79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.06.07 Справа№ 3/192-26/137
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна», м. Кам'янка-Бузька Львівської області
до відповідача: Кам'янка-Бузької міської ради, м. Кам'янка-Бузька Львівської області
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Кам'янка-Бузької міської ради, м. Кам'янка-Бузька Львівської області
Про визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради № 35 від 21.02.2007 р. та стягнення 461 647,27 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі: Боровець Я.
Представники:
від позивача Мельник Ю.М., Дудяк Р.А. -адвокати
від відповідача Владика М.В. -міський голова
від третьої особи Добровольська О.Л. - представник
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки
передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.06.2007 р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна», м. Кам'янка-Бузька Львівської області звернулося до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради, м. Кам'янка-Бузька Львівської області про визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради № 35 від 21.02.2007 р. та стягнення 461 647,27 грн.
Ухвалою суду від 02.04.2007 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справи та призначено попереднє судове засідання на 14.05.2007 р. Ухвалою суду від 14.05.2007 р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 28.05.2007 р. В судовому засіданні 28.05.2007 р. оголошувалась перерва до 12.06.2007 р. Ухвалою суду від 28.05.2007 р. замінено первинного відповідача по справі -Виконавчий комітет Кам'янка-Бузької міської ради належним відповідачем -Кам'янка-Бузькою міською радою. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Виконавчий комітет Кам'янка-Бузької міської ради.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився, подав заперечення № 495 від 11.05.2007 р. на позов, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у запереченні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Виконавчим комітетом Кам'янка-Бузької міської ради прийнято Рішення № 337 «Про дозвіл на реконструкцію будівлі паркетного цеху ТзОВ «Кроно-Україна»»від 28.11.2006 р., яким було надано позивачу дозвіл на реконструкцію будівлі паркетного цеху під лінію по виготовленню постформінгу по вулиці Я. Мудрого -62 м. Кам'янка -Бузька та зобов'язано позивача виготовити проектні пропозиції та подати на розгляд виконавчого комітету відповідача.
21.02.2007 р. Виконавчим комітетом відповідача прийнято Рішення № 35 «Про відміну п. 1 та призупинення п. 2 рішення виконкому міської ради від 28.11.2006 р. № 337», яким відмінено п. 1 та призупинено дію п. 2 Рішення від 28.11.2006 р. № 337 «Про дозвіл на реконструкцію будівлі паркетного цеху ТзОВ «Кроно-Україна»» до часу вирішення питання щодо доцільності встановлення додаткових ліній на ТзОВ «Кроно-Україна»на сесії міської ради.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводячи правомірність винесення рішення виконавчого комітету відповідача № 35 від 21.02.2007 р. представники відповідача посилались на факт перевищення своїх повноважень цим органом при винесенні Рішення № 337 «Про дозвіл на реконструкцію будівлі паркетного цеху ТзОВ «Кроно-Україна»»від 28.11.2006 р. та порушення при цьому ст. 7 та ст. 12 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення), крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить також видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.
Отже, суд констатує, що Рішення № 337 «Про дозвіл на реконструкцію будівлі паркетного цеху ТзОВ «Кроно-Україна»»від 28.11.2006 р. винесено в межах компетенції виконавчого органу відповідача та відповідно до вимог чинного законодавства. Суд, також, звертає увагу, що дане рішення винесене з врахуванням погодження начальника відділу містобудування, архітектури та житлово -комунального господарства відповідача.
Суд вважає хибним твердження представників відповідача про перевищення своїх повноважень виконавчим комітетом відповідача при винесенні Рішення № 337 «Про дозвіл на реконструкцію будівлі паркетного цеху ТзОВ «Кроно-Україна»»від 28.11.2006 р. та необхідність застосування до даних правовідносин положень Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».
Згідно з ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»об'єкт підвищеної небезпеки -об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Ідентифікація об'єкту підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 11.07.2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки».
