Справа № 182/1973/18
Провадження № 6/0182/43/2018
Іменем України
10.04.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Тихомирова І.В.
за участі секретаря - Рахуба О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі подання державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, -
До суду надійшло подання державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.
У своєму поданні державний виконавець посилається на ту обставину, що на примусовому виконанні Нікопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження № 27244271, відкрите 21.12.2006 року на підставі виконавчого листа № 2-7839, виданого 05.12.2006 року Нікопольським міськрайонний судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1/4 частини щомісяця, на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Боржник рішення суду не виконує. Згідно відповідей Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, які надійшли на запити державного виконавця, боржник джерел отримання доходів та відкритих рахунків не має, пенсію не отримує. Відповідно до заяви стягувача ОСОБА_2 планує виїзджати на заробітки, тому, враховуючи наведені обставини, заявник просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.
Відповідно до статті 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
До заяви державним виконавцем подано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію довідки КП «НМБТІ», копії викликів ОСОБА_2 на 16.04.2007 року, 21.06.2010 року, 31.01.2011 року, 31.10.2017 року, копії запитів державного виконавця, копії відповідей щодо ОСОБА_2: Пенсійного Фонду України від 16.06.2010 року та 04.07.2014 року, УДАІ від 13.04.2007 року та 20.06.2010 року, Нікопольського міськрайонного центру зайнятості щодо невідомої особи ОСОБА_6 від 30.06.2010 року, копія акту державного виконавця від 30.10.2007 року та копія заяви ОСОБА_7
Як вбачається зі змісту поданої заяви вона не містить поштові індекси, заявника та сторін, реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника та стягувача за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності.
Також заява не містить обґрунтування необхідності тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України як заходу забезпечення виконання судового рішення, оскільки не наведено відомостей, що підтверджують обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження, про його ухилення від виконання рішення суду, не надано до заяви доказів того, що боржник відмовляється виконувати розпорядження державного виконавця щодо виконання рішення суду.
Крім того, заявник посилається на норми ЦПК України, які втратили чинність 15.12.2017 року у зв'язку з набуттям чинності ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.
Таким чином, судом встановлено, що заява подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.
Частиною 9 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки відповідно до ч.2 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, то суд дійшов до висновку, що заява державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа подана без додержання вимог статті 151 ЦПК і тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 151, 153, 441 ЦПК України, суд, -
Повернути державному виконавцю Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положеньЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: ОСОБА_5