Запорізької області
05.06.07 Справа № 19/121/07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровське будівельне-монтажне управління “Укренергобуд», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго», м. Запоріжжя
Про стягнення 24880,68 грн.
Суддя Даценко Л.І.
Присутні:
Від позивача -Рязанцев С.В., дов. № б/н від 27.11.06р.
Від відповідача -Дригайло Т.В., дов. № 10/9210-109 від 29.12.06р.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 24880,68 грн., що складаються з інфляційних витрат у розмірі 18744,08 грн. та 3% річних у сумі 6136,60 грн.
Позивач обґрунтував свої вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач вважає позовні вимоги такі, що не відповідають діючому законодавству, мотивуючи тим, що ухвалою господарського суду Запорізької області 12.12.2001р. порушено справу № 5/5/466 про банкрутство ВАТ “Дніпроенерго». Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Основне завдання мораторію полягає як в зупиненні виконання боржником зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію (конкурсна заборгованість), так і в зупиненні нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих грошових зобов'язань. Отже з моменту введення мораторію боржник не має права самостійно задовольняти вимоги кредиторів поза межами справи про банкрутство.
Справу розглянуто 05.06.2007р., за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2002 року у справі № 1/2/713 позовні вимоги КП “ДБМУ “Укренергобуд» задоволені частково, з ВАТ “Дніпроенерго» на користь позивача стягнено 104133,80 грн. основного боргу за угодою на капітальне будівництво № 1 від 09.12.1998 року.
Як вбачається з матеріалів справи № 1/2/713 суму основного боргу у розмірі 104133,80 грн. стягнуто судом за виконані роботи з червня по грудень 1999 року.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги КП “ДБМУ “Укренергобуд» до ВАТ “Дніпроенерго» виникли до порушення справи про банкрутство останнього (ухвала від 12.12.01р. у справі № 5/5/466) та є конкурсними. Оголошення про порушення справи № 5/5/466 про банкрутство ВАТ “Дніпроенерго» було опубліковано в газеті “Голос України» № 99 від 04.06.2002 року.
Пунктом 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) обумовлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Отже виходячи з вищенаведеного слід зазначити, що вимоги ТОВ “ДБМУ “Укренергобуд» до ВАТ “Дніпроенерго» у сумі 104133,80 грн. є конкурсними та безспірними (обґрунтовані на рішенні суду від 12.02.2002 року), заявник відповідно до Закону зобов'язаний був подати до господарського суду письмову заяву з цими вимогами до боржника.
Заявник не реалізував своє право та не виконав вимоги Закону, тобто не звернувся з заявою до господарського суду в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника з майновими вимогами до боржника.
Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд Запорізької області зазначив в ухвалі від 01.09.2003 року, якою затвердив реєстр вимог кредиторів ВАТ “Дніпроенерго». Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Вимоги ТОВ “ДБМУ “Укренергобуд» на суму 104133,80 грн. не заявлені у справі № 5/5/466 про банкрутство ВАТ “Дніпроенерго» вважаються погашеними. За таких обставин суд дійшов висновку, що на погашену заборгованість не можуть нараховуватись інфляційні витрати та три відсотки річних.
З урахуванням вищенаведеного у задоволені позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову відмовити.
Суддя Л.І.Даценко
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 12.06.2007р.