Суду надано представником позивача «Повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки»затверджене 21.02.2006 р. з якого вбачається, що потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки. Також подано суду Висновок Львівської Державної інспекції охорони праці в АПК, лісовій та деревообробній промисловості від 14.04.2006 р. згідно якого потенційно небезпечний об'єкт ТзОВ «Кроно-Україна»не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки. На підставі даних письмових доказів судом встановлено відсутність у об'єкта позивача статусу об'єкта підвищеної небезпеки.
У ст. 7 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»визначено повноваження міських рад у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, а саме, до повноважень міських рад та інших рад у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, належать… надання відповідно до законодавства дозволів на спорудження і/або реконструкцію об'єктів підвищеної небезпеки.
Оскільки, судом встановлено, що об'єкт позивача, щодо якого запланована реконструкція, не є об'єктом підвищеної небезпеки, у відповідача відсутнє право, визначене ст. 7 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», щодо надання (чи відмови в наданні) дозволу на реконструкцію будівлі паркетного цеху під лінію з виготовлення постформінгу, що належить позивачу. З цих самих підстав не обґрунтованим є твердження представників відповідача про необхідність дотримання позивачем спеціального порядку, визначеного у ст. 12 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»при отриманні дозволу на реконструкцію об'єкта.
Суд вважає хибним посилання виконавчого органу відповідача в оспорюваному рішенні на п. «б», п.п. 3 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно п. «б», п.п. 3 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Суд звертає увагу на той факт, що дана норма передбачає зупинення будівництва, яке на даний момент ще не розпочато. Суду не подано доказів порушення Позивачем містобудівної документації і проекту об'єкту та доказів завдання шкоди запланованою реконструкцією об'єкту позивача навколишньому природному середовищу.
Необґрунтованим є посилання виконавчого органу відповідача на п. 1.9 Держаних будівельних норм України А.2.2-1-2003, оскільки, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог даного акту щодо врахування інтересів громадськості при проведені запланованої реконструкції.
За таких обставин суд вважає Рішення виконавчого органу відповідача № 35 «Про відміну п. 1 та призупинення п. 2 рішення виконкому міської ради від 28.11.2006 р.»таким, що підлягає визнанню нечинним, а відповідні позовні вимоги - задоволенню.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення коштів в розмірі 461 647,27 грн. на відшкодування шкоди завданої Рішенням Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради № 35 від 21.02.2007 р. слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.
29.05.2007 р. позивачем подано клопотання про відкликання позовної вимоги щодо стягнення коштів в розмірі 461 647,27 грн. на відшкодування шкоди завданої Рішенням Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради № 35 від 21.02.2007 р.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги щодо стягнення коштів в розмірі 461 647,27 грн. на відшкодування шкоди завданої Рішенням Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради № 35 від 21.02.2007 р. слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» та ст.ст. 1-2, 4-12, 41, 42, 49, 51, 71, 72, 73, 76, 76, 79, 82, 86, 122-126, 127, 130, 133-135, 137, 138-139, 140, 143, 151-154, 155, 158, 159-163, 167, 254 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати нечинним Рішення Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області від 21.02.2007 р. № 35 «Про відміну п. 1 та призупинення дію п. 2 рішення виконкому міської ради від 28.11.2006 р. № 337».
3. Відшкодувати з місцевого бюджету м. Кам'янка-Бузька Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (м. Кам'янка-Бузька, вул. Я. Мудрого, 62, Львівська область, код ЄДРПОУ 31147999, р/р 260030030414 в ПЛФ «Кредит Банк (Україна)» м. Львова, МФО 325365) 3 грн. 40 коп. -судового збору (державного мита).
4. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.
5. В частині позовних вимог щодо стягнення коштів в розмірі 461 647,27 грн. на відшкодування шкоди завданої Рішенням Виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради № 35 від 21.02.2007 р. залишити позовну заяву без розгляду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя