Запорізької області
05.06.07 Справа № 10/227/07
Суддя
м. Запоріжжя
За позовом: КП “ВРЕЖО № 13», м. Запоріжжя
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Фенікс ЛТД», м. Запоріжжя
Треті особи: 1. ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь»,
м. Запоріжжя
2. ПНВП “Елпроменерго», м. Запоріжжя
3. Регіональне відділення Фонду державного майна України у Запорізькій області,
м. Запоріжжя
4. Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
про розірвання договору найму № 339 від 13.08.97р. у частині п. 1.2 Договору
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: Степанова Н.Г.., дов. від 15.05.07
У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.
Заявлено позов про розірвання договору найму № 339 від 13.08.1997р., укладеного між ВАТ «Запоріжсталь»та ТОВ «Торговий дім Фенікс ЛТД»в частині п.1.2. цього договору відносно оренди приміщення в розмірі 180,57 кв.м. з 29.10.1999р. Позивач обґрунтував свої вимоги посиланням на ст.782 ЦК України, та несплатою відповідачем орендної плати з 29.10.1999р. по час розгляду справи.
06.04.07р. порушено провадження у справі № 10/227/07, розгляд якої призначено на 16.05.07р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.06.07р.
Позивач надав в судове засідання 16.05.07р. заяву про уточнення позовних вимог, просить розірвати договір оренди № 339 від 13.08.1997р. на підставі ст. 651 ЦК України. Заява відповідає вимогам ст. ст. 22, 28 ГПК України та прийнята судом.
05.06.07р. представник позивача в судове засідання не з'явився, просить відкласти справу у зв'язку з його участю в іншій справі. Суд згідно ст. 77 ГПК України може відкласти розгляд справи в межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України. Оскільки строки розгляду справи спливли, то суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача Яворського А.С..
Відповідач позов не визнав, у відзиві зазначив, що ніякої заборгованості перед позивачем в нього немає. Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.09.03р. /справа № 26/55/ Управлінню житлового господарства Запорізького міськвиконкому було відмовлено в позові про стягнення з ТОВ «Торговий дім Фенікс ЛТД»заборгованості, в тому числі, і по договору оренди № 339. Письмового попередження від позивача про розірвання договору у разі несплати заборгованості він не отримував, тому згідно ч. 2 ст. 782 ЦК України у позивача відсутні правові підстави для звернення з позовом про розірвання договору. Крім того, 20.12.1999г. на спірне приміщення між РВ ФДМУ в Запорізькій області та ПНВП «Елпроменерго»був укладений договір оренди № 371. В 2002р. директор ПНВП «Елпроменерго»приватизував спірне приміщення та подарував його своїй дочці Константинівській О.В. Вказані договори купівлі-продажу та дарування були визнані недійсними рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2005р. З метою звільнення спірного приміщення ТОВ «Торговий дім Фенікс ЛТД»звернулося до ПНВП «Елпроменерго»з позовом, який розглядається господарським судом /справа № 24/284/06/. Провадження по справі зупинено. Оскільки у вказаний час відповідач не користувався спірним приміщенням, то згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України воно звільняється від орендної плати. Інші доводи позивача спростовуються рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 14/221д/06, яким було відмовлено ПНВП «Елпроменерго»та ЗВ ФДМУ в визнанні таким, що втратив силу п.1.2. Договору оренди № 339 від 13.08.1997р. та всього договору недійсним. У відповідності до ст. 35 ГПК України факти, що встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не доводяться знову при розгляді іншої справи, рішення у цивільній справі, що набрало законної сили, обов'язкове для господарського суду у відношенні фактів, встановлених судом, та мають значення для вирішення спору. Тому відповідач просить у позові відмовити та стягнути 500 грн. за надані послуги адвоката.
Третя особа-1 письмових пояснень чи заперечень по суті спору суду не надала, в судовому засіданні пояснила, що 29.11.1999р. відомчій житловий фонд ВАТ «Запоріжсталь», в том числі і спірний будинок, передані в комунальну власність м. Запоріжжя. На той час був переданий і договір оренди № 339 від 13.08.1997р. Ніяких документів про заборгованість відповідача на той період не збереглося.
Третя особа-2 письмових пояснень по суті спору не надала, у судовому засіданні пояснила, що позов підтримує. Вважає, що правомірно та законно користувалось та користується спірним приміщенням.
Третя особа-3 письмових пояснень по суті спору не надала, в судовому засіданні пояснила, що згідно довідки КП «ВРЕЖО №13»спірне приміщення було вільним, тому 20.12.1999г. між РВ ФДМУ в Запорізькій області як власником будинку та ПНВП «Елпроменерго»був укладений договір оренди № 371. Цей договір діяв до викупу ПНВП «Елпроменерго»спірного приміщення шляхом приватизації. В 1999р. житловий фонд ВАТ «Запоріжсталь»був переданий до комунальної власності міста Запоріжжя. Власником цього фонду є територіальна громада. КП «ВРЕЖО №13»- балансоутримувач.
