16 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/84/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Лях О.П.
суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,
за участю представника відповідача Артюх А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року (м.Суми, головуючий суддя І інстанції Воловик С.В., повний текст складено 12.02.2018 року) по справі № 818/84/18 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування повідомлення,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення від 13.12.2017 року Головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа від 10 жовтня 2017 року по справі №818/607/17;
- витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на відповідача(а.с.4-5, 14-16)
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказав на незаконність повідомлення від 13.12.2017 року головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року по справі №818/607/17, оскільки в пред'явленому на виконання виконавчому документі вказано прізвище, ім'я посадової особи, яким видано виконавчий лист.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі № 818/84/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 (а.с.40-44)
Не погодившись із судовим рішенням, Департамент ДВС подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. (а.с.48-50)
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що державний виконавець, до якого на виконання надійшов виконавчий документ, що не відповідає вимогам, встановленим ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний прийняти лише рішення про повернення його стягувачу без прийняття до виконання. При цьому апелянт наголошує на тому, що у виконавчому листі Сумського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року по справі №818/607/17 не вказано прізвище, ім'я та по-батькові посадової особи, якою видано виконавчий лист.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення через її необгрунтованість.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, постановою Охтирського міськрайонного суду від 16.06.2011 року позов ОСОБА_2 по справі № 2-а-3216/2011 задоволено, а саме: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та здійснити дії щодо виплати ОСОБА_2 різницю між отриманою в 2011 році сумою соціальної допомоги і тією сумою, яку він має право отримати відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України № 3551-ХІІ від 22.10.1993 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вказана постанова Охтирського міськрайонного суду від 16 червня 2011 року по справі №2-а-3216/2011 набула чинності 12 березня 2012 року.
В подальшому, у зв'язку із тривалим невиконанням державою Україна вищевказаного рішення суду, ОСОБА_2 звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою, яка була задоволена (справа "Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяв" від 19.11.2015 року № 64511/12). При цьому, Європейський суд з прав людини у даному рішенні зазначив, що "Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню протягом трьох місяців з дати повідомлення про прийняття Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Однак, під час виконання вказаного рішення Суду було допущено порушення тримісячного строку його виконання, внаслідок чого на суму заборгованості повинна була бути нарахована та виплачена позивачу пеня.
В той же час, така пеня виплачена не була, проте державним виконавцем було закінчено виконавче провадження № 49847591 постановою від 16.11.2016 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 року, по справі № 818/1630/16 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено: визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича про закінчення виконавчого провадження від 16.11.2016 року № 49847591 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяв". (а.с.18-23)
Проте після набрання законної сили вищевказаними судовими рішеннями виконавче провадження № 49847591 поновлено не було, а рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяв" від 19.11.2015 року № 64511/12 не було виконано у повному обсязі, тому ОСОБА_2 звернувся до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 року по справі №818/607/17 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича щодо не поновлення виконавчого провадження ВП № 49847591; в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 43020,00 грн. відмовлено. (а.с.24-26)
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 року по справі №818/607/17 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено: скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийнято в цій частині постанову про задоволення позовних вимог; стягнуто з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 43020,00 грн. (а.с.27-30)
В подальшому, на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 року Сумським окружним адміністративним судом по справі №818/607/17 було видано 10.11.2017 року виконавчий лист про стягнення з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 43020,00 грн. (а.с.7, 33)
Вказаний виконавчий лист ОСОБА_2 було направлено для виконання на адресу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
03.01.2018 року ОСОБА_2 отримав повідомлення від 13.12.2017 року головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченка М.Р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання зазначеного виконавчого листа, оскільки в пред'явленому на виконання виконавчому документі не вказано прізвище, ім'я посадової особи, яким видано виконавчий лист. (а.с.6, 8,31, 32)
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист від 10 жовтня 2017 року відповідає вимогам чинного законодавства та відповідно до ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" містить всі необхідні для його виконання реквізити.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать , що відповідний виконавчий лист було видано до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до чч.2 та 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Аналогічні положення містяться в чч.2-3 ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року).
За змістом ч.1ст.370 Кодексу (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Положеннями ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа, в тому числі передбачено, що у виконавчому документі зазначаються серед іншого найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Згідно із п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Положеннями ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до чч.1,2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Враховуючи вищевказане та аналізуючи зміст виконавчого листа про стягнення з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 43020,00 грн., виданого 10.11.2017 року Сумським окружним адміністративним судом на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 року по справі №818/607/17, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відповідність даного виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», та вважає порушеним право позивача на своєчасне виконання судового рішення, яке набрало законної сили .
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до16ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 268, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року по справі № 818/84/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко М.І. Старосуд