Постанова від 11.04.2018 по справі 766/8195/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 766/8195/17

провадження № К/9901/25433/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 766/8195/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19» до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови, припису та наказів

за касаційною скаргою відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області (у складі судді Майдан С. І.) від 26 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Джабурія О. В., Вербицької Н. В., Кравченка К. В.) від 17 січня 2018 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Пересувна механізована колона №19» звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради, в якому просило:

- визнати незаконною та скасувати постанову відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради № 12 від 14 квітня 2017 року про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати незаконним та скасувати припис відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради від 30 березня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил;

- визнати незаконним та скасувати накази відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради від 30 березня 2017 року № 35 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 15 квітня 2014 року та № 36 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03 грудня 2014 року.

2. Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19 травня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі.

3. 11 жовтня 2017 року ТОВ «Пересувна механізована колона №19» звернулося до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про забезпечення адміністративного позову шляхом негайного зупинення дії:

- постанови відповідача від 14 квітня 2017 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- наказів відповідача від 30 березня 2017 року № 35 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 15 квітня 2014 року та № 36 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03 грудня 2014 року.

4. В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивач зазначав, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача до прийняття рішення по суті. На думку позивача, після скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, будівля знаходиться у невизначеному юридичному стані, що дозволяє відповідачу припинити експлуатацію даної будівлі або подати документи на її знесення.

5. Водночас невжиття заходів забезпечення позову призводить до обмеження господарюючого суб'єкта у користуванні та розпорядженні власним майном, що призведе до наступних наслідків:

- масових позовів до ТОВ «ПМК №19» за невиконання зобов'язань за договорами від орендарів будівлі, оскільки площі будівлі здаються орендарям, які здійснюють власну господарську діяльність;

- постанова державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради № 12 від 14 квітня 2017 року є виконавчим документом, за яким може розпочатись примусове стягнення незаконно накладеного штрафу у розмірі 1 440 000 грн., що в свою чергу негативне вплине на фінансове становище підприємства, яке є роботодавцем та регулярно сплачує заробітну плату більш ніж 300 працівникам;

- вимушених прогулів з боку працівників, які працюють у спірній будівлі;

- необхідність оплати праці працівників, які фактично через протиправні дії відповідача не зможуть виконувати свою роботу, але відповідно до закону мають право на оплату праці;

- примусове припинення господарської діяльності торгівельного об'єкта, який розташований у будівлі, призведе до різкого скорочення бази нарахування податків та зборів.

6. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонською області від 26 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, заяву ТОВ «Пересувна механізована колона №19» про забезпечення позову задоволено.

До остаточного рішення в даній справі зупинено дію:

- наказу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради № 35 від 30 березня 2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 15 квітня 2014 року за № 083141050461, об'єкт: «Будівництво виставкового центру з торгівельними площами за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, в районі будинку № 4-в».

- наказу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради № 36 від 30 березня 2017 року про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03 грудня 2014 року за № 143143370402, об'єкт: «Будівництво виставкового центру з торгівельними площами за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, в районі будинку № 4-в».

- постанови відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради № 12 від 14 квітня 2017 року про накладення штрафу на ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

7. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонською області від 26 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

8. У касаційній скарзі клопотань заявлено не було.

9. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року у зазначеній справі відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

10. Станом на 11 квітня 2018 року від ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

11. Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» є замовником об'єкта будівництва виставкового центру з торгівельними площами за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, в районі будинку № 4-в.

13. У період з 22 березня 2017 року по 28 березня 2017 року та з 29 березня 2017 року по 30 березня 2017 року позаплановою перевіркою відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду на вказаному об'єкті було встановлено порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за результатами якої відповідачем складено акт від 30 березня 2017 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2017 року № 3, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 березня 2017 року, яким вимагається до 28 липня 2017 року усунути допущені порушення.

14. Наказом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради від 30 березня 2017 року № 35 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 15 квітня 2014 року за № 083141050461, об'єкт: «Будівництво виставкового центру з торгівельними площами за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, в районі будинку № 4-в».

15. Наказом відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради від 30 березня 2017 року № 36 скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 03 грудня 2014 року за № 143143370402, об'єкт: «Будівництво виставкового центру з торгівельними площами за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, в районі будинку № 4-в».

16. 14 квітня 2017 року начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради Кириченко Г. О. винесено постанову № 12, згідно якої визнано ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 1 444 000 грн.

17. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

18. Водночас з метою захисту права на майно та запобіганню несприятливих наслідків, які можуть настати у зв'язку з оскаржуваними актами відповідача, позивач звернулася до суду з заявою про забезпечення позову.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходили з наступного.

20. Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на час подання заяви) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

22. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

23. Відповідно до ч. 3 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

24. Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

25. Тобто, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї із таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

26. Водночас, виходячи з аналізу вказаних правових норм у поєднанні зі ст. 2 КАС України та положеннями Конституції України, суди дійшли висновку, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

27. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

28. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, обґрунтовуючи наявність підстав для скасування реєстрації декларацій, внесення припису, відповідач зазначив про те, що позивачем за проектною документацією визначена ІІІ категорія складності об'єктів будівництва, однак, під час проведення перевірки не було надано в повному обсязі затверджену у встановленому порядку проектну документацію, а за результатом перевірки наявних документів встановлено, що об'єкти будівництва відносяться до V категорії складності, що потребує отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт, обов'язкове проведення експертизи проекту будівництва об'єкта.

29. У той же час, позивач вважає такі твердження відповідача безпідставними, посилаючись на те, що на вищевказаний об'єкт будівництва були отримані містобудівні умови, проектна документація була складена та затверджена в установленому законом порядку, до набрання чинності ДБН 1.1.-12:2014, на порушення яких вказує відповідач.

