16 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 639/7139/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
секретарі судового засідання: Жданюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 15 березня 2018 року (суддя 1 інстанції Іванова І.В., повний текст складений 15.03.2018 р.) по справі №639/7139/17 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Житомирської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1034/10100/17 від 08 листопада 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. та закрити провадження в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 березня 2018 року задоволено позов (а.с.43-47).
Відповідач посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач наголошує, що оскаржувана постанова є законною, будь яких порушень митницею процедури розгляду справи про порушення митних правил, які полягали у прийнятті постанови поза межами строку, визначеного статтею 467 Митного кодексу України допущено не було. Розгляд справи просив здійснити у їх відсутність.
З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Неявка сторін в судове засідання у справі незначної складності , явка яких обов'язковою не визнавалась, не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними матеріалами.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що Житомирською митницею ДФС, 04 жовтня 2017 року складено протокол про правопорушення митних правил за №1034/10100/17 за ознакою порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України. ОСОБА_1 відправив на адресу митниці клопотання про анулювання протоколу оскільки строк притягнення його до адміністративної відповідальності - сплинув.
08 листопада 2017 року Житомирською митницею ДФС винесена постанова в справі про порушення митних правил №1034/10100/17, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8500 грн..
Як зазначено в постанові, що 04.10.2017 р. в пункті пропуску «Виступовичі» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС під час здійснення митно - прикордонного контролю був встановлений факт порушення строків ввезення позивачем на митну територію України транспортного засобу «VW GOLF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою транзиту (особисте використання), який був ввезений ОСОБА_1 28 вересня 2016 р. В зв'язку з чим, позивач перевищив більш ніж на десять діб встановлений ст..95 МКУ строк доставки, а тому позивача визнано винним за ч.3 ст.470 МК України (а.с.10).
Основним спірним питанням в межах справи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України, є надання оцінки наявності або відсутності спливу строку притягнення до відповідальності за порушення митних правил, при чому на думку позивача, з чим погодився суд першої інстанції такий строк сплинув, а на думку відповідача, такого порушення строків притягнення до відповідальності не було, як таке, що є триваючим порушенням.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Строки транзитних перевезень визначено ст. 95 МК України. Згідно з ч. 1 цієї статті залежно від виду транспорту строки транзитних перевезень становлять, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Норми ст.93 МК України встановлюють вимоги до переміщення транспортного засобу в режимі «транзит» та встановлюють обов'язок доставляння транспортного засобу до органу доходів і зборів в строк встановлений ст.95 МК України, тобто до 10 діб.
Згідно з ст.193 МК України, за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої ст. 470 МК України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на правовий аналіз наведених норм, та враховуючи митне оформлення цього транспортного засобу в режимі «транзит», у позивача існував обов'язок здійснити транзитне доставлення автомобіля до відповідних органів для оформлення протягом десяти діб, перевищення цього строку, створює юридично - правові наслідки відповідальності, передбачені ч.3 ст.470 МКУ.
Висновки суду про те, що кваліфікуюча норма ч.3 ст.470 МКУ передбачає санкцію за перевищення строку доставки транспортного засобу, проте не встановлює обов'язок доставляння транспортного засобу до органу доходів і зборів є хибним.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду стосовно порушення Житомирською митницею ДФС строків притягнення до відповідальності, тому як склад правопорушення, встановлений ст. 470 МК України, не визначено законодавством, а саме ст. 467 МК України як триваюче правопорушення. Однак вказані висновки є помилковими та безпідставними.
Так, зокрема, в ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України вказано, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі (але не виключно) передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Наведена норма означає, що вичерпного переліку триваючих порушень митних правил в ч. 1 ст. 467 МК України не наведено. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні протиправні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження таких дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
У даному випадку громадянин України ОСОБА_1 притягується до відповідальності за порушення митних правил, яке було виявлено лише 04 жовтня 2017 року, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена 08.11.2017 року, тобто шестимісячний строку притягнення до адміністративної відповідальності (після виявлення та притягнення) не минув.
В період, починаючи на одинадцятий день після 28.09.2016 р. митного оформлення ввезення транспортного засобу в режимі «транзит» (момент закінчення строку транзитного переміщення) по 04.10.2017 року до часу виявлення правопорушення даний громадянин продовжував безпідставне невиконання власних митних зобов'язань та продовжував здійснювати незаконне використання транспортного засобу на митній території України з порушенням умов транзиту, за що був обґрунтовано притягнутий до відповідальності згідно ч.3 ст. 470 МК України.
В даному випадку висновки суду стосовно того, що правопорушення за ч.3 ст.470 МКУ було вчинене Позивачем 28.09.2016 року, а накладання адмінстягнення за його вчинення могло бути здійсненне не пізніше 28.11.2016 року є взагалі такими, що не відповідають ні фактичним обставинам справи, ні положенням ст..467 МКУ. 28.09.2016 р. Позивач тільки ввіз транспортний засіб на митну територію України та у нього з огляду на митний режим оформлення ввезення було 10 діб для доставки в цьому режимі до відповідного органу, а тому позивач не міг в цей день ввезення та оформлення ще допустити порушення, як то зазначає суд, так само як не вірно визначений строк можливого притягнення до відповідальності.
Колегія суддів вважає, що частина 3 ст. 470 МК України за своєю правовою природою містить склад триваючого адміністративного правопорушення, адже встановлює адміністративну відповідальність за: перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів транспортних засобів більше ніж на десять діб.
Тобто, об'єктивна сторона вказаного складу правопорушення охоплює увесь період часу з моменту вчинення порушення строків доставки від 10 десяти діб та до моменту його припинення або притягнення особи до відповідальності, що прямо вказує на тривалість означеного правопорушення.
В даному випадку доводи апелянта також узгоджуються з наведеною ним сталою судовою практикою вищих судових інстанцій з цього питання, в тому числі Верховного Суду від 31.01.2018 р. №369/11924/16а).
З огляду на вище встановленні обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що в діях Позивача наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 3 ст. 470 МІ України, оскільки він перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки до митниці транспортного засобу більше ніж на десять діб.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції роблячи висновки стосовно порушення строків притягнення до відповідальності, та визнаючи таку постанову незаконною та скасовуючи її з цих підстав, взагалі безпідставно приймає рішення про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу правопорушення, що є іншою правовою підставою для звільнення від накладання адмін..стягнення.
Закриття провадження з підстав відсутності складу правопорушення, як реабілітуюча обставина, та з підстав спливу строку накладання адміністративного стягнення, як не реабілітуюча дії обставина мають різне юридично - правове навантаження в межах притягнення до відповідальності за порушення митних правил, передбаченої МК України.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при прийнятті постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.470 МК України діяв на підставі, у межах повноважень та згідно чинного законодавства України.
В даному випадку жодні доводи позивача наведенні у позовній заяві не надають можливості суду задовольнити його вимоги.
Надання неналежної правової оцінки фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених вимог. Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.317 КАС України дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нової про відмову у задоволенні позову з наведених вище судом апеляційної інстанції підстав.
Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 268, 271, 272, 286, 292, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 15 березня 2018 року по справі №639/7139/17 - скасувати та ухвали нове.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи визначеної статтею 286 КАС України, відповідно до ст..272 цього Кодексу набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко
Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд