11 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 904/7394/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ексельсіор" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ексельсіор" до Приватного акціонерного товариства "Скадовське хлібоприймальне підприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" про передачу предмету іпотеки в управління,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ексельсіор" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Скадовське хлібоприймальне підприємство" (далі - ПАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" (далі - ТОВ "Деміс-Агро") про передачу предмету іпотеки в управління.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2017 (суддя Ніколенко М.О.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 (колегія суддів: Євстигнеєв О.С., Науменко І.М., Білецька Л.М.) відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
Ухвалу мотивовано пропуском скаржником встановленого частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017) строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та необґрунтованістю заяви про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
У касаційній скарзі ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор" зазначає про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 129 Конституції України, частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приписів частини 2 статті 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та посилається на правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові від 14.06.2017 у справі № 6-985цс17.
Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор" просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор" від інших учасників судового процесу до Верховного Суду не надходили.
Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно частини 3 статті 22 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності з частиною 1 статті 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку (частина 2 статті 93 ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017).
Оскаржуване рішення судом першої інстанції було прийнято та оформлено відповідно до статті 84 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) - 09.10.2017, тому останнім днем подання апеляційної скарги є 19.10.2017.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга на зазначене рішення суду першої інстанції була подана ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор" 02.11.2017, тобто з пропуском встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду скаржник зазначає про те, що він не отримував повного тексту рішення, а про його наявність дізнався лише 25.10.2017 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до сталої практики господарських судів клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи статті 53 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Згідно зі статтею 87 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" унормовано, що Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (частина 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення місцевого суду було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 17.10.2017, тому позивач не був позбавлений можливості ознайомитись з повним текстом рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень і своєчасно подати апеляційну скаргу.
Водночас апеляційним господарським судом встановлено та протоколом судового засідання від 03.10.2017 підтверджується, що в судовому засіданні під час оголошення судом першої інстанції вступної та резолютивної частини рішення від ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор" був присутній представник Кладовщикова О.В., отже відповідно позивач був обізнаним зі змістом прийнятого судом рішення, а відтак, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, тому колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Ексельсіор" про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини 2 статті 93 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) спростовуються вище викладеним, тому відхиляються судом, як безпідставні.
Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові від 14.06.2017 у справі № 6-985цс17, є безпідставними, оскільки у зазначеній постанові Верховний Суд України зазначив про те, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд повинен був перевірити доводи скаржника про поважність причин пропуску процесуального строку, тоді як у даній справі судом апеляційної інстанції було надано оцінку доводам скаржника про поважність причин пропуску процесуального строку та визнано їх необґрунтованими, тобто обставини справи є різними.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Зважаючи на викладене, відхиляються посилання скаржника на неврахування апеляційним судом вимог статті 129 Конституції України та частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з підстав наведених вище та беручи до уваги те, що кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, оскаржувана постанова прийнята з додержанням вимог процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ексельсіор" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 у справі № 904/7394/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. Краснов
Судді: Г. Мачульський
І. Кушнір