30. Наведене свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у значних витратах позивача.

31. За таких обставин суди дійшли висновку, що у даному випадку наявні передумови для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваних рішень відділу з питань державного архітектурно будівельного контролю Нікопольської міської ради. Забезпечення позову у такий спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

32. При цьому апеляційний зауважив про те, що позивачу спочатку було погоджено всю необхідну документацію та проект будівництва, зареєстровано декларації про початок виконання будівельних робіт та, в подальшому, про готовність об'єкту до експлуатації, у зв'язку з чим об'єкт був введений до експлуатації та розпочато господарську діяльність у вищезазначеній будівлі. Проте, в подальшому вказані декларації були скасовані, у зв'язку з чим позивач був обмежений у праві користування та розпорядження власним майном.

33. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведене суперечить принципу «легітимних (законних) очікувань», який безпосередньо випливає із конституційної норми ч. 2 ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

34. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що постанова № 12 від 14 квітня 2017 року про накладення штрафу не є виконавчим документом у розумінні ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить відмітки про дату набрання законної сили, та до органів ДВС не направлялась у зв'язку з її оскарженням в судовому порядку.

35. Також відповідач вказує, що накази відповідача від 30 березня 2017 року № 35 та № 36 про скасування декларацій початку та кінця будівельних робіт не є підставою (загрозою) для припинення господарської діяльності позивача, оскільки вони є ненормативними актами одноразового застосування у відношенні конкретно визначеної особи (ТОВ «Пересувна механізована колона № 19»), і зі своїм прийняттям вичерпали свою дію.

36. При цьому відповідач вказує, що порядок знесення самочинно збудованих об'єктів прямо передбачений ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: орган ДАБК видає порушнику (забудовнику) припис про усунення виявлених порушень. Якщо у встановлений строк порушення не усунуте подається позов до суду про відповідне знесення. Тобто, накази про скасування початку та кінця будівельних робіт жодним чином не впливають на процедуру знесення самочинно збудованого об'єкту. Водночас відповідно до акту відділу ДАБК від 29 травня 2017 року у зв'язку із судовим оскарженням припису від 30 березня 2017 року прийнято рішення про призупинення перевірки ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» (перевірка припису) до закінчення судового оскарження та ухвалення рішення по суті спору.

37. Наведене, на думку відповідача, свідчить про відсутність загрози порушення прав, свобод та інтересів позивача у зв'язку з прийняттям вказаних наказів та постанови. Тільки вирішення справи по суті матиме результатом настання певних правових наслідків для позивача.

38. Як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень відповідач покликається на неврахування судами того, що доказів, які б свідчили про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по справі, ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» не надано.

39. Водночас у касаційній скарзі відповідач зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на об'єкт «Виставковий центр з торгівельними площами та спорудами», розташований за адресою: м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 6/1, власником якого було ТОВ «Пересувна механізована колона № 19», згідно договору купівлі-продажу № 1060 від 09 жовтня 2017 року набуте іншою особою - ТОВ «ДЕП».

40. Наведене, на думку відповідача, ставить під сумнів наявності будь-якої загрози порушення інтересів саме ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» у частині володіння, розпорядження нерухомим майном, здійснення відповідної господарської діяльності.

V. ОЦІНКА СУДУ

41. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

42. Відповідно до ст. 24 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

43. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

44. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

45. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.

46. Оцінюючи доводи скаржника, колегія суддів виходить з того, що всі його доводи, викладені в касаційній скарзі, збігаються з доводами, викладеними у запереченні на заяву про забезпечення позову та апеляційній скарзі, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

47. Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, або заборони вчиняти певні дії.

48. При задоволенні заяви про забезпечення позову та при обранні виду такого забезпечення, слід враховувати обраний спосіб судового захисту. Зазначений спосіб забезпечення позову повинен мати належний та дієвий засіб, яким досягається та мета на досягнення якої, такий спосіб був спрямований.

49. Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача вказуючи на протиправність його наказів від 30 березня 2017 року № 35 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та № 36 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та постанови від 14 квітня 2017 року № 12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є наслідком їх скасування.

50. Обрання судом першої інстанції такого способу забезпечення позову, як зупинення дії вказаних наказів та постанови відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради до ухвалення остаточного рішення у справі № 766/8195/17, є таким, що відповідає, як предмету позовних вимог, так і вимогам ч. 3 ст. 117 КАС України (у редакції, чинній на час подання заяви).

51. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваних рішень відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради, оскільки аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу.

52. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків та ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.

53. Посилання відповідачем у касаційній скарзі на те, що право власності на об'єкт «Виставковий центр з торгівельними площами та спорудами», розташований за адресою: м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 6/1, власником якого було ТОВ «Пересувна механізована колона № 19», згідно договору купівлі-продажу № 1060 від 09 жовтня 2017 року набуте іншою особою - ТОВ «ДЕП», у зв'язку з чим відсутня загроза порушення інтересів ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» у частині володіння, розпорядження вказаним нерухомим майном, здійснення відповідної господарської діяльності, Суд не приймає до уваги, оскільки такі пояснення відповідачем у судах першої та апеляційної інстанцій не висловлювалися та відповідна оцінка таким поясненням судами попередніх інстанцій не надавалась.

54. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

55. Відповідно до ст. 242 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Нікопольської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 766/8195/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб

Попередній документ
73354756
Наступний документ
73354759
Інформація про рішення:
№ рішення: 73354758
№ справи: 766/8195/17
Дата рішення: 11.04.2018
Дата публікації: 16.04.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності