Постанова від 03.04.2018 по справі 910/11204/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/11204/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Декомайстер-Дніпро",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Декомайстер-Дніпро" (далі - Товариство)

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 (головуючий - суддя Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І. і Майданевич А.Г.)

у справі №910/11204/16

за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - Банк)

до Товариства

про стягнення грошових коштів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017: відмовлено Товариству у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі №910/11204/16; апеляційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі №910/11204/16 з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду мотивована тим, що: з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/11204/16 Товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду лише 18.10.2017, тобто зі спливом більше ніж одного року з дати винесення ухвали; наведені Товариством у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги обставини не є об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, а тому клопотання про відновлення пропущеного строку задоволенню не підлягає; у зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на незаконність ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017, просить суд касаційної інстанції: скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №910/11204/16; поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі №910/11204/16; справу передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016.

Згідно з доводами Товариства, викладеними у касаційній скарзі:

- ухвала господарського суду міста Києва від 22.08.2016 про передачу даної справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області винесена з грубим порушенням норм ГПК України, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням встановленого пунктом 5 статті 63 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, порядку повернення позовної заяви без розгляду;

- ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 незаконно та необґрунтовано було відмовлено Товариству у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2016, оскільки згадану ухвалу місцевого господарського суду було надіслано на недійсну адресу Товариства, у зв'язку з чим останнє ухвалу не отримало і через це пропустило строк на апеляційне оскарження згаданої ухвали з поважних причин;

- Товариство не знало про судове провадження у цій справі, оскільки ні позовна заява, ні ухвала від 17.06.2016 про порушення провадження у справі, ні ухвала від 22.08.2016 про передачу справи за підсудністю на адресу Товариства не надходили через невірно зазначену позивачем адресу;

- ухвала Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017, за твердженням скаржника, призвела до: незаконної відмови в доступі до правосуддя; порушення принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розгляд касаційної скарги Товариства здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Позов було подано про стягнення: 20 781, 50 долара США, що складають суму заборгованості та процентів за кредитним договором від 19.10.2006 №78-1024МВ/06; 223, 25 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11204/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2016 справу № 910/11204/16 передано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області у зв'язку зі зміною місцезнаходження Товариства.

У січні 2017 року Товариство оскаржило згадану ухвалу до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 Товариству відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у даній справі; апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто відповідачу.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі №910/11204/16 касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення; ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 910/11204/16 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 у цій справі: стягнуто з Товариства на користь Банку 17 716, 45 долара США заборгованості за кредитом, що еквівалентно 442 947, 96 грн.; 3 065, 05 долара США заборгованості з нарахованих процентів, що еквівалентно 76 632, 60 грн.; 172, 50 грн. пені за прострочення повернення кредиту; 60, 75 грн. пені за прострочення сплати процентів; 7 797, 21 грн. судового збору.

У жовтні 2017 року Товариство вдруге звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі №910/11204/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017: відмовлено Товариству у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі №910/11204/16; апеляційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Виносячи згадану ухвалу, апеляційний господарський суд виходив з того, що: з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/11204/16 Товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду лише 18.10.2017, тобто зі спливом більше ніж одного року з дати прийняття ухвали; наведені Товариством у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги обставини не є об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, а тому клопотання про відновлення пропущеного строку задоволенню не підлягає; у зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Товариства з ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.10.2017.

Відповідно до положень ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017:

- сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу (частина перша статті 91);

- апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: 1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; 2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); 3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; 4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено; 5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання. Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала. На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно (частини перша та четверта статті 97).

Якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України у разі, коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен був відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК України.

Оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017, апеляційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 було повернуто на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2016, апеляційний господарський суд повинен був відмовити у прийнятті повторно поданої апеляційної скарги Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 з посиланням на статті 91, 98 і 106 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 311 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки у винесенні оскаржуваної ухвали від 23.10.2017 апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, зазначені обставини в силу статті 311 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, є підставою для зміни оскаржуваного судового акта. Відповідно касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Доводи касаційної скарги не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки статтею 97 та іншими нормами ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, не було передбачено можливості повторного звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги, якщо таке клопотання вже було відхилено при зверненні скаржника з попередньою апеляційною скаргою.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Декомайстер-Дніпро" задовольнити частково.

2.Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №910/11204/16 змінити, замінивши абзаци перший і другий резолютивної частини зазначеної ухвали новим абзацом у такій редакції:

"Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Декомайстер-Дніпро" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 зі справи № 910/11204/16".

У зв'язку з цим абзац третій резолютивної частини зазначеної ухвали Київського апеляційного господарського суду вважати абзацом другим.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Попередній документ
73354477
Наступний документ
73354479
Інформація про рішення:
№ рішення: 73354478
№ справи: 910/11204/16
Дата рішення: 03.04.2018
Дата публікації: 16.04.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: