачем, на відповідні звернення відповідача, не було надано для дослідження пошкоджені зчитувачі карток щодо кожного з вказаних банкоматів, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для виплати позивачу страхового відшкодування за вказаними 28-ма банкоматами згідно з п. п. 7.3, 13 договору.
Також позивач звертався до відповідача з повідомленнями про виявлення подій, що мають ознаки страхових випадків, внаслідок протиправних дій третіх осіб, а саме: 1) пошкодження банкомату № 60041 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Львів, вул. Червоної Калини, 109; 2) пошкодження банкомату № 1320 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 9/11; 3) пошкодження банкомату № 1301 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 57; 4) пошкодження банкомату № 1365 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, 14а; 5) пошкодження банкомату № 1355 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31; 6) пошкодження банкомату № 1354 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 43в; 7) пошкодження банкомату 1313 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 2; 8) пошкодження банкомату № 31605 (вийшов з ладу шаттер) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 31; 9) пошкодження банкомату № 27002 (пошкодження монітору банкомату) за адресою: Донецька обл., Дружківка, вул. Космонавтів, 50; 10) пошкодження банкомату № 1059 (пошкодження одного з датчиків (кріплення) шатера касового модуля) за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 14; 11) пошкодження банкомату № 23511 (пошкодження захисного скла) за адресою: м. Краматорськ, вул. 19 Партз'їзду, б. 48Г; 12) пошкодження банкомату № 66017 (пошкоджено плафон, лампу) за адресою: м. Одеса, вул. Бочарова, 40.
Відповідно до п. 12 договору майно є застрахованим виключно за адресою місцезнаходження застрахованого майна, вказаного у договорі.
Пунктом 15.1 договору визначено, що у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, страхувальник, зокрема зобов'язаний: протягом 8 робочих годин з моменту виявлення повідомити страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку, в будь-якій формі, що дозволяє зафіксувати факт такого повідомлення, та протягом 3 (трьох) робочих днів після виявлення цієї події надати страховику письмове повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку. Моментом виявлення вважається повідомлення страхувальника сервісною організацією; повідомлення на контакт центр страхувальника: самостійне виявлення працівниками страхувальника настання події, що має ознаки страхового випадку (підпункт 15.1.2); негайно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення події, повідомити про подію відповідні компетентні органи: органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, органи державної гідрометеорологічної служби, житлово-експлуатаційну організацію, правоохоронні органи (органи Міністерства внутрішніх справ України) та інші компетентні органи (підпункт 15.1.4).
Перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування визначений п. 17.1 договору, зокрема, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору або про факт, причини, обставини або наслідки настання страхового випадку, в тому числі і відомостей, зазначених в заяві на страхування (анкеті) (підпункт 17.1.3); несвоєчасне повідомлення страховика та/або компетентні органи про настання страхового випадку без поважних причин (підпункт 17.1.5).
Відповідно до п. 18.1.1 договору не визнаються страховими випадками події, які не обумовлені як страховий випадок в договорі та/або які мали місце до початку дії договору чи після його закінчення, та /або які відбулися поза вказаним в договорі місцезнаходженням майна.
За п. 18.5 договору не відшкодовуються збитки за страховим ризиком "Протиправні дії третіх осіб", що сталися внаслідок протиправних дій, не передбачених цим договором (п. 18.5.3); "Протиправні дії третіх осіб", що сталися внаслідок шахрайства з боку третіх осіб (п. 18.5.5).
Апеляційний суд, встановивши, що позивач щодо вказаних банкоматів за вказаними подіями повідомляв страховика та компетентні органи з порушення умов договору (з простроченням), зазначав про подію, страхування якої не погоджено сторонами в договорі, вказував неправильну адресу, а також надавав недостовірні відомості про факт та обставини настання цих подій, прийшов до правильного висновку про необґрунтованість стягнення з відповідача страхового відшкодування за вказаними 12-ма банкоматами.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування за пошкодження внаслідок протиправних дій третіх осіб банкоматів № 80524 (пошкодження сервісної частини) за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 15 (виявлено 03.03.2016); № 80562 (пошкодження шаттеру) за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 2 (виявлено 10.02.2016); № 1086 (пошкодження шаттеру) за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 4 (виявлено 22.12.2015); № 26005 (пошкодження рамки отвору для шаттер диспенсера) за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Жовтневої Революції, 37 (виявлено 11.01.2016); № 1086 (пошкодження шаттеру) внаслідок протиправних дій третіх осіб за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 4 (виявлено 18.02.2016); № 1086 (пошкодження шаттеру) за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 4 (виявлено 16.03.2016) та № 1364 за адресою: м. Київ, Кибальчина, 2, то апеляційним судом встановлено, що страхувальником (позивачем) при зверненні до страховика не було дотримано умов договору № М/10141/15, оскільки ним не було надано всіх документів, передбачених п. 16.1 цього договору (зокрема, документів компетентних органів, які підтверджують факт, причину і обставини настання події), згідно з якими страховик впродовж 15 робочих днів з їх одержання може прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або відмовити у їх виплаті.
Також щодо пошкодження банкомату № 1086 (пошкодження шаттеру) за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 4 (виявлено 16.03.2016), то апеляційним судом було встановлено, що страхувальником було подано до компетентного органу заяву про те, що пошкодження цього банкомату відбулося за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 4-А, що відрізняється від вказаної в договорі адреси.
За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в стягненні з відповідача на користь позивача страхового відшкодування за вказаними 7-ма банкоматами.
Отже, апеляційний суд, встановивши недотримання позивачем умов договору, факт створення страховику перешкод у визначенні обставин та характеру настання страхового випадку через ненадання страхувальником йому повної та достовірної інформації про події щодо вказаних банкоматів, правомірно відмовив у стягненні 634 839, 54 грн страхового відшкодування та 398 170,11 пені, яка є похідною вимогою.
Відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 4 598,78 грн, з яких 3 726,00 грн - страхове відшкодування, 872,78 грн - пеня, то суди правомірно припинили провадження щодо цих вимог згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Отже, постанова апеляційного господарського суду ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.
Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2017 року у справі за № 910/2057/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Мамалуй
І. Ткач