Справа № 236/162/18
02 квітня 2018 рокуКраснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Бікезіної О. В.,
за участю секретаря - Плаксіної Є.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про витребування утриманих, але не перерахованих аліментів, -
18 січня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про витребування утриманих, але не перерахованих аліментів у розмірі 23684,58 гривень, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000,00 гривень. В обгрунтування своїх вимог зазначила, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батьком яких є ОСОБА_1. На підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 22 вересня 2008 року позивач з 03 вересня 2008 року отримувала від ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно. Виплата вказаних аліментів проводилась відповідачем шляхом утримання належної суми із заробітної плати ОСОБА_1 Родаківським моторвагонним депо ДП «Донецька залізниця». У зв'язку з реорганізацією підприємства, ОСОБА_1 подовжив дію трудового договору з регіональною філією «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». З заробітної плати боржника за період з лютого по вересень 2016 року були утримані аліменти, які їй не були перераховані. Після її неодноразових звернень погашена була заборгованість за жовтень 2016 року - квітень 2017 року.
З 20.03.2017 року виплата заробітної плати ОСОБА_1 була зупинена у зв'язку з встановленням простою.
17 липня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку зі скороченням часу. За період з квітня 2017 року по липень 2017 року аліменти також не виплачувалися.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 15 грудня 2017 року на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто нараховану, але невиплачену заробітну плату. Однак, відповідач відмовляється виплатити позивачеві нараховані аліменти. Тому позивач змушена звернутися до суду та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" утримані із заробітної плати ОСОБА_1 та не виплачені аліменти в розмірі 23684,58 грн.
Крім того, зазначає, що вказаними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, так як розмір аліментів, які вона отримувала від ОСОБА_1 забезпечував дітям гідне життя, тому з припиненням виплат вона з дітьми опинилася в скрутному матеріальному становищі, вимушена була повернутися до свого помешкання у смт. Станиця Луганська, де ще не закінчилися активні бойові дії. При цьому вона усвідомлювала, що наражає дітей на психологічні травми та відчувала моральні страждання, негативні переживання та тривогу, діти також нервували. Вона змушена була позичати грошові кошти у рідних та знайомих для забезпечення дітей. Тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 25000 грн., розмір якої обґрунтовує періодом неотримання аліментів - 22,5 місяці та мінімальним розміром аліментів на дитину - 30% від прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років.
Належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_4 до суду не прибула, доручила свої інтереси представляти ОСОБА_1 (а.с. 21).
Представник позивача ОСОБА_1 в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти заявленого позову заперечували, посилалася на те, що ОСОБА_1 працював у моторвагонному депо станції Родакове структурного підрозділу "Луганська дирекція залізничних перевезень" ДП «Донецька залізниця», яке й до сьогодні є юридичною особою та має відповідати по своїм зобов'язанням. За даними бази АСУ «Кадри» ОСОБА_1 продовжив трудові відносини з відповідачем у виробничому підрозділі «Родаківське моторвагонне депо» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» з 11.07.2016 року. Був звільнений у зв'язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України 17.07.2017 року. Правонаступництво щодо зобов"язань ДП "Донецька залізниця" не настало. Для погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам, що переведені з ДП "Донецька залізниця" до Донецької та Луганської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Донецька залізниця", рішенням правління ПАТ "Укрзалізниця" від 30 червня 2016 року затверджено алгоритм погашення заборгованості, згідно з яким регіональна філія "Донецька залізниця" прийняла від ДП "Донецька залізниця" за період з лютого по липень 2016 року всі нараховані податки (збори) та суму заробітної плати працівників без врахування утриманих сум (аліментів та профвнесків). Тобто алгоритмом погашення заборгованості не передбачено перерахування утриманих із заробітної плати працівників ДП "Донецька залізниця" сум заборгованості за виконавчими документами, оскільки сума утриманих аліментів не прийнята регіональною філією "Донецька залізниця" за передавальними актами та передавальними відомостями та залишилася за ДП "Донецька залізниця". Тому вважають, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» не є належним відповідачем щодо стягнення утриманих з ОСОБА_1, але не сплачених позивачеві аліментів за період з лютого по липень 2016 року. Крім того, зазначили, що з 16 березня 2017 року відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" від 15 березня 2017 року, введеного в дію Укразом Президента України від 15 березня 2017 року № 62/2017, нарахування заробітної плати було припинено. Вивезти будь-які первинні бухгалтерські та кадрові документи у відповідача не було можливості, тому, що смт. Родакове віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Узв'язку з відсутністю первинних документів, в тому числі і виконавчого документу, нарахування заробітної плати та утримання виплат за виконавчими документами з ОСОБА_1 не здійснювалися. Щодо стягнення моральної шкоди зазначили, що розрахунок моральної шкоди є необгрунтованим, належних доказів моральних страждань за час виникнення заборгованості позивачем не надано. Просили відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осыб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ч.1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
27 лютого 1991 року Україною була ратифікована Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка визначає основоположні засади у сфері захисту прав дитини. Так, статтею 3 зазначеної Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. При цьому, Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (ст.27).
