Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 квітня 2018 р. Справа №820/760/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс" (вул. Мельникова, буд. 2,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 32870361) про накладення арешту на кошти, -
Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс", у якому просить суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Телеком Комплекс" (код ЄДРПОУ 32870361), відкритих в банківських установах, відповідно до банківської виписки: АТ "УкрСиббанк" номер рахунку 26053036203300, АТ "УкрСиббанк" номер рахунку: 26052036203301, ХФ АКІБ "УКРСИББАНК", "ХАРК.РЕГ.УПР." номер рахунку 2600229349000, ХФ АКІБ "УКРСИББАНК", "ХАРК.РЕГ.УПР," номер рахунку 26057293490000, ХФ АКІБ "УКРСИББАНК", "ХАРК.РЕГ.УПР," номер рахунку 26056293490001, Казначейство України (ел. адм. подат.) номер рахунку 37515000084870.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.11.2017 фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс" з метою проведення перевірки, але відповідач відмовив у допуску до проведення перевірки, що є підставою для накладення арешту на кошти платника податків, у зв'язку з чим позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, якою встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії зазначеної ухвали.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач 14.02.2018 отримав копію ухвали від 08.02.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.
Згідно зі штампом вхідної кореспонденції від 03.04.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відновлення процесуального строку для подання до суду відзиву на адміністративний позов відповідачем зазначено, що ТОВ «Телеком-комплекс» бажало скористатись компетентною правничою допомогою, пошук якої потребував деякого часу та знайшовши її в особі адвоката ОСОБА_1, якому видало відповідні повноваження тільки 02.04.2018 у вигляді довіреності, який повідомив ТОВ «Телеком-комплекс» про пропуск процесуального строку, встановлений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018, у зв'язку з чим відповідачпросить відновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Суд зазначає, що разом з позовною заявою позивачем надано завірену копію довіреності від 14.11.2017, виданої директором ТОВ «Телеком-комплекс» ОСОБА_2, якою уповноважено ОСОБА_1 представляти інтереси товариства в господарських, адміністративних садах та судах загальної юрисдикції по першій, апеляційній та касаційній інстанціях у господарських, адміністративних, цивільних, кримінальних справах (у т.ч. на стадії досудового і судового провадження та досудового розслідування) та справах про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 261 КАС України встановлено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо видачі відповідних повноважень ОСОБА_3 02.04.2018, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відновленні строку для подання відзиву на адміністративний позов.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відзив на позовну заяву поданий з порушенням встановленого судом строку без поважних причин, у зв'язку з чим суд не приймає його до уваги.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з п.4 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області виявлено факти, що свідчать про допущення ТОВ «Телеком-Комплекс» порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення за звітний період декларування ПДВ за грудень 2016 податкового кредиту у сумі 360192,92 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Апітрейдс» (податковий номер 40822930), за січень 2017 року податкового кредиту у сумі 144962,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Преміум Проджект» (податковий номер 40411544), за лютий 2017 року податкового кредиту у сумі 40097,70 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Сантехбуд» (податковий номер 33324212), за травень 2017 року податкового кредиту у сумі 431138,7 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Укрпром-обладнання» (податковий номер 41183279), у зв'язку з чим позивачем сформовано запити про надання інформації (пояснень та їх документальне підтвердження) № 4484/10/20-40-14-12-16 від 26.04.2017, № 8139/10/20-40-14-21-16 від 27.06.2017, № 12211/10/20-40-14-21-16 від 03.08.2017.
Відповідно до відповідей за вих. № 61 від 30.05.2017, за вих. № 71 від. 13.07.2017, за вих. № 83 від 30.08.2017 на зазначені запити Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеком-Комплекс» відмовило Головному управлінню ДФС у Харківській області у наданні інформації (пояснень та їх документальне підтвердження).
У зв'язку з ненаданням підприємством ТОВ «Телеком-Комплекс» у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити Головного управління ДФС у Харківській області № 4484/10/20-40-14-12-16 від 26.04.2017, № 8139/10/20-40-14-21-16 від 27.06.2017, № 12211/10/20-40-14-21-16 від 03.08.2017 позивачем видано наказ № 6726 від 14.11.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Телеком-Комплекс» (податковий номер 32870361) з питань дотримання вимог податкового законодавства України.
На підставі п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу №6726 від 14.11.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області видано направлення на перевірку № 9805, 9806 від 14.11.2017.
Доказів скасування вищевказаного наказу у судовому порядку до суду не надано.
