Іменем України
11 квітня 2018 року
м. Київ
справа №263/5514/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42767/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, в якому просив скасувати рішення відповідача від 12.04.2016р. № 74 про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії на підстави довідки прокуратури Донецької області від 15.02.2016р. № 18-57-137 в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.05.2016р. позов задоволено.
Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-134 від 15.02.2016р. відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати недоотриманої суми пенсії позивачу з розрахунку 90 % від заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених коштів, починаючи з 01.12.2015р.
Додатковою постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.09.2016р. ухвалено додаткове судове рішення, яким зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-134 від 15.02.2016р. відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати недоотриманої суми пенсії позивачу з розрахунку 90 % від заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням фактично виплачених коштів, починаючи з 01.12.2015р.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016р. скасовано додаткову постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.09.2016р. та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
З ухваленим рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийняті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це суперечить Конституції України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, на час призначення пенсії позивачу (у червні 2002 року) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.
Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. № 76-VІІI, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015р.
Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.
Відповідно до частини 13 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-
VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Згідно частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми заробітної плати.
Позивач 01.04.2016р. звернувся з заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» відповідно до довідки прокуратури Донецької області про заробітну плату №18-57-137 від 15.02.2016р.
Відповідачем рішенням від 12.04.2016р. №74 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників не передбачено (а.с.16).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України від 28.12.2014р. «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормою, яка визначає механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру № 1789-XII від 05.11.1991р.
Задовольняючи заяву позивача та ухвалюючи додаткову постанову суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тому внесені Законами України №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках, а також максимального розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру". В свою чергу, Кабінетом Міністрів України, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, суспільні відносини у сфері перерахунку пенсій особам, яким вона призначена відповідно до Закону України "Про прокуратуру" не врегульовано. При цьому положення Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року не були визнані не конституційними у встановленому порядку, а тому є чинними.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. в частині перерахунку пенсії втратила чинність, відповідач правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії в зв'язку із відсутністю законодавчих підстав для цього, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» також є безпідставними, оскільки цією постановою. яка діє з 15.12.2015р. внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865, а саме, виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена згідно Закону України «Про прокуратуру».
Посилання на порушення положень Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, оскільки зміни, внесені Законом України № 76 VIII від 28.12.2014р. до частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у спірний період положення Закону України "Про прокуратуру" щодо обмеження пенсій максимальним розміром діяли, неконституційними не визнавались, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.
Посилання позивача в касаційній скарзі на положення статей 22, 58 Конституції України також є безпідставним, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу іі виходу на пенсію.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Великода проти України" від 03.06.2014 р., Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення апеляційний суд порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016р. у даній справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
М.І. Гриців
В.М. Кравчук