нп 2-н/490/246/2018 Справа № 490/1843/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
03 квітня 2018 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А, розглянувши матеріали заяви Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги теплопостачання,-
16.03.2018 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з боржників заборгованості за спожиті послуги теплопостачання у сумі 16044,24 грн., індексація боргу 3681,43 грн., та три проценти річних у сумі 754,00 грн., що разом з сумою основного боргу становить 20479,67 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник просить стягнути з боржників борг за спожиті послуги теплопостачання у сумі 16044,24 грн., індексація боргу 3681,43 грн., та три проценти річних у сумі 754,00 грн., що разом з сумою основного боргу становить 20479,67 грн. нарахованих з 01.04.2014 р.
Згідно п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для предявлення позову в суд за такою вимогою.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви, а тому він позбавлений можливості подати заяву про застосування строків позовної давності, що не означає, що заявлені вимоги є безспірними.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя виходить з неможливості розгляду цієї заяви в порядку наказного провадження у зв'язку зі зверненням до суду поза межами позовної давності, оскільки за розрахунком заборгованості заявником ставиться питання про стягнення боргу за надані послуги теплопостачання, який утворився з 2013 року.
Одночасно заявнику слід розяснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених ч.1 п.5 ст. 165 ЦПК України унеможливлює повторне звернення із такою самою заявою.
У відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно п. 3 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі відмови у відкритті провадження у справі.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 165 ЦПК України,суд,-
Відмовити у прийнятті заяви Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги теплопостачання.
Повернути Обласному комунальному підприємству "Миколаївоблтеплоенерго" суму сплаченого судового збору по справі по платіжному дорученню №3824 від 28.02.2018 року у сумі 176,20 грн.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
Суддя Центрального районного суду
м. Миколаєва О.А.ГУДЕНКО