Справа № 408/720/18-п
Провадження № 33/782/64/18
м. Сєвєродонецьк 13 квітня 2018 року
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області Люклянчук В.Ф., з участю захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Біловодського районного суду Луганської області від 14 березня 2018 року, якою на
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, громадянина України, маючого повну середню освіту, проживаючого в АДРЕСА_1 який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
накладено стягнення ч. 1 ст. 204-3 КУпАП у виді штрафу у розмірі 170 гривень з конфіскацією товару
Постановою судді встановлено, що 01.02.2018 року о 14.00 годині ОСОБА_3 намагався перемістити через лінію зіткнення комп'ютерну техніку на суму понад 18 000 гривень з смт. Станиця Луганська в бік м. Луганськ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення. Вважає, що дана постанова суддею винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. На думку правопорушника, під час розгляду вказаної справи було порушено його право на надання доказів, виклик свідків, заявляти інші клопотання, тобто його право на захист, в зв'язку з тим, що йому вказані права не роз'яснювались. Посилається на Порядок переміщення товарів до району або з району проведення АТО, затвердженого постановою КМУ від 01 березня 2017 року № 99 та Наказ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб від 24 березня 2017 року № 39 «Щодо затвердження переліку та обсягу товарів, дозволених для переміщення гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення». Відповідно до вказаних нормативно-правових актів фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ. До переліку товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян, зокрема відноситься - переносний (стаціонарний) персональний комп'ютер - не більше однієї одиниці і периферійне обладнання та приладдя до нього; флеш-карти - не більше трьох штук. Зазначає, що вилучені у нього плати та периферійні пристрої є складовими частинами лише одного комп'ютера, хоча і вельми потужного, в зв'язку з тим, що його знайомий, якому він повинен був привести вказані складові комп'ютера працює з програмами, як вимагають великий КПД від комп'ютера. В зв'язку з тим, що зібраними матеріалами не підтверджується, що вилучені у нього речі перевищують обсяг та кількість дозволених Переліком товарів, у суду не було жодних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.204-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суддею місцевого суду зазначені вимоги закону дотримані.
Відповідальність за ст. 204-3 КУпАП наступає за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.
Пунктом першим постанови КМУ від 01 березня 2017 року № 991 Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції (далі - Порядок), передбачено, що цей Порядок визначає правовий режим переміщення товарів, у тому числі тих, що визнані в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення антитерористичної операції (через лінію зіткнення та/або в її межах) та поширюється на фізичних осіб і суб'єктів господарювання, які здійснюють такі переміщення.
Пункт дев'ятим цього Порядку встановлено, що фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ.
Наказом Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб від 24 березня 2017 року № 39 «Щодо затвердження переліку та обсягу товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення», встановлені такі обсяги товарів (крім особистих речей та підакцизних товарів), що переміщуються фізичними особами: через лінію зіткнення з неконтрольованої території на контрольовану територію та у зворотному напрямку - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу. Цим же Наказом передбачений перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян, зокрема до якого відноситься переносний (стаціонарний) персональний комп'ютер - не більше однієї одиниці і периферійне обладнання та приладдя до нього; флеш-карти - не більше трьох штук.
Системний аналіз нормативно-правових актів, що регулюють порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, дає підстави констатувати встановлення обмежень щодо переміщення товарів через лінію розмежування цих районів.
Законодавцем встановленні обмеженні переміщення товарів щодо ваги та вартості.
Також встановлені обмеження при переміщенні особистих речей громадян в їх кількості та (чи) мають ознаки таких, що були у користуванні.
З урахуванням наведеного доводи апелянта про використання ним, як особистими речами: процесорами intel Pentium g4400 у кількості 4 одиниць, а також материнськими платами Asus H170 Pro Gaming у кількості 4 одиниць є безпідставними.
Посилання ОСОБА_3 на перевезення ним цих речей у зазначеній кількості, як особистих, з метою їх використання в одному персональному комп'ютері, не виключає наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.
Необхідно вважати, що перевезення комп'ютерної техніки, обладнання до нього у кількості, що перевищує одну одиницю, а флеш карти у кількості більше трьох штук не може відноситись до перевезення особистих речей.
Отже ці речі є товаром, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 гривень.
Доводи ОСОБА_3 про порушення його права на захист, оскільки йому не були роз'ясненні його права є необґрунтованими, через те що у протоколі про адміністративне правопорушення міститься його особистий підпис про роз'яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 289, п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Біловодського районного суду Луганської області від 14 березня 2018 року, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за статтями ч. 1 ст. 204-3 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду Луганської області В.Ф. Люклянчук