12 квітня 2018 року
Київ
справа №826/7104/17
адміністративне провадження №К/9901/47030/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 30.10.2017 та поставну Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №826/7104/17 за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 30.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позовні вимоги - задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області 30.03.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Одночасно, відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яка обґрунтована тим, що при первинному зверненні 01.03.2018 до суду касаційної інстанції, заявником до касаційної скарги не було додано належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу, що призвело до її повернення останньому, та стало причиною порушення процесуальних строків касаційного оскарження при повторному зверненні до суду з даною касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.
Разом з тим, відповідачем до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, яке мотивовано неможливістю проведення оплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі з огляду на те, що залишок грошових коштів на рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області недостатній для такої сплати.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження фактів, викладених у вказаному клопотанні, заявником надано копію довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про неможливість сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, у зв'язку з недостатністю грошових коштів для такої сплати та копію виписки по рахунках відповідача.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки останнім не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/7104/17 та отримання відповідного фінансування.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення/розстрочення) від такої сплати. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - червень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600,00грн.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити однин розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 1600,00грн.
Отже, судовий збір, який Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1600,00грн. х 200% = 3200,00грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: «;101;________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд».
Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/7104/17.
Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 30.10.2017 та поставну Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №826/7104/17 за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. В. Хохуляк