Відповідно до ч.1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1, 2 ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно з приписами Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби, а заходами примусового виконання рішень є в тому числі, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, при цьому стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Судом встановлено, що на виконання рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 22 вересня 2008 року у справі № 2-1590/2008 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, 22 вересня 2008 року був виданий виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно (а.с. 13).
Порядок стягнення аліментів визначено Законом Украни «Про виконавче провадження». Так, згідно із Законом України «Про виконавче провадження» державний виконавець на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про звернення стягнення на зарплату боржника, інші доходи, які пересилаються на підприємство (установу, організацію) за місцем роботи платника аліментів.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щокварталу надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.
Виконавчий лист № 2-1590/2008 від 22 вересня 2008 року був направлений за місцем роботи боржника ОСОБА_1 до ДП "Донецька залізниця", депо Родакове для утримання в рахунок сплати аліментів на користь ОСОБА_4 відповідної частини його заробітку, що підтверджується наданою позивачем копією розпорядження Відділу державної виконавчої служби Слов'яносербського районного управління юстиції Луганської області від 02 жовтня 2008 року за № 12675 (а.с. 12). ОСОБА_4 з 03 вересня 2018 року отримувала аліменти, які утримувалися із заробітної плати ОСОБА_1, що сторонами не спростовано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно додатку №1.
Також КМУ своєю постановою від 2 вересня 2015 року за №735 затвердив Статут ПАТ «Українська залізниця», відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію ПАТ Українська залізниця «Державне підприємство Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та є регіональною філією даного товариства.
Факт перебування боржника - ОСОБА_1 у трудових відносинах саме з відповідачем підтверджений рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від від 15 грудня 2017 року, яке набрало законної сили 21 березня 2018 року (а.с.93-101).
Таким чином, суд відхиляє заперечення представників відповідача, та приходить до висновку про те, що ПАТ «Українська залізниця» є належним відповідачем у справі.
Згідно довідок про утримані аліменти, які підписано в.о. начальника Луганської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" ОСОБА_5 та в.о. головного бухгалтера ОСОБА_6 (без дат) з заробітної плати ОСОБА_1 утримувалися аліменти з лютого по липень 2016 року, з липня по вересень 2016 року, з березня по квітень 2017 року, які не були перераховані позивачці (а.с.14-16).
Так, згідно наданих довідок із заробітної плати ОСОБА_1 утримана сума аліментів складає: за лютий 2016 року - 2204,64 гривень, за березень 2016 року - 2242,00 гривень, за квітень 2016 року - 2247,31 гривень, за травень 2016 року - 2744, 51 гривень, за червень - 1250,85 гривень, за липень 2016 року - 387,81 гривень та 2058,71 гривень, за серпень 2016 року - 2936,16 гривень, за вересень 2016 року - 3704,72 гривень, за березень 2017 року - 1282,21 гривень, за квітень 2017 року - 427,90 гривень (а.с. 14, 15, 16).
Крім того, факт наявності вказаної заборгованості також підтверджується рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 15 грудня 2017 року, згідно з яким з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі за вказаний період, тобто за лютий-липень 2016 року та березень-квітень 2017 року (а.с. 94-101).
Представник відповідача посилалася на ті обставини, що надані позивачем довідки не містять печатки, дати тому, не є належними доказами, що підтверджують відповідні нарахування. Проте, відповідачем не надано жодних доказів, які б спростували факт заборгованості перед позивачем.
На підставі ч. ч.1 та 3ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року передбачено, що виходячи з принципу рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Відповідачем на рахунок ОСОБА_4 були перераховані аліменти за період з жовтня по грудень 2016 року та з січня по лютий 2017 року (а.с. 78, 91). Вказаний факт сторонами не спростовується.
У зв'язку з цим суд відхиляє посилання відповідача на неможливість вивезти первинні документи, як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті заробітної плати ОСОБА_1 та утримання з його доходів на користь позивача аліментів (а.с.89), оскільки обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов'язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, утримання із цієї суми аліментів, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію.
Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на неможливість здійснити нарахування аліментів у зв'язку з відсутністю виконавчого листа, оскільки відповідачем не доведено на підставі чого в такому випадку проводилися відрахування аліментів за період з жовтня по грудень 2016 року та з січня по лютий 2017 року з заробітної плати ОСОБА_1 (а.с.78) Крім того, факт перебування виконавчого листа в бухгалтерії відповідача підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_1
Відповідач належними та допустимими доказами, у відповідності зі ст. 76-78, 81 ЦПК України не спростував відомості, наведені у вказаних документах (довідках), наданих позивачем та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними.
