16 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 927/525/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
у складі судді Цимбал-Нарожної М.П.
від 14.08.2017 та
на постанову Київського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гончаров С.А., Тищенко А.І., Скрипка І.М.
від 11.10.2017,
за позовом Комунального підприємства "Служба Єдиного Замовника"
до Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
про стягнення 35 217,46 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. 30 травня 2017 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 14631,00 грн. основного боргу, 328,00 грн. 3% річних, 1864,49 грн. інфляційних втрат.
2. Заявою про збільшення позовних вимог від 26.07.2017 позивач просив стягнути з відповідача 14631,52 грн. основного боргу, 16815,22 грн. пені, 390,84 грн. 3% річних, 3379,88 грн. інфляційних втрат.
3. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1279 від 27.10.2010, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за надані послуги за серпень 2016 в сумі 14631,52 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2017 позов було задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 14631,52 грн. основного боргу, 6511,37 грн. пені, 390,47 грн. 3% річних, 2346,27 грн. інфляційних втрат, 1084,90грн. судового збору. В іншій частині позову було відмовлено.
5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані наявністю у відповідача заборгованості у розмірі 14631,52 грн. за отримані послуги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 30 жовтня 2017 року відповідача подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. 29 жовтня 2010 року між Комунальним підприємством "Служба Єдиного Замовника" (Власник мереж) та Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" (Користувач) був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №1279 (далі - Договір).
10. Відповідно до пункту 1.1 Договору Власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов Договору.
11. Згідно з пунктом 2.4 Договору Власник мереж зобов'язаний, щомісячно до 05 числа наступного за розрахунковим, надавати Користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники акта прийому-здачі наданих послуг (додаток №4), оформлених з боку Власника мереж та податкову накладну.
12. Відповідно до пункту 4.1 Договору Користувач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком №3 "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж".
13. Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що розрахунковим періодом вважається календарний місяць, в якому Власник мереж здійснює передачу електроенергії Користувачу; вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання зазначена в додатку №3 "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", розробленому відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за №732/15423.
14. Згідно з пунктом 7.3 Договору оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученнями на підставі виставленого Власником мереж рахунка та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунка.
15. Відповідно до пункту 8.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 Договору, з порушенням терміну, визначеного пунктом 7.3 Договору, Користувач сплачує Власнику мереж пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.
16. Відповідачем було частково сплачено заборгованість перед позивачем за надані послуги за Договором і, станом на час вирішення спору відповідач не сплатив заборгованість у сумі 14631,52 грн. за отримані послуги на підставі акта прийому-здачі наданих послуг від 31.08.2016.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. В касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що у зв'язку з невиконанням позивачем податкового законодавства та умов Договору щодо реєстрації податкових накладних, відповідач втратив право на отримання податкового кредиту у розмірі 14631,52 грн., тому відповідач грошові кошти у зазначеному розмірі притримав, у розумінні статті 594 Цивільного кодексу України.
18. Цивільний кодекс України
Стаття 526 частина 1
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 549 частини 1, 3
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 594 частина 1
Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
Стаття 610
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 частина 1 пункт 3
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 612 частина 1
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 625 частина 2
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 901 частина 1
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 903 частина 1
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
19. Господарський кодекс України
Стаття 193 частина 1
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 230 частина 1
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 232 частина 6
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
20. Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
Стаття 1
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
21. Податковий кодексу України (в редакції, чинній станом вересень 2016)
Стаття 201 пункт 201.10
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Стаття 201 пункт 201.11
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
22. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)
Стаття 43
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
23. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 300 частини 1, 2
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
24. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
25. Суд відхиляє аргументи відповідача про невиконанням позивачем податкового законодавства та умов Договору щодо реєстрації податкових накладних, оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, умови Договору не передбачають обов'язок позивача подання податкових накладних до податкового органу, тому порушення позивачем строків подання податкових накладних до податкового органу не може розцінюватись як порушення своїх кредиторських зобов'язань за умовами Договору, виконання яких може вимагати відповідач від позивача.
26. Крім того, Суд зазначає, що зі змісту пунктів 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України убачається, що зазначеними нормами визначений конкретний механізм захисту прав покупця (відповідача) на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, тому порушення позивачем порядку оформлення та реєстрації податкових накладних, не позбавляло відповідача права на включення спірної суми до податкового кредиту.
27. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
28. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
29. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
Судові витрати
30. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі №927/525/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
В. Студенець