16 квітня 2018 р.Справа № 820/1004/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лях О.П., суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. , перевіривши матеріали апеляційної скарги представника позивача на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018р. по справі № 820/1004/18
за позовом ОСОБА_1
до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018р. повернуто ОСОБА_1 позовну заяву до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу суду представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із вкрай важким майновим станом.
Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
З наведеного випливає, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
При цьому, слід враховувати, що наведені положення кореспондуються із приписами, в тому числі, п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.
В той же час, із наявних в матеріалах справи копій документів не вбачається розмір річного доходу, окрім пенсійних виплат, позивача - фізичної особи за попередній календарний рік від дати подання відповідної апеляційної скарги.
Крім того, слід відмітити, що наявність у позивача статусу пенсіонера ще не є беззаперечною умовою для звільнення й ого від сплати судового збору. Так, не виключена можливість, що будучи пенсіонером, така особа може або займатися господарською діяльністю та отримувати окрім пенсії інший прибуток, або мати в своєму володінні, користуванні чи розпорядженні такі об'єкти матеріального світу (матеріальні або нематеріальні активи, в тому числі що надають прибуток), що вказують на заможній стан такої особи.
Разом з тим, апелянтом не надано додаткових доказів, окрім наявних в матеріалах справи документів, в підтвердження обставин, за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір.
Враховуючи вищевказане, клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки суд позбавлений можливість беззаперечно переконатися у наявності незадовільного майнового стану апелянта щодо перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік від дати подання відповідної апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 133, 143, 169, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис)М.М. Яковенко М.І. Старосуд