Справа №485/1346/17
Провадження № 4-с/485/1/18
11 квітня 2018 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Кобзаря Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання - Шеремет Ю.Є.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Корабельного ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2, -
До Снігурівського районного суду Миколаївської області на розгляд надійшла скарга боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Корабельного ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2
Заявник просить визнати незаконними та скасувати: постанову від 17.03.2014 року про відкриття виконавчого провадження; постанову від 17.03.2014 року про арешт автомобіля; постанову від 24.03.2014 року про стягнення виконавчого збору; постанову від 28.03.2014 року про розшук майна боржника.
Також, заявник просить зняти арешт з автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1.
11.04.2018 року від заявника надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності.
11.04.2018 року від представника Корабельного ВДВС м. Миколаїва надійшов лист про розгляд скарги без його участі.
Судом встановлено наступне.
17.03.2014 року державним виконавцем Корабельного ВДВС було відкрите виконавче провадження №42492001 з примусового виконання виконавчого листа по справі 2/485/21/14 виданого 04.02.2014 року Снігурівським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу у сумі 69257,50 гривень.
Постанова про відкриття провадження була винесена на підставі ст. ст. 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21.04.1999 року.
Тобто, виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого листа, поданого стягувачем в межах строку для звернення виконавчого документа до стягнення за фактичним місце проживання боржника.
17.03.2014 року відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 та заборону на його відчуження.
28.03.2014 року державним виконавцем була винесена ухвала про розшук майна боржника.
22.04.2014 року виконавче провадження було зупинене у зв'язку з розшуком майна боржника.
28.05.2015 року державним виконавцем на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ зі стягнення з ОСОБА_1 коштів був повернутий стягувачу, оскільки протягом року транспортний засіб не було розшукано.
20.09.2017 року стягувач повторно звернувся до Корабельного ВДВС з заявою про стягнення з ОСОБА_4 суми боргу.
20.09.2017 року за вказаним виконавчим документом було відкрите виконавче провадження.
27.10.2017 року державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна боржника автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 на підставі повідомлення МВСУ Державного підприємства «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» від 17.10.2017 року.
Вісі подальші виконавчі дії, пов'язані з реалізацією описаного та арештованого майна, автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, були здійсненні з дозволу стягувача - заставодержателя на підставі заяви від 20.09.2017 року.
Судом з'ясовано, що оскаржувані рішення державного виконавця були вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який діяв на той момент.
Також, порядок зняття арешту був передбачений ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року.
Відповідно до частини п'ятої вказаного Закону, арешт, у випадках не передбачених іншими частинами даної статті, міг був знятий за рішенням суду у випадку незавершеного виконавчого провадження.
Крім того, згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, повернення виконавчого документу з підстави не розшуку майна, не є закінченням виконавчого провадження.
У зв'язку з цим, державний виконавець, за відсутності рішення суду про зняття арешту та інших підстав, передбачених ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року не міг, повертаючи виконавчий документ, зняти арешт з автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1.
Викладене свідчить, що оскаржувані рішення були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права заявника не були порушені.
На момент подачі заявником скарги та на час її розгляду, питання щодо зняття арешту з майна вирішується судом в порядку позовного провадження, шляхом пред'явлення позову за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
З цих причин, вимога ОСОБА_1 про зняття арешту з майна не може бути розглянута в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а тому підлягає залишенню без розгляду.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 450, 451, 258-261 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного виконавця Корабельного ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо винесення постанов про відкриття провадження у справі від 17.03.2014 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.03.2014 року, про стягнення виконавчого збору від 24.03.2014 року, про розшук майна боржника від 28.03.2014 року.
Вимогу ОСОБА_1 про зняття арешту з автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1, що питання про зняття арешту вирішується в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: Ю.Ю. Кобзар