Іменем України
11 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 2-а-2080/11
адміністративне провадження № К/9901/28537/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 2-а-2080/11
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі суддів Бабенка К. А., Кузьменка В. В., Степанюка А. Г.) від 18 січня 2018 року, установив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо недоплати підвищення до пенсії як учаснику бойових дій в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком;
- зобов'язати провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення пенсії як учаснику бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком та виплатити заборгованість, яка виникне в результаті такого перерахунку за період з 01 грудня 1997 року по дату прийнятого рішення;
- зобов'язати в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії як учаснику бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком.
2. Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 27 січня 2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2
3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду від 27 січня 2012 року залишено без руху у зв'язку пропуском строку апеляційного оскарження; встановлено тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного адміністративного суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
7. Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).
8. Станом на дату ухвалення даного судового рішення відзив до суду касаційної інстанції не подано.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження виходив із необґрунтованості та недоведеності підстав, наведених у клопотанні, пропуску строку на апеляційне оскарження.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що докази щодо дати отримання оскаржуваної постанови позивачем містяться в матеріалах справи, судом досліджені не були, що свідчить про необ'єктивний розгляд справи судом апеляційної інстанції. Зокрема, стверджує, що супровідний лист, який міститься в матеріалах справи, стосується направлення оскаржуваної постанови відповідачу, а не позивачу; на аркуші без номера «Довідковий лист до справи» позивачем власноручно підписано про отримання копії постанови 11 квітня 2012 року; апеляційна скарга здана до поштового відділення 14 квітня 2012 року, тобто на третій день після отримання постанови.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, виходить з наступного.
12. Відповідно до ч. 7 ст. 183-2 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення з апеляційною скаргою) постанова, яка прийнята в порядку скороченого провадження, складається та підписується у день її прийняття, а її копії не пізніше наступного дня надсилаються сторонам рекомендованим листом із повідомленням.
13. Згідно з ч. 8 ст. 183-2 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення з апеляційною скаргою) постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному прядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
14. Частиною 2 ст. 186 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення з апеляційною скаргою) встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції; відповідно до вказаної норми апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
15. Судом першої інстанції постанова у справі прийнята 27 січня 2012 року в порядку скороченого провадження, копію оскаржуваної постанови позивач отримав 11 квітня 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме відміткою в довідковому листі до справи. Отже, останнім днем строку апеляційного оскарження було 21 квітня 2012 року.
16. Апеляційна скарга надіслана позивачем на адресу Бориспільського міськрайонного суду 14 квітня 2012 року, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті /а.с. 35а/, тобто у строк, встановлений законом.
17. За такими обставинами не можна визнати обґрунтованим висновок апеляційного суду про пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду від 27 січня 2012 року без поважних причин та відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску позивачем строку апеляційного оскарження.
18. Зокрема, слід зазначити помилкове посилання суду апеляційної інстанції про направлення позивачу копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції супровідним листом 01 лютого 2012 року /а.с. 28/, оскільки вказаний лист адресований відповідачу у даній справі - Головному управління Пенсійного Фонду України у Київській області. Докази щодо направлення копії судового рішення позивачу матеріали справи не містять.
19. Крім того, листом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2018 року за № С-22/2018, який доданий до касаційної скарги, підтверджується факт отримання позивачем ОСОБА_2 копії постанов суду саме 11 квітня 2012 року та відсутність відомостей про направлення копії постанови на адресу позивача.
20. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № 2-а-2080/11 скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя В. М. Кравчук
Суддя О. П. Стародуб