04 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/1795/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представника ТОВ "Твинз" Магдєєвої Н.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твинз"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017
та рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017
у справі № 905/1795/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твинз"
до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"
про стягнення 229 976, 45 грн.,
У травні 2016 року ТОВ "Твинз" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" про стягнення 229 976, 45 грн., з яких: 119 845, 57 грн. основного боргу, 57 808, 80 грн. пені, 48 118, 09 грн. інфляційних втрат та 4 203, 99 грн. 3% річних за договором про використання технологічних мереж № 31 від 01.04.2013.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.09.2016 (колегія суддів у складі: Кротінова О.В. - головуючий, Левшина Г.В., Кучерява О.О.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".
Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 (колегія суддів у складі: Кротінова О.В. - головуючий, Левшина Г.В., Тарапата С.С.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (колегія суддів у складі: Попков Д.О. - головуючий, Радіонова О.О., Стойка О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін та доповнено його резолютивну частину пунктом, яким визнано недійсним договір про використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд (відповідно до уточнень представника позивача у судовому засіданні 04.04.2018 у Касаційному господарському суді) до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті за неповного з'ясування обставин та ігнорування доводів позивача, а також без повного дослідження доказів, покладених в основу останніх.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.04.2018 та встановлено строк для подання відзивів на касаційну скаргу до 01.03.2018.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суди встановили всі необхідні обставини для правильного вирішення спору, та на підставі повного та всебічного дослідження доказів дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні позову. При цьому апеляційний господарський суд правомірно визнав недійсним укладений між сторонами у справі договір.
Заслухавши доповідь головуючого судді Ткаченко Н.Г., переглянувши в касаційному порядку оскаржені постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Як встановлено судами обох інстанцій, між ТОВ "Твинз" (власником мереж) та обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" (користувачем) 01.04.2013 укладено договір про використання технологічних електричних мереж № 31, відповідно до умов якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача, а останній - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж та інші послуги відповідно до умов цього договору.
За визначеннями п. 1.2 договору передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатку "Однолінійна схема", наданого власником мереж. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".
Згідно з п.п. 2.1-2.4, 2.6 договору до обов'язків власника мереж відносяться: утримання власних технологічних мереж у належному технічному стані; формування електричної схеми цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечення технічної можливості для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок користувача; забезпечення на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача; забезпечення виконання графіку попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання; збереження встановлених на території власника мереж електроустановок; щомісячно до 5 дня розрахункового періоду надання користувачу рахунка на оплату послуг за використання технологічних електричних мереж та двох примірників акта прийому-здачі наданих послуг; забезпечення безперешкодного доступу (за службовим посвідченням) відповідальних представників користувача до власних електричних установок для проведення технічної перевірки, контролю за рівнем споживання електричної енергії.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що власник мереж має право на отримання від користувача плати за використання технологічних електричних мереж, а користувач, відповідно до п. 4.1 договору, зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком "Кошторис витрат на утримання технологічних мереж".
Розділом 7 договору визначено, що розрахунковим вважається період з 29 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця. Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж встановлюється у розмірі 0,12грн. за 1кВт/г спожитої користувачем електроенергії відповідно до "Кошторису витрат на утримання технологічних мереж", наведеному у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору. Вартість послуг власника змінюється при зміні законодавства України та офіційного індексу інфляції за даними Державної служби статистики України. Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунку та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунку.
Відповідно до п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. 4.1 договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Згідно з п. 10.4 договору його укладено на строк до 31.12.2013 та він набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством.
Сторонами також було затверджено та підписано додатки до договору. Так, додатком № 2 до договору № 31 від 01.04.2013 затверджено однолінійну схему електричної мережі, а додатком № 3 до договору від 01.04.2013 - акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності.
Листом № 010/2953 від 06.08.2013 позивача повідомлено, що 18.07.2013 відповідач звернувся до територіального підрозділу НКРЕ у Донецькій області з питанням роз'яснення правомірності укладення договору № 31 від 01.04.2013 та зазначено, що згідно з наданим роз'ясненням від 29.07.2013 № 30-04-В-634 ТОВ "Твинз" не має підстав для отримання оплати субспоживачів за спільне використання своїх технологічних електричних мереж.
Також матеріали справи містять лист відповідача № 011/4939 від 24.12.2013, яким повідомлено позивача про розірвання договору № 31 від 01.04.2013 у зв'язку з закінченням строку його дії.
Претензією № 95 від 19.06.2015 позивач повідомив відповідача про існування заборгованості за договором у розмірі 95 634, 73грн.
Листом № 011/3986 від 27.10.2015 відповідач повідомив позивача про закінчення дії договору, у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено.
Матеріали справи також містять копії актів здавання-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 62 765, 24 грн., які підписані лише позивачем та неоплачені відповідачем.
Відповідачем до матеріалів справи надано копію договору № 9999 про постачання електричної енергії від 01.03.2011 та копії додатку № 1 та додатку № 2, в яких відображена схема надання доступу до місцевої електромережі та акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності за котельнею № 14, що знаходиться за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря 40а.
Посилаючись на те, що відповідачем не виконано умов договору в частині оплати наданих послуг, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з недоведеності факту приєднання електроустановок відповідача до технологічних мереж позивача, оскільки з положень договору про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011, укладеного між ВАТ "Донецькобленерго" (ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго", а також Правил користування електричною енергією не відстежується забезпечення відповідачу технічної можливості передання електричної енергії, адже це є межею відповідальності іншої особи, від якої отримує електричну енергію останній (споживач електропередавальної організації). Крім цього, факт забезпечення позивачем технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача, як послуги, наданої саме цьому підприємству, у розумінні договору №31 від 01.04.2013, не доведено.
