Іменем України
11 квітня 2018 року
Київ
справа №815/1586/16
адміністративне провадження №К/9901/12174/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Національної Поліції України
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року (головуючий - суддя - Самойлюк Г.П., судді Тарасишина О.М., Свида Л.І.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Бойко А.В., судді Танасогло Т.М., Яковлєва О.В.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до Національної Поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Центральної атестаційної комісія №7 Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії №1,
третя особа - Департамент захисту економіки Національної поліції України,
про визнання протиправними дій, рішень та скасування рішень,
У квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Національної Поліції України, Центральної атестаційної комісія №7 Національної поліції України, третя особа - третя особа - Департамент захисту економіки Національної поліції України в якому, з урахуванням уточнень від 19 травня 2016 року, просив суд:
- визнати дії Національної поліції України щодо проведення у лютому-березні атестування начальника відділу управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, підполковника поліції ОСОБА_2 - незаконними;
- визнати протиправними та скасувати рішення (висновок) оформлене протоколом засідання Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України, яке прийнято стосовно відповідача, а саме "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" та рішення Апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 17 березня 2016 року про відхилення скарги позивача від 04 березня 2016 року вх. 64/42.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України, прийняте стосовно відповідача, яке оформлене протоколом від 24 лютого 2016 року та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа а саме "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" та рішення Апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 17 березня 2016 року про відхилення скарги позивача від 04 березня 2016 року вх. 64/42; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування висновків центральної атестаційної комісії №7 Національної поліції України та центральної апеляційної атестаційної комісії №1 Національної поліції України, виходили з того, що вказані рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, прийняті без урахування усіх обставин, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Національна поліція України звернулась до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 327 КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року), передбачено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30 січня 2018 року касаційна скарга Національної поліції України надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, яка ухвалою судді-доповідача від 10 квітня 2018 року призначена до попереднього розгляду в суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.
02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до преамбули Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.
Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.
Наказом Голови Національної поліції України №210 о/с від 20 листопада 2015 року «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» було призначено проведення атестування поліцейських, серед іншого також, посади, що займав позивач. Зі змісту вказаного наказу вбачається, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 ( пункт 3 розділу І).
Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Національної поліції України. Однак, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.
Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, Суд, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.
За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Національної Поліції України залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
В.М. Шарапа