Отже, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, що мітиться вст. 13 ЦПК України, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відрахованих із заробітної плати платнитка аліментів ОСОБА_1 аліментів за період з лютого 2016 року по вересень 2016 року в сумі 19776,71 гривень, з березня 2017 року по квітень 2017 року в сумі 1710,11 гривень, а всього в сумі 21486,82 грн. є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з наказом №104/ОД від 17.03.2017 року в.о. начальника виробничого підрозділу «Родаківське моторвагонне депо» Луганської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" ОСОБА_1 відповідно до наказу в.о. начальника Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 15.03.2017 року №384-Н у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування, встановлено початок простою по причинах, не залежних від робітників з 0:00 год. 20.03.2017 року для всіх працівників виробничого підрозділу «Родаківське моторвагонне депо». Під час простою встановлено щоденний режим роботи з обов'язковою явкою всіх працівників на робочі місця, які повинні розписуватися в «Журналі обліку приходу-уходу працівників, які знаходяться на простої». Оплату за час простою провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою.
Згідно рішення Краснолиманського міського суду від 15.12.2017 року стягнута з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" заробітна плата ОСОБА_1 за час вимушеного простою з 01.04.2017 року по 17.07.2017 року в сумі 13526,76 грн. (а.с. 94-101). Тобто, як було встановлено судом заробітна плата ОСОБА_1 за час простою не тільки не виплачувалася, але й не нараховувалася, а тому відрахування із заробітної плати аліментів за цей час не відбувалося. За цих обставин підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відрахованих із заробітної плати платника аліментів ОСОБА_1 аліментів за період з 01.04.2017 року по 17.07.2017 року відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
17.07.2017 року згідно наказу №450/ос від 17.07.2017 року ОСОБА_1 звільнений у зв'язку із скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 26.04.2017 року.
Статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.
Частиною 7 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз'яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_4 скористалася своїм правом на звернення з позовом до підприємства, яке зобов'язано здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
На підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості.
Оскільки судом встановлено, що відповідач порушив право позивача на своєчасне отримання відрахованих із заробітної плати платнитка аліментів ОСОБА_1 аліментів, чим спричинив їй моральну шкоду, яка полягала в тому, що позивачка з дітьми опинилася в скрутному матеріальному становищі, вимушена була повернутися до свого помешкання у смт. Станиця Луганська, де ще не закінчилися активні бойові дії, як мати відчувала моральні страждання, негативні переживання та тривогу, змушена була позичати грошові кошти у рідних та знайомих для забезпечення дітей. За таких обставин суд вважає необхідним з урахуванням наведеного обґрунтування спричиненої шкоди, розміру невиплаченої суми аліментів та строку невиплати, позовні вимоги в цій частині з урахуванням принципу справедливості та розумності, передбаченого ст. 23 ЦК України, задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд заначає наступне.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. Згідно ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача. Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір у разі часткового задоволення позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача утриманих, але не перерахованих аліментів у розмірі 23684,58 грн. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за вказаною вимогою. Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги частково на суму 19776,71 грн., що складає 90,70 % від заявлених вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 639,25 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, ОСОБА_4 заявлені вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 25000,00 гривень, за які позивачем в дохід держави був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджено наданою позивачем квитанцією ТВБВ № 10012/01 АТ "Ощадбанк" від 07 лютого 2018 року № 63 (а.с.38).
Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги частково на суму 2000,00 грн., що складає 8,00 % від заявлених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 56,38 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про витребування утриманих, але не перерахованих аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, місце реєстраці: вул. ОСОБА_8, б. 13, смт. Ст. Луганська, Станічно-Луганського району Луганської області, 93601) відраховані із заробітної плати платнитка аліментів ОСОБА_1 аліменти за період з лютого 2016 року по вересень 2016 року в сумі 19776,71 гривень, з березня 2017 року по квітень 2017 року в сумі 1710,11 гривень, а всього в сумі 21486,82 грн. (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят шість грн. 82 коп.).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, місце реєстраці: вул. У.Громової, б.13, смт. Ст. Луганська, Станічно-Луганського району Луганської області, 93601) моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, місце реєстраці: вул. У.Громової, б.13, смт. Ст. Луганська, Станічно-Луганського району Луганської області, 93601) судовий збір у розмірі 56,38 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 МСП м. Київ-150, вул. Тверська, 5, код ЄДРПО У 40075815) на користь держави (Отримувач коштів: Краснолим.УК/отг м.Красний Лиман/ 22030101, Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37894853, Банк отримувача: ГУДКУСУ у Донецькій області, Код банку отримувача: (МФО) 834016, Рахунок отримувача: 31215206700564, Код класифікації доходів бюджету: 22030101 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050)) судовий збір у розмірі 639,25 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 12 квітня 2018 року.
Суддя