В свою чергу апеляційний господарський суд зазначив, що встановлені на підставі дослідження наявних в матеріалах справи схем та актів розмежування балансової належності, а також висновку судової електротехнічної експертизи обставини дають підстави для висновку, що: електроустановки відповідача не підключені безпосередньо до мережі позивача, а підключені до мережі третьої особи - електропередавальної організації, в силу чого відповідач не є (та не був на момент укладення договору № 31 від 01.04.2013) субспоживачем позивача в розумінні п. 1.2 Правил користування електричною енергією; позивач не є електропередавальною організацією у розумінні п. 1.2 Правилами користування електричною, але належні йому мережі забезпечують транзит електричної енергії між електроустановками Третьої особи, що охоплюється розумінням "основний споживач". Таким чином, оскільки транзит електроенергії через мережі відповідача забезпечується між електроустановками третьої особи (ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго"), спільне використання електричних мереж в розумінні п. 1.2 Правил користування електричною енергією в розглядуваний період здійснюється вказаними особами без участі відповідача. Крім цього, враховуючи, що позивач не є (та не був на момент укладення договору № 31 від 01.04.2013) електропередавальною організацією, а відповідач в розглядуваній схемі підключення його електроустановок не відповідає вимогам статусу основного споживача, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зазначений статус сторін обумовлює невідповідність договору № 31 від 01.04.2013 вимогам до суб'єктного складу договору про спільне використання технологічних електричних мереж в розумінні Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим, в порядку ст. 83 ГПК України, визнав його недійсним на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Разом з тим, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними, з огляду на таке.
Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
При цьому відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати.
Проте оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
Так ухвалою від 13.10.2016 у справі № 905/1795/16 Господарським судом Донецької області призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, на розгляд якої поставлені наступні питання: 1) чи приєднані електричні мережі живлення Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", у тому числі в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа", до мереж Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" чи до електричних мереж інших юридичних осіб?; 2) де знаходиться точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа за договором про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011, чи в іншому місці?; 3) кому саме ТОВ "Твинз" забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок, і яких саме, беручи до уваги додаток № 2 до договору № 31 від 01.04.2013.
Відповідно до висновку судової електротехнічної експертизи № 10709 від 28.04.2017, який, зокрема, був покладений в основу оскаржуваних судових рішень, електричні мережі живлення відповідача приєднані до мереж ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", а ТОВ "Твинз" забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" і саме ця організація дійсно отримує послуги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 31 від 01.04.2013.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.
Як вже було зазначено, згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, висновок судового експерта є одним із доказів, який поряд з іншими доказами, підлягає перевірці та оцінці судом під час розгляду справи.
Так, у перевірці та оцінці експертного висновку слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Однак, всупереч вимогам ст.ст. 84, 105 ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) господарські суди зазначивши, що електроустановки відповідача підключені до мережі третьої особи - електропередавальної організації (ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго"), не надали правової оцінки та не спростували доводи позивача, викладені у заяві № 41 від 12.07.2017, щодо недоліків у проведеній у справі електротехнічній експертизі та доцільності проведення додаткової експертизи, зокрема щодо помилковості висновків про приєднання мережі живлення відповідача до мережі ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" в силу того, що експертами неправильно було визначено власника майна РУ-04 (котельня № 14). Так, за твердженням позивача, РУ-04 належить саме ВАТ "Содовий завод", і на баланс ані відповідачу, ані третій особі не передавалось, у зв'язку з чим об'єкт на мережі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" приєднаний безпосередньо до ВАТ "Содовий завод", який, в свою чергу, отримує живлення від трансформаторів ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".
При цьому позивач зазначав, що відповідно до експертного висновку до підстанції № 2 позивача (РУ-6КВ) приєднана лінія 6КВ, що належить ВАТ "Содовий завод", яка, в свою чергу, живить РУ-6КВ підстанції котельні № 14 (ТП-467).
З огляду на викладене передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що електроустановки відповідача підключені до мережі третьої особи - електропередавальної організації і транзит електроенергії через мережі відповідача забезпечується між електроустановками третьої особи.
При цьому без достеменного встановлення обставин за допомогою яких саме електричних мереж (лише електропередавальної організації, чи інших осіб, зокрема і позивача) здійснюється транзит електричної енергії в точки приєднання електроустановок відповідача передчасними є висновки судів обох інстанцій про те, що передача електроенергії через мережі відповідача забезпечується між електроустановками третьої особи.
Крім цього, не надано судами оцінки і доводам позивача про неузгодженість висновків експертів у дослідницькій частині експертного висновку, що свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення спору, а отже, і про порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, беручи до уваги передбачені ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) межі перегляду справи в касаційній інстанції, відповідно до ст.300 ГПК України, в редакції чинній з 15.12.2018, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати належну правову оцінку експертному висновку, достеменно встановити за допомогою яких саме електричних мереж здійснюється транзит електричної енергії в точки приєднання електроустановок відповідача (у зв'язку з чим, у разі необхідності, призначити додаткову експертизу), проаналізувати докази, що надані сторонами на підтвердження їх вимог та заперечень, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оскільки судові рішення у справі № 905/1795/16 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України (редакції, чинній з 15.12.2017) судом не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України (редакції, чинній з 15.12.2017), Суд, -
Касаційну скаргу ТОВ "Твинз" задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2017 у справі № 905/1795/16 скасувати.
Справу № 905/1795/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ткаченко Н.Г.
Судді: Білоус В.В.
Жуков С.В.