05 квітня 2018 р. Справа № 818/700/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/700/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Сумський прикордонний загін про визнання рішення протиправним в частині та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради (далі по тексту - виконавчий комітет СМР), третя особа - Сумський прикордонний загін, в якому просить:
1. Визнати протиправним рішення виконавчого комітету СМР № 39 від 16.01.2018 в частині відмови в затвердженні витягу з наказу начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 247 від 02.12.2017 про надання ОСОБА_1 та членам його родини службової двокімнатної квартири № 78 в будинку № 91/1 жилою площею 35,2 кв. метри по вул. Ковпака в м. Суми.
2. Зобов'язати виконавчий комітет СМР затвердити вищевказаний витяг з наказу начальника Сумського прикордонного загону для забезпечення ОСОБА_1 можливості отримати у користування службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, або іншу аналогічну службову квартиру.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у зв'язку з відсутністю у власності будь-якого житла протоколом №10 Житлової комісії Сумського прикордонного загону, щодо розподілу постійного та службового житла багатоквартирного житлового будинку в м. Суми від 25.11.2017 було прийнято рішення про надання квартири йому на склад сім'ї з 3 (трьох) осіб: позивачу, як заявнику, дружині ОСОБА_5 та доньці ОСОБА_6. На підставі протоколу був підготовлений проект наказу №247 від 02.12.2017 про надання службового житла, який був поданий на затвердження міському голові м. Суми ОСОБА_7 Однак, рішенням виконавчого комітету СПМ від 16.01.2018 №39, в частині надання позивачу службової квартири було відмовлено у зв'язку з тим, що його дружина забезпечена житлом. Позивач зазначає, що у його дружини відсутнє власне житло. Вона дійсно зареєстрована у квартирі свого батька. При цьому, наявність або відсутність у військовослужбовців членів сім'ї, які проживають разом з ними, впливає тільки на розмір тієї житлової площі, яка виділяється військовослужбовцю.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.30-31) та зазначила, що дружина позивача - ОСОБА_5 зареєстрована окремо у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2, площею 32,5 кв.м, тобто за нею зберігається право на користування даним житлом, а тому позивач не має права на отримання службової квартири.
Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Суд, заслухавши представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у антитерористичній операції, що підтверджується посвідченням серії УБД № 016806 (а.с.17), та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У позивача відсутнє у власності будь-яке житло, що підтверджуєтеся інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів (а.с.66).
Протоколом №10 Житлової комісії Сумського прикордонного загону, щодо розподілу постійного та службового житла багатоквартирного житлового будинку в м. Суми від 25.11.2017 було прийнято рішення про надання позивачу як офіцеру відділення обліку особового складу відділу кадрів 2-х кімнатну службову квартиру АДРЕСА_3 на склад сім'ї з 3 (трьох) осіб: ОСОБА_1, як заявнику, дружині - ОСОБА_5 та доньці ОСОБА_6 (а.с.9-10).
На підставі даного протоколу, був підготовлений проект Наказу №247 від 02.12.2017 про надання службового житла, який був поданий начальником Сумського прикордонного загону на затвердження міському голові м. Суми ОСОБА_7 (а.с.11).
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №39 від 16.01.2018 в наданні вищевказаної службової квартири позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що дружина, ОСОБА_5, забезпечена житлом (а.с.6-8).
На переконання суду таке рівшення виконавчого комітету є необґрунтованим, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються статтями 118-122 Житлового кодексу Української РСР, де зазначено наступне.
Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 грудня 2007 року N 1040 затверджено "Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України".
Дана інструкції розроблена на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 3 серпня 2006 р. N 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями".
Відповідно до п. 7 даної Постанови Кабінету міністрів України, військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями.
Аналогічна норма закріплена в п. 2.1. Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України.
Так, при прийнятті оскарженого рішення посадові особи виконавчого комітету Сумської міської ради виходили з того, що дружина позивача зареєстрована окремо у двоукімнатній квартирі жилою площею 32,5 м. № 130 по вул. Харківській, 25, тобто забезпечена житлом.
Однак, таке твердження є необгрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1-2 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тобто, визначальною осзнакою сім'ї є спільне проживання, пов'язаність спільним побутом.
Обгрунтовуючи свою правову позицію, позивач також посилається на ст. 156 Житлового кодексу УРСР, де зазначено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Враховуючи, що квартира АДРЕСА_4 належить батькам дружини позивача, в розумінні наведеної норми Житлового кодексу вона має право там проживати, посадові особи виконавчого комітету дійшли висновку, що вона забезпечена житлом.
Однак, формуючи даний висновок, не було враховано положення Сімейного кодексу України, що наведені вище. Так, ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_6 спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, відтак складають сім'ю.
В свою чергу, пункт 7 Постанови Кабінету міністрів України та пункт 2.1. Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України визначають, що військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями.
Визначальним в даному випадку є те, що житлом забезпечується саме військовослужбовець та члени його сім'ї, які проживають разом. Натомість, за логікою посадових осіб виконкому, ОСОБА_5, дружина позивача, має проживати окремо з її батьками.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, наявність у дружини позивача права на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_4, що належить її батькам, а також реєстрація її місця проживання в даній квартирі, не свідчить про фактичну реалізацію такого права, оскільки нею укладено шлюб з позивачем і створено сім'ю, що передбачає спільне проживання подружжя, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків.
Окрему увагу варто звернути на положення п. 2.6 Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, де зазначено, що службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби за рішенням начальника органу Державної прикордонної служби за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби України.
На підставі рішення про надання службового житлового приміщення орган Державної прикордонної служби подає до виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради для оформлення спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення у надане службове житлове приміщення:
- погоджений Адміністрацією Держприкордонслужби список розподілу службового житла з необхідними документами;
- витяг з наказу (додаток 2) Адміністрації Держприкордонслужби (начальника регіонального управління, начальника органу Державної прикордонної служби України) про виділення службового житла військовослужбовцю.
У наказі про виділення службового житла зазначається, що особа, якій надається службове житло, є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України.
При цьому, жодним нормативним актом не передбачено, що виконком відповідної міської ради може надавати оцінку законності рішенням посадових осіб Державної прикордонної служби, щодо виділення житла військовослужбовцям.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 39 від 16.01.2018 в частині відмови в затвердженні витягу з наказу начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 247 від 02.12.2017 про надання ОСОБА_1 та членам його родини службової двокімнатної квартири № 78 в будинку № 91/1 жилою площею 35,2 кв. метри по вул. Ковпака в м. Суми. не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 262-263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Сумський прикордонний загін про визнання рішення протиправним в частині та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 39 від 16.01.2018 в частині відмови в затвердженні витягу з наказу начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 247 від 02.12.2017 про надання ОСОБА_1 та членам його родини службової двокімнатної квартири № 78 в будинку № 91/1 жилою площею 35,2 кв. метри по вул. Ковпака в м. Суми.
Зобов'язати виконавчий комітет Сумської міської ради затвердити витяг з наказу начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 247 від 02.12.2017 про надання ОСОБА_1 та членам його родини службової двокімнатної квартири № 78 в будинку №91/1 жилою площею 35,2 кв. метри по вул. Ковпака в м. Суми.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Соколов
Повний текст рішення складено 10.04.2018 року.