Справа № 552/8375/17 Номер провадження 33/786/158/18Головуючий у 1-й інстанції Антонов А. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
26 березня 2018 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Герасименко В.М.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,
захисника - адвоката - Кулика Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2017 року,-
Цією постановою,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, уродженця с. Милорадово, Котелевського району, Полтавської області, проживаючого в АДРЕСА_1, -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 320 грн.
Згідно з постановою ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 02.12.2017 року о 12 год. 41 хв. в м. Полтаві по вул. П. Юрченка, він керував автомобілем ВАЗ-111730 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що постанова не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Вказує, що відмовився лише від проходження діагностики на алкотестері і пропонував проїхати у лікарню, але працівники поліції відмовилися. І відразу після складення адмінпротоколу пройшов перевірку на стан сп'яніння у медичному закладі, де видали висновок про відсутність ознак сп'яніння.
За таких обставин, вважає, що дії працівників поліції суперечили чинному законодавству, а тому дані отримані внаслідок таких дій не можуть визнаватися доказами винуватості особи.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та виступ захисника в його інтересах Кулика Р.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 083035, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. При цьому, в даному протоколі маються пояснення ОСОБА_2 по суті правопорушення, в яких він вказує, що відмовляється лише від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та наполягає на проходженні такого огляду у медичному закладі, однак отримав відмову працівників поліції.
Поміж тим, з доданої ОСОБА_2 до апеляційної скарги копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів № 1313 від 02 грудня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2, після складеного 02.12.2017 року о 13 год. 10 хв. на нього протоколу про адміністративне правопорушення, самостійно, того ж дня, звернувся до Полтавського обласного наркологічного диспансеру та о 14 год. 26 хв. пройшов огляд на стан сп'яніння, в результаті якого ознак сп'яніння виявлено не було.
Крім того, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що його було запрошено працівниками поліції в якості свідка, для фіксування відмови ОСОБА_2 від проходження огляду. В його присутності ОСОБА_2 пропонувалося лише пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», пропозицій щодо проходження огляду в медичному закладі не надходило.
З огляду на викладене, достовірно неможливо стверджувати, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння не тільки на місці, а й в закладі охорони здоров'я, оскільки в матеріалах справи та показаннях свідка ОСОБА_4 відсутні відомості про те, що ОСОБА_2, після відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці, пропонувався огляд в медичному закладі.
Отже, в порушення Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Постанови КМУ «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», не перевіривши достеменно, що особа відмовляється не тільки від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а й в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на допущені порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, такий протокол та зазначені в ньому відомості, не можуть бути враховані при визначенні винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністі події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного та у зв'язку з недоведеністю того, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, такий огляд пройшов самостійно в Полтавському обласному наркологічному диспансері одразу після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та який не виявив ознак сп'яніння, його апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова підлягає скасуванню з закриттям справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.М.Герасименко