На підставі наказу №6726 від 14.11.2017 та направлень від 14.11.2017 № 9805, 9806, 14.11.2017 фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за податковою адресою підприємства ТОВ «Телеком-Комплекс» (податковий номер 32870361) з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - ТОВ «Апітрейдс» (податковий номер 40822930) за грудень 2016, ТОВ «Преміум Проджект» (податковий номер 40411544) за січень 2017 року, ТОВ «Сантехбуд» (податковий номер 33324212) за лютий 2017 року, ТОВ «Укрпром-обладнання» (податковий номер 41183279) за травень 2017 року.
При виході за податковою адресою ТОВ «Телеком-Комплекс» (м. Харків, вул. Мельникова, буд. 2 встановлено представника за довіреністю від 14.11.2017 громадянина України ОСОБА_1, яким пред'явлено паспорт серії ВК 003431.
Представником ТОВ «Телеком-Комплекс» відмовлено у допуску до перевірки, про що складено акт від 14.11.2017 №4394/20-40-14-21-07 «Про відмову платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки». В заявлених причинах відмови представник ОСОБА_1 письмово зазначив, що відсутні підстави для проведення перевірки.
Крім того, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області складено акт від 14.11.2017 №4395/20-40-14-21-07 «Про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу» ТОВ «Телеком-Комплекс».
На підставі вищевикладених обставин Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 06.02.2018 № 4135/10/20-40-14-21-16, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна відповідача.
Керуючись п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, яким визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду, а також з урахуванням наявності підстав передбачених п.94.2.3 ст. 94 ПК України - відмови в допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до суду з позовом про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «Телеком-Комплекс».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Так, приписами п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі ограни мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
В свою чергу п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачає проведення документальної позапланової перевірки, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також виявлено недостовірність даних у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно з п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Як визначено п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови п. 81.2 ст. 81 ПК України.
Податковим кодексом України передбачено право застосування адміністративного арешту на майно платника податків, який відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2. ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (п.п. 94.2.1); фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон (п.п. 94.2.2); платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3); відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій (п.п. 94.2.4); відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам (п.п. 94.2.5); платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (94.2.6); платник податків не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу (94.2.7).
Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених вище, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (п. 94.6. ст. 94 ПК України).
Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
При цьому, суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).
Таким чином, незважаючи на те, що норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту, водночас ця стаття послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить контролюючому органу, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.
Особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна передбачено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2017 № 632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2017 за № 948/30816.
Розділом VII Порядку встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.
Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
У листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 №149/11/13-11 зазначено, що «Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Судам варто мати на увазі, що застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 статті 94 Податкового кодексу України). У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається. Тому реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків».
Аналогічна правова позиція підтверджується листом Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13.
Позивачем зазначено та не спростовано відповідачем, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс" залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 по справі № 820/5452/17 залишено без змін.
Під час розгляду вказаної справи судами першої та апеляційної інстанції перевірено правомірність рішення податкового органу про наявність підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки та надано правову оцінку діям посадових Головного управління ДФС у Харківській області та наказу № 6726 від 14.11.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Телеком-Комплекс».
Так, зокрема, вказаними судовими рішеннями встановлено, у зв'язку з тим, що на порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, підприємством не надані письмові пояснення та документального підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами - ТОВ «Апітрейдс» (податковий номер 40822930) за грудень 2016, ТОВ «Преміум Проджект» (податковий номер 40411544) за січень 2017 року, ТОВ «Сантехбуд» (податковий номер 33324212) за лютий 2017 року, ТОВ «Укрпром-обладнання» (податковий номер 41183279) за травень 2017 року, контролюючий орган мав всі законні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки.
На підставі встановлених фактів під час судового розгляду справи фактів, суд приходить до висновку, що відповідач не допустив посадових осіб до проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Позивач звернувся до суду із позовом про накладення арешту на кошти у день винесення керівником контролюючого органу рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а саме 06.02.2018.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс" (вул. Мельникова, буд. 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 32870361) про накладення арешту на кошти - задовольнити.
Накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "Телеком Комплекс" ((вул. Мельникова, буд. 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 32870361), відкритих в банківських установах, відповідно до банківської виписки: АТ "УкрСиббанк" номер рахунку 26053036203300, АТ "УкрСиббанк" номер рахунку: 26052036203301, ХФ АКІБ "УКРСИББАНК", "ХАРК.РЕГ.УПР." номер рахунку 2600229349000, ХФ АКІБ "УКРСИББАНК", "ХАРК.РЕГ.УПР," номер рахунку 26057293490000, ХФ АКІБ "УКРСИББАНК", "ХАРК.РЕГ.УПР," номер рахунку 26056293490001, Казначейство України (ел. адм. подат.) номер рахунку 37515000084870.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 13 квітня 2018 року.
Суддя Котеньов О.Г.