Іменем України
11 квітня 2018 року
Київ
справа №740/1818/17
адміністративне провадження №К/9901/796/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді Ганечко О.М. від 16 листопада 2017 року,
Позивачка звернулась з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати ОСОБА_2 доплати, встановленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», зобов'язати Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 01 серпня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням доплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», із урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернгівської області від 24 жовтня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову суду першої інстанції залишено без руху, оскільки її подано після закінчення визначених законом строків на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, заявник вказує, що апеляційну скаргу ним подано з дотриманням строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подана після закінчення визначених законом строків та не надано доказів, які б підтверджували дату отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції із огляду на наступне.
Статтею 185 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Частиною третьою статті 160 визначено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів із дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 24 жовтня 2017 року подано заявником 08 листопада 2017 року.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 30 жовтня 2017 року.
Оскільки, доказів на підтвердження факту отримання рішення суду апеляційної інстанції суду не надано, судом було надано заявнику 30-денний термін з моменту отримання цієї ухвали для подачі заяви про поновлення строку, вказавши підстави пропуску строку, та надати докази, що підтверджують причини пропуску строку.
За таких обставин, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що залишаючи без руху апеляційну скаргу відповідача, апеляційний суд правильно застосував норми статті 189 КАС України.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції у цій справі про залишення апеляційної скарги без руху є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального права при ухвалені оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко