Іменем України
Київ
12 квітня 2018 року
справа №805/4710/16-а
адміністративне провадження №К/9901/1285/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у складі судді Бабіча С. І. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у складі колегії суддів Міронової Г. М., Арабей Т. Г., Геращенка І. В. у справі № 805/4710/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2016 року № 0000511400 та № 0000501400,
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2016 року № 0000511400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 896 178 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 948 089 грн і № 0000501400, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у декларації за червень 2016 року у сумі 777 172 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
20 лютого 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2016 року № 0000511400 та № 0000501400.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень та доведеності правомірності формування Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість. Судами першої та апеляційної інстанцій констатовано належне здійснення позивачем податкового та бухгалтерського обліку спірних господарських операцій, недоведеність податковим органом факту їх нереальності.
19 грудня 2017 року до Верховного Суду відповідачем подано касаційну скаргу.
26 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.
9 січня 2018 року відповідач усунув недоліки касаційної скарги.
11 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за наслідками усунення недоліків касаційної скарги, в установлений судом строк, та витребувано з Донецького окружного адміністративного суду справу № 805/4710/16-а.
6 лютого 2018 року справа № 805/4710/16-а надійшла до Верховного Суду.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скаржник доводить порушення судами норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а також статей 7, 11, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надано, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань і податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2016 року з урахуванням виявлення недостовірності даних, що містяться у деклараціях щодо відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобалторг Компані» за період з 01 червня 2016 року по 30 червня 2016 року.
6 жовтня 2017 року податковим органом на підставі акта перевірки від 14 вересня 2016 року № 323/05-10-12/32276975 та згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000511400 за порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 896 178 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 948 089 грн Правову підставу застосування штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомленні-рішенні не визначено.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000501400 за порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2016 року у сумі 777 172 грн.
В основу податкового правопорушення щодо формування податкового кредиту покладений висновок податкового органу про непідтвердження реальності господарських операцій платника податків з контрагентом із придбання товарно-матеріальних цінностей (автомобільні запасні частини, вузли та агрегати та дизельне пальне за специфікаціями до Договору) за наслідком виконання договору поставки від 19 травня 2016 року № 19/05.
Позиція відповідача щодо нереальності спірних господарських операції доводиться інформацією з автоматизованих аналітичних систем про недостатню кількість у контрагента позивача основних фондів та трудових ресурсів, непідтвердження факту поставки товару за ланцюгом постачання та відсутністю сертифікатів якості на товар, за результатами поставки якого позивачем сформовано податковий кредит.
Склад правопорушення, покладеного в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться відповідачем висновком про нереальність господарських операцій внаслідок яких сформовано податковий кредит.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту серед іншого відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.
За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів.
Положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлюються, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підтвердження фактів реального придбання товарів, встановлених під час судового розгляду, та належної реєстрації податкових накладних у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України, з урахуванням приписів пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб'єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Жодних доводів щодо порушень судами попередніх інстанцій норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, або неправильного застосування їх судом, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, податковим органом в касаційній скарзі не наведено.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 805/4710/16-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер