12 квітня 2018 року
Київ
справа №521/10328/17
провадження №К/9901/46792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з указаною позовною заявою, яку ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.11.2017 повернуто з підстав не виконання ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 11.09.2017 про залишення позовної заяви без руху.
Позивач оскаржила таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого скаргу повернуто судом апеляційної інстанції з підстав не виконання ухвали апеляційного суду від 18.12.2017 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, не відповідності апеляційної скарги вимогам ч.5 ст.296 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, позивач подала касаційну скаргу.
02.04.2018 касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 про залишення апеляційної скарги без руху отримана апелянтом 02.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
05.01.2018 до суду апеляційної інстанції надійшла заява-клопотання від представника позивача - ОСОБА_2, в якій останній просив не враховувати відсутність документу про сплату судового збору, як підставу для залишення апеляційної скарги без руху, посилаючись на те, що судовий збір за апеляційну скаргу справляється у відсотковій ставці від тієї суми, яку слід було сплатити, до суду 1-ї інстанції, а у зв'язку з тим, що апелянтом не було сплачено судовий збір до суду 1-ї інстанції, останній зазначав, що і за подачу апеляційної скарги його не слід сплачувати. Також апелянт вказував, що судовий збір не справляється за подання даного позову, оскільки це передбачено пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Проте, слід зазначити, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий судовий збір повинен сплачуватись.
Крім цього, відповідно до Закону України «Про судовий збір», окремою ставкою справляється судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в не залежності від суми сплати судового збору до суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту першого частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту першого частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 521/10328/17.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І.Л. Желтобрюх