Третя особа-4 письмових пояснень чи заперечень по суті спору не надала, в судовому засіданні пояснила, що дійсно будинок 234 по пр. Леніна був переданий до комунальної власності міста в грудні 1999р. Згідно рішення № 267/1 від 03.09.2002р. виконкому Запорізької міської ради орендодавцем всіх нежитлових приміщень, що знаходились у повному господарчому віданні КП ВРЕЖО, було визначено управління житлового господарства міської ради, а кошти від оренди зараховуються до бюджету міста за місцем знаходження приміщень. Оскільки спірне приміщення було приватизоване ПНВП «Елпроменерго», то Управління житлового господарства повинно було передати його до Управління по справах приватизації. Представнику третьої особи невідомо, чи повернуто це приміщення до відання Управління житлового господарства у зв'язку з визнанням Ленінським районним судом м. Запоріжжя недійсним договору купівли-продажу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Комунальне підприємство «ВРЕЖО №13»просить розірвати договір оренди № 339 від 13.08.1997р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «торговий будинок Фенікс ЛТД»/надалі Договір/ у зв'язку з тим, що відповідач не сплачує орендну плату, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Правові підстави розірвання Договору - це ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 651 ЦК України.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, організації та інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Ст. 2 ГПК України вказує, що господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.
Отже, особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів та бажає за допомогою правосуддя відновити своє порушене право.
Господарським судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що за умовами Договору / п.п. 9.2.-9.3./ внесення змін або припинення дії договору можливе лише за домовленістю сторін. Зміни та доповнення, які вносяться, розглядаються сторонами в 10-денний термін і оформлюються додатковою угодою до договору оренди.
Матеріалами справи підтверджено, що після передачі 29.12.99р. ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» спірного приміщення у комунальну власність м. Запоріжжя до Договору було підписано Додаткову угоду № 31 від 14.01.2000р., за якою належною стороною (орендодавцем) стало ВРЕЖО № 14, правонаступником якого є ВРЕЖО № 13.
Право ВРЕЖО укладати договори оренди на нежитлові приміщення / у тому числі і додаткові угоди до діючих договорів оренди/ було закріплено рішенням Запорізької міської ради № 13 від 05.03.1997р.
Між тим, згідно рішення № 267/1 від 03.09.2002р. виконкому Запорізької міської ради орендодавцем всіх нежитлових приміщень, що знаходились у повному господарчому віданні КП ВРЕЖО, було визначено управління житлового господарства міської ради. Відповідно до цього рішення кошти від оренди повинні зараховуватись до бюджету міста за місцем знаходження приміщень.
Таким чином, з вказаної дати КП ВРЕЖО №13 не є орендодавцем спірного приміщення, тому не може вимагати стягнення орендної плати чи розірвання договору оренди. В інтересах Управління житлового господарства КП ВРЕЖО не надано законом права заявляти позовні вимоги.
Приписами ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Позивач не обґрунтував і не довів того, що відповідач дійсно мав перераховувати орендну плату позивачу та має якусь заборгованість по Договору.
Більш того, позивач не виконав ухвалу суду від 06.04.07г. в частині надання суду письмових доказів, підтверджуючих викладені в заяві обставини: належність спірного приміщення на час розгляду справи позивачу чи іншим особам, правовтановлюючи документи на нього.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.03р. /справа № 26/55/ Управлінню житлового господарства Запорізького міськвиконкому вже було відмовлено в позові про стягнення з ТОВ «Торговий дім Фенікс ЛТД»заборгованості, в тому числі, і по договору оренди № 339. Позивач з вимогами до ТОВ «Торговий дім Фенікс ЛТД»про сплату заборгованості не звертався. Письмового попередження відповідачу про розірвання договору у разі несплати заборгованості він не надсилав, тому згідно ч. 2 ст. 782 ЦК України у позивача відсутні правові підстави для звернення з позовом про розірвання Договору.
Крім того, 20.12.1999г. у зв'язку з укладенням між РВ ФДМУ в Запорізькій області та ПНВП «Елпроменерго»договору оренди № 371, спірне приміщення було передано в користування ПНВП «Елпроменерго», яке займає його і на час розгляду справи. 21.05.2002р. ПНВП «Елпроменерго»уклало договір купівлі-продажу шляхом приватизації спірного приміщення, а 21.11.2002р. -договір дарування його Константинівській О.В. Вказані договори купівлі-продажу та дарування були визнані недійсними рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2005р. З метою звільнення спірного приміщення ТОВ «Торговий дім Фенікс ЛТД»звернулося до ПНВП «Елпроменерго»з позовом, який розглядається господарським судом /справа № 24/284/06/. Провадження по справі зупинено.
Оскільки у вказаний час відповідач не користувався спірним приміщенням, то згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України він звільняється від орендної плати.
Інші доводи позивача спростовуються рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 14/221д/06, яким було відмовлено ПНВП «Елпроменерго»та ЗВ ФДМУ в визнанні таким, що втратив силу п.1.2. Договору оренди № 339 від 13.08.1997р. та всього договору недійсним. У відповідності до ст. 35 ГПК України факти, що встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не доводяться знову при розгляді іншої справи, рішення у цивільній справі, що набрало законної сили, обов'язкове для господарського суду у відношенні фактів, встановлених судом, та мають значення для вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Клопотання відповідача про стягнення з позивача на його користь 500 грн. витрат за надані адвокатські послуги не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що відповідач не надав доказів сплати за надані послуги.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13»відмовити.
Суддя Алейникова Т.Г.
Рішення підписане 11.06.07р.
Згідно з оригіналом
Помічник судді __________Н.В. Лупанова