Справа № 414/1664/17
Провадження № 11-кп/782/103/18
10 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого- судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку Луганської області кримінальне провадження № 12017130460000465 від 24.05.2017 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Кремінського районного суду Луганської області від 19.01.2018 року яким,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабаї Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, раніше судимого:
1) 06.09.1999 р. Київським районним судом м. Харкова за ст.ст. 140 ч. 2, 193 ч. 3, 94, 92 КК України - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 26.11.2010 з Олексіївської ВК умовно-достроково з невідбутим строком у вигляді 5 місяців 12 днів;
2) 05.03.2012 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 122 ч. 1 КК України - до 2 років позбавлення волі;
3) 18.07.2012 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ст.ст. 186 ч. 2, 70 ч. 4 КК України - до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився 03.06.2016 р. за відбуттям покарання,
не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним:
- за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислюється з 10.08.2017, зараховано в нього термін попереднього ув'язнення з 10.08.2017 по 19.01.2018 включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ст. 72 ч. 5 КК України.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишено до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду, завдану злочином в розмірі 1483,69 грн. (одної тисячі чотирьохсот вісімдесяти трьох гривень шістдесяти дев'яти копійок).
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
У вироку суду вказано, що 23 травня 2017 року приблизно о 21 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до огородженої території садового товариства «Дружба», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , біля огородження якої у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до сховища, реалізуючи який, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 через незачинену хвіртку проник до огородженої території садоводчого товариства «Дружба», звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: 1) один балон з ацетиленом, 120 атмосфер, місткістю 40 л, вартість якого складає 1235 грн; 2) ацетиленовий редуктор БАО - 5, вартість якого складає 8,19 грн.
Після цього ОСОБА_6 залишив місце події, розпорядившись викраденим на власний розсуд, своїми діями завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду згідно з висновком товарознавчої експертизи № 272 від 26.06.2017 на загальну суму 1243,19 грн.
Крім того, 24 травня 2017 року приблизно о 04 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до огородженої території садового товариства «Дружба», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , біля огородження якої у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до сховища, реалізуючи який, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 через незачинену хвіртку проник до огородженої території садоводчого товариства «Дружба», звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: 1) один балон з киснем, 120 атмосфер, місткістю 40 л, вартість якого складає 1105 грн; 2) газовий редуктор БКО - 50, вартість якого складає 370,50 грн.
Після цього ОСОБА_6 залишив місце події, розпорядившись викраденим на власний розсуд, своїми діями завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду згідно з висновком товарознавчої експертизи № 272 від 26.06.2017 на загальну суму 1475,50 грн.
Не погодившись з вироком суду, адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок, щодо ОСОБА_6 змінити, виключити з обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння. Врахувати, як пом'якшуючу обставину тяжке захворювання ОСОБА_6 , а саме ВІЛ - інфекція III стадії, орофарінгенальний кандидлоз. Застосувати до міри покарання для ОСОБА_6 ст. 69 КК України і знизити міру покарання до 2 років позбавлення волі. Адвокат в скарзі зазначає, що вважає даний вирок занадто суворим, просить звернути увагу суду, що за час проведення досудового слідства та при проведенні судового слідства обвинувачений вже багаторазово пожалкував про скоєне ним кримінальне правопорушення, навчений та покараний наріканням оточуючих людей. ОСОБА_6 свою провину визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному. Має задовільні характеристики за місцем проживання. Також захисник зазначає, що судом при призначенні покарання не вірно визнано обтяжуючу обставину, що ОСОБА_6 скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, ніяких фактів цього підтвердження в матеріалах справи не має, доказів перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння під час скоєння ним кримінального правопорушення не має, навпаки в матеріалах є довідка про те, що ОСОБА_6 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Судом взагалі при призначенні покарання ОСОБА_6 не враховано як пом'якшуюча обставина - тяжка хвороба, а саме ВІЛ - інфекція III стадії, орофарінгенальний кандидлоз.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 , яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який наполягав на задоволенні апеляційної скарги свого захисника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Апеляційний розгляд даного кримінального провадження здійснюється за правилами ст. 405 КПК України.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 та змісту вироку суду першої інстанції від 19.01.2018 року обвинувачений ОСОБА_6 визнаний винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) поєднаного із проникненням до сховища, вчинене повторно, та його дії були кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України. Винність обвинуваченого у вчиненні зазначених злочинів повністю доведена і не оспорюється жодним учасником судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції Особливої частини КК України, що передбачає покарання за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, однак визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку. Суд має дослідити, яким чином така обставина, як наявність позитивної характеристики знижує суспільну небезпеку злочину чи суспільну небезпеку особистості злочинця. Досліджуючи дані про особу, суд повинен з'ясувати вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан тощо.
Також згідно ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.
Разом з тим слід зазначити, що при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував всі пом'якшуючі його вину обставини, відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття у скоєному злочині, та часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом визнано скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Судом також взято до уваги, що ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, є хворим на ВІЛ- III стадії, орофарінгенальний кандидлоз.
Призначене обвинуваченому покарання є справедливим та обґрунтованим, яке ґрунтується на вимогах закону, та призначене у повній відповідності з вимогами ст. 65 КК України яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Посилання адвоката, що судом не враховані пом'якшуючи обставини, а саме його хвороба ВІЛ-III стадії, орофарінгенальний кандидлоз., є не доречним, оскільки суд взяв до уваги цей факт.
Доводи адвоката, що в матеріалах справи не має доказів, що обвинувачений ОСОБА_6 скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки сам обвинувачений у судовому засіданні і під час судового слідства не заперечував проти даного факту.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки в апеляційній скарзі не наведено жодних обставин, які суд не врахував би при призначенні покарання, передбачених законом підстав для зміни вироку суду відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 376 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Кремінського районного суду Луганської області від 19.01.2018 року щодо ОСОБА_6 , за ч. 3 ст. 185 КК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту ухвалення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3