ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/583
15.06.07
За позовом Громадського об'єднання "Садівниче товариство "Екран"
До відповідача Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. "Київобленерго"
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, обслуговуючий кооператив "Шибенський"
Про укладення договору
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Куцеконь Н.С. (голова кооперативу)
Від відповідача Головко О.С. (за дов. № 459 від 16.01.2006)
Від третьої особи Літошенко В.І. (голова кооперативу)
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом громадське об'єднання (далі -ГО) "Екран" до закритого акціонерного товариства (далі -ЗАТ) "Київобленерго" про зобов'язання відповідача укласти договір на постачання електроенергії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч Закону України "Про електроенергетику" та Правилам користування електричною енергією, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005) відмовляється від укладення договору на постачання електричної енергії, посилаючись на те, що ГО "Екран" не є основним споживачем, яким є обслуговуючий кооператив "Шибенський". Обґрунтовуючи неправомірність відмови відповідача в укладенні договору, позивач зазначає, що він, поряд з обслуговуючим кооперативом "Шибенський", є основним споживачем, оскільки електричні мережі, через які здійснюється електропостачання, є спільною сумісною власністю останніх, а тому вони (позивач та обслуговуючий кооператив "Шибенський") мають однаковий статус основних споживачів, що встановлено постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач посилається на неподання позивачем передбачених п. 5.4 Правил користування електричною енергією документів, необхідних для укладення договору, а саме: документів, що підтверджують, де та яким чином мають бути встановлені прилади обліку електричної енергії.
22.03.2007 до участі у справі було залучено обслуговуючий кооператив "Шибенський" як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Повноважний представник третьої особи також відхилив позовні вимоги. Заперечення ґрунтуються на тому, що електричні мережі перебувають на його балансі та знаходяться у його віданні та користуванні.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Наприкінці 70-х, початку 80-х років минулого століття на території колективних садів кооперативу "Мир", що знаходився на території с. Шибене Бородянського району Київської області, були утворені садівничі товариства Шибенського масиву, серед яких садівничий масив "Шибенський" та садівниче товариство "Екран".
У подальшому садівниче товариство "Екран" було реорганізовано у громадське об'єднання "Садівниче товариство "Екран", а садівничий масив "Шибенський" у садівничий кооператив "Шибенський", а в подальшому - в обслуговуючий кооператив "Шибенський" (копії статутів знаходяться у матеріалах справи).
Споживання електричної енергії позивачем та третьою особою здійснюється за допомогою електромереж, що перебувають у їх спільній власності, і вони (позивач та третя особа) мають однаковий правовий статус основних споживачів електричної енергії.
Даний факт встановлено постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.02.2006 у справі № 249/10-05 за позовом громадського об'єднання "Садівниче товариство "Екран" до садівничого кооперативу "Шибенський" за участю ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" про спонукання укладення договору.
У вказаній постанові зазначено, що ГО "Садівниче товариство "Екран" та обслуговуючий кооператив "Шибенський" мають однаковий правовий статус (основних споживачів) та на них в однаковій мірі розповсюджуються вимоги щодо укладення договору з постачальником електричної енергії.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України даний факт не потребує повторного доведення.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначає Закон України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16.10.1997, який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Енергопостачальником, в розумінні Закону України "Про електроенергетику", є учасник оптового ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам.
Протягом 2003-2006 років позивач неодноразово звертався до відповідача, який є енергопостачальною організацією, з пропозицією укласти договір на постачання електричної енергії.
Порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, з 01.01.04 регулюється Господарським кодексом України (далі -ГК України).
Виходячи зі змісту глави 20 ГК України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його. В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Винятком з цього правила є порядок укладення договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Оскільки в даних випадках укладення договору є обов'язковим, незалежно від згоди другої сторони, спір, що виникає при укладені договору, вирішується судом (ч. 1 ст. 187 ГК України).
Існування прямої вказівки закону щодо обов'язкового формування майнових правовідносин у сфері постачання електричної енергії на підставі договору судом встановлено вище.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (далі -Правила), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України 31.07.1996 № 28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910.
Відповідно до п. 1.6 Правил договір про постачання електричної енергії укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом на основі типового договору, який є додатком 3 до Правил.
Порядок укладення договорів на постачання електричної енергії передбачено розділом 5 Правил.
Зокрема, в силу п. 5.4 вказаного розділу Правил, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації такі документи:
1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;
3) однолінійну схему електропостачання об'єкта;
4) відомості щодо розрахункових засобів обліку;
5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
7) копію свідоцтва про державну реєстрацію для фізичних осіб - підприємців;
8) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичних осіб;
9) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача;
10) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
11) копію установчих документів (статут, положення тощо);
12) копію акта підтвердження готовності до роботи (подачі напруги) електроустановок або акт допуску подачі електричної енергії на електроустановки (для нових та реконструйованих електроустановок);
13) довідку про перелік територіально відокремлених площадок вимірювання (об'єктів споживача) із зазначенням величин приєднаної потужності електроустановок на цих об'єктах;
14) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності);
15) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів.
Отже, з урахуванням вказаних вимог законодавства, укладення договору за рішенням суду у зв'язку з відмовою енергопостачальної організації може мати місце при виконанні споживачем вимог п. 5.4 Правил.
Доведення вказаних обставин, в силу ст. 33 ГПК України, покладається на позивача.
У той же час, останній не подав доказів надання відповідачу документів, передбачених п. 5.4 Правил.
Посилання позивача не неможливість у зв'язку з небажанням третьої особи визначити балансову належність електромереж та встановити прилади обліку судом не приймаються до уваги, оскільки, як зазначено вище, електромережі є спільною власністю ГО "Екран" та обслуговуючим кооперативом "Шибенський", виділ частки у якій може бути здійснено у судовому порядку. Доказів звернення до суду з позовом про виділення частки в натурі позивачем не подано.
Отже, підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 п.1-1, 82-85 ГПК України, -
У позові відмовити повністю.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 19 червня 2007 року.