Іменем України
13 квітня 2018 року
Київ
справа №166/616/17
касаційне провадження №К/9901/44149/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 (суддя Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови,
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 26.04.2017 №1147/20500/17, якою митний орган притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, у вигляді штрафу на суму 8500,00 грн.
Ратнівський районний суд Волинської області ухвалою від 29.05.2017 позов залишено без розгляду.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.07.2017, посилаючись на статті 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції залишив без руху, оскільки до неї не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд встановив 10-денний строк на усунення недоліків, зазначених в цій ухвалі, з дня отримання її копії.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції повернув на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України через невиконання вимог суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
ОСОБА_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на положення статей 87, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 4 Закону України «Про судовий збір», статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та висновком, що апеляційний суд не мав підстав зобов'язувати скаржника сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2106 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.03.2018 касаційні скарги ОСОБА_2 прийняв до провадження, об'єднав касаційні скарги в одне провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 03.04.2018.
Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційні скарги.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» (у редакції Закону, чинній на час подання апеляційної скарги) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).
За статтями 1, 2 цього Закону (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 цього ж Закону (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Отже, сплата судового збору за подання скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 458 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статті 487 Митного кодексу України(у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначається статтею 529 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги).
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України (частина п'ята стаття 529 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги)).
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) постанову по справі про адміністративне правопорушення (постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У частині четвертій статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Отже, відповідно до положень статті 529 Митного кодексу України у поєднанні із частиною четвертою статті 288 цього Кодексу (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення порушення митних правил, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися, зокрема, за подання позовної заяви, скарги до суду.
На час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за звернення до суду у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління сплачують інший вид платежу - судовий збір, правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, як зазначено вище, встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до положень статей 3, 4, 5 Закон України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) серед осіб, які мають сплачувати судовий збір або мають пільги щодо його сплати, та об'єктів справляння судового збору немає таких, які би мали його сплачувати за подання заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, та які би постанову про адміністративне правопорушення відносили до об'єктів справляння судового збору. У взаємозв'язку із статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) не визначав і не визначає об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати за подання апеляційної чи касаційної скарг на рішення адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, за системного, цільового та нормативного підходу до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд вважає, що у справах про оскарження постанов у справах про порушення митних правил у розумінні положень статей 487, 529 Митного кодексу України, статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 2, 3, 4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору. Митний кодекс України дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про порушення митних правил і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку.
Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про порушення митних правил провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України «Про судовий збір» не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про порушення митних правил, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.
У зв'язку з цим за подання позивачем апеляційної/касаційної скарги на рішення суду у справі про оскарження постанови про порушення митних правил судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає.
Оскільки судові рішення апеляційної інстанції не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, який встановлює порядок прийняття апеляційної скарги на рішення суду попередньої інстанції, відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 та від 11.09.2017 підлягають скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційні скарги ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 скасувати і справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк