10 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 906/585/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"
на рішення Господарського суду Житомирської області
у складі судді: Маріщенко Л.О.
від 19.10.2017року
та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коломиса В.В., Огородніка К.М. , Тимошенко О.М.
від 26.12.2017 року
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир
до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"
про скасування оперативно-господарської санкції
за участю представників:
позивача: Свинарчук А.С.
відповідача: не з'явився
Квартирно-експлуатаційного відділ міста Житомир звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про скасування оперативно-господарської санкції.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19 жовтня 2017 року залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2017 року у справі №906/585/17 позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про скасування оперативно-господарської санкції задоволено. Визнано недійсним рішення комісії Житомирського району електричних мереж публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №925 від 14.12.2016 року про нарахування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Житомир не облікованої електричної енергії обсягом 22013 кВт/год вартістю 45148, 73 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що розрахунок вартості недоврахованої енергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним, оскільки відповідачем під час обрахунку необлікованої електричної енергії невірно визначено кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, в результаті чого невірно визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017року та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 року у справі № 906/585/17.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017року та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 року у справі № 906/585/17.
У своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 року у справі № 906/585/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У своїй касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" посилається на те, що відбулося порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а саме пункту 10.2.26 шляхом самовільного зриву індикатора магнітного впливу на електричному лічильнику, про що складено відповідний акт №015673.
Рішенням від 14 грудня 2016 року з розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією акт визнано правомірним та вирішено розрахунок за актом виконати відповідно до п. 2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду до дати усунення порушення у зв'язку з чим нарахувано 45 148,73 грн. за не обліковану електроенергію.
Також, відповідач наголошує, що ним здійснено вірний розрахунок за актом № 015673 від 05 грудня 2016 року за період з 15 червня 2016 року по 05 грудня 2016 року.
Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №925 від 14.12.2016р., недійсним вийшли за межі позовних вимог.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (відповідач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомира (позивач) укладено договір про постачання електричної енергії №200 (а.с. 16-21).
Розділом 2 договору сторони визначили, що під час виконання його умов, а також під час вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
05 грудня 2016 року працівниками Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту позивача, що розташований за адресою: м. Житомир, 1-й Іподромний, 5, під час якої зафіксовано порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а саме пункту 10.2.26 шляхом самовільного зриву індикатора магнітного впливу на елекричному лічильнику, про що складено відповідний акт №015673 (а.с.23).
14 грудня 2016 року відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №925, яким акт від 05 грудня 2016 року про порушення Правил користування електричною енергією №015673 визнано правомірним; розрахунок за актом вирішено виконати відповідно до п. 2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду до дати усунення порушення та проведено нарахування за не обліковану електроенергію у розмірі 45 148,73 грн (а.с.27).
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомира, не погоджуючись з зазначеним рішенням комісії з розгляду акту порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом від 14 грудня 2016 року, звернувся до суду з позовом про скасування оперативно-господарської санцкії.
Суди попередніх інстанцій розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент винекнення правовідносин), зокрема, передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією. Частиною 1 статті 27 цього ж закону передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є пошкодження приладів обліку та порушення правил користування енергією (абз. 4, 8 ч.2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику"(в редакції чинній на момент винекнення правовідносин)).
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910).
Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п.1.3. Правил користування електричною енергією).
Відповідно до п.3.1 Правил користування електричною енергією, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (п. 3.2 Правил користування електричною енергією).
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 Правил користування електричною енергією).
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України).
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).
Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.
Згідно п.6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 Правил користування електричною енергією).
Пункти 3.16 та 3.17 Правил користування електричною енергією передбачають, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку, та завіряється печатками.
Пунктом 10.2.26 Правил користування електричною енергією встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок виявлених порушень споживачем правил Правил користування електричною енергією уповноваженим представником відповідача в присутності представника позивача було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією №015673, а саме пункту 10.2.26 шляхом самовільного зриву індикатора магнітного впливу на ел.лічильнику, про що складено відповідний акт №015673 (а.с.23). Даний акт підписаний представником споживача - О.В. Волинець.
При цьому, заперечення представника позивача щодо особи, яка підписала акт про порушення від позивача, судом до уваги не береться, оскільки ця особа допустила представників відповідача до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.
Розрахунок вартості не облікованої електроенергії здійснюється у відповідності до затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією застосовується розділ 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії.
Відповідно ч. 3 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.
Судами попередніх інстанцій з п. 2 протоколу засідання комісії № 925 від 14 грудня 2016 року встановлено, що розрахунок за актом від 05 грудня 2016 року вирішено проводити у відповідності з п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії по потужності, обчисленої виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення Правил користування електричною енергією струмоприймачів на максимальну потужність з дати останнього контрольного огляду до дати усунення порушення (а.с. 26-27).
Так, відповідно до п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою W доб = P · t доб · K в,
де: P - потужність (кВт), визначена як:
а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення Правил користування електричною енергією, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, не допуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить: при однозмінній роботі споживача - t = 8; при двозмінній роботі споживача - t = 16; при тризмінній роботі споживача - t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;
K в (K в.i) - коефіцієнт використання струмоприймачів.
За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови не допуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.
Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер, день), визначається за формулою:
Д пер = Д пор + Д усун,
де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;
Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.
Суди попередніх інстанцій з розрахунку за актом № 015673 від 05 грудня 2016 року встановили, що обсяг та вартість не облікованої електричної енергії розраховано відповідно до Методики, зокрема згідно пункту 2.5 Методики, з 15 червня 2016 року по 05 грудня 2016 року. За потужність взято - 42,8695 кВт, 24 годин на добу, 7 днів на тиждень. (а.с.26).
При цьому, Д пор визначено з 15 червня 2016 року до 05 грудня 2016 року.
Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що відповідачем невірно взяті вихідні дані, що не спростовано Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" у касаційній скарзі, що призвело до невірного нарахування обсягу вартості недоврахованої електроенергії, а саме: початок періоду використання струмоприймачів (15 червня 2016 року) відповідачем взято з відомості контрольного огляду засобів обліку, який складено односторонньо за відсутності уповноваженого представника споживача (а.с.85).
Відповідно до п. 3.33 Правил користування електричною енергією, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Тобто, відповідно до положення Правил користування електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, під час проведення енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача участь споживача є обов'язковою.
Судами попередніх інстанцій з відомості контрольного огляду засобів обліку від 15 червня 2016 року встановлено, що останній був проведений без присутності представника споживача (а.с. 85), а відтак дані зазначені у зазначеній відомості не можуть бути взяті для обрахунку необлікованої електричної енергії згідно Методики.
Обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем під час обрахунку необлікованої електричної енергії невірно визначено кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, в результаті чого невірно визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розрахунок вартості не облікованої електричної енергії, зроблений із застосуванням неправильних вихідних даних є порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, що спричиняє незаконність рішення комісії в частині розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Судами попередніх інстанцій зазначено, та відповідачем жодним чином не спростовано, що кожен місяць уповноваженою особою відповідача знімаються показники лічильника. При цьому, під час зняття показників особа оглядає прилади обліку і у разі виявлення факту втручання проводить відповідні дії щодо фіксування факту порушення, з огляду на що вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що порушень щодо зриву індикатора магнітного впливу інспектором за період з червня 2016 року по листопад 2016 року виявлено не було.
Розрахунок вартості недорахованої енергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідачем під час обрахунку необлікованої електричної енергії невірно визначено кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, в результаті чого невірно визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, що в свою чергу є безумовною підставою для визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №925 від 14 грудня 2016 року, про нарахування позивачу необлікованої електричної енергії обсягом 22013 кВт/год вартістю 45148,73 грн., суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, посилання заявника касаційної скарги на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №925 від 14.12.2016р., недійсним вийшли за межі позовних вимог Касаційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України визначено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 Господарського кодексу України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України, у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції.
Аналогічна позиція викладена в пункті 6.42 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого якщо споживач не згоден з самим фактом порушення, він має право заявити вимоги щодо скасування відповідного рішення комісії енергопостачальника, яким нараховується сума до сплати.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.
З огляду на зазначене Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.10.2017року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 року у справі № 906/585/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Г. Вронська